Наталія Лещій. Функціональний стан кардіореспіраторної системи дітей молодшого шкільного віку зі складними порушеннями розвитку

// Наука і освіта.  2019.  №2. 56-64.

Наталія Лещій,
кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри дефектології та фізичної реабілітації
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна 


ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН КАРДІОРЕСПІРАТОРНОЇ СИСТЕМИ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗІ СКЛАДНИМИ ПОРУШЕННЯМИ РОЗВИТКУ 


АНОТАЦІЯ:

Фізичний, функціональний та психологічний стан дитини є нерозривним цілим і будь-яке фізичне порушення, неодмінно викликає зміни психологічного і функціонального стану дитини, що потрібно враховувати під час розробки фізкультурно-оздоровчих заходів, які також будуть неодмінно позитивно впливати на психологічний стан дитини та її соціальну адаптацію. Наявність стійких поєднаних порушень слуху та інтелектуальної недостатності викликає вторинні, третинні відхилення в психофізичному розвитку та функціональних показниках таких дітей, ускладнюючи структуру дефекту, що неминуче призводить до виникнення характерних особливостей їхньої рухової сфери.  Метою дослідження було  визначення особливостей функціонального стану кардіореспіраторної системи дітей зі складними порушеннями розвитку. В роботі були використані такі методи дослідження як: теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичної літератури; медикобіологічні метод (спірографія, функціональні проби Штанге, Генчі, Скібінського, визначення екскурсії грудної клітки, частоти серцевих скорочень, артеріального тиску); методи математичної статистики.  Результати проведеного дослідження свідчать про порушення функціонального стану кардіореспіраторної системи дітей молодшого шкільного віку зі складними порушеннями розвитку. Встановлено, що у здорових хлопчиків значення життєвої ємності легень було вірогідно більшим, ніж у хлопчиків зі складними порушеннями на 120,40 мл (р<0,01), форсованої життєвої ємності легень – на 200,69 мл (р<0,01), обʼєму форсованого видиху за першу секунду – на 250,59 мл (р<0,01), пікової обʼємної швидкості – на 1,1 л/с (р<0,01), максимальної вентиляції легень – на 19,55 л/хв (р<0,01), екскурсії грудної клітки – на 2,9 см (р<0,001), індексу Скібінського – на 5,08 у.о. (р<0,01). У дівчаток, що мають складні порушення розвитку, значення життєвої ємності легень було вірогідно менше на 120,60 мл (р<0,01) порівняно зі здоровими однолітками, форсованої життєвої ємності легень – на 200,39 мл (р<0,01), обʼєму форсованого видиху за першу секунду – на 255,59 мл (р<0,01), пікової обʼємної швидкості – на 1,2 л/с (р<0,01), максимальної вентиляції легень – на 19,65 л/хв (р<0,01), екскурсії грудної клітки – на 2,9 см (р<0,001), проби Штанге – на 11,00 с (р<0,01), Генчі – на 5 с (р<0,01), індексу Скібінського – на 3 у.о. (p<0,05).


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

 функціональний стан, кардіореспіраторна система, діагностика, діти, складні порушення розвитку.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Безруких М. М. Возрастная физиология (физиология развития ребенка) / М. М. Безруких, В. Д. Сонькин, Д. А. Фарбер. – М.: Академия, 2009. – 416 с.
2. Гладких Н. В. Діагностика стану розвитку загальної та дрібної моторики у дітей молодшого шкільного віку з комплексними порушеннями опорнорухового апарату, інтелекту та зору / Н. В. Гладких // Актуальні питання корекційної освіти: зб. наук. праць: вип. 6, 2015. – Т. 2. – С. 26-41.
3. Лещій Н. П. Проблеми оптимізації української системи спеціальної освіти / Н. П. Лещій // Наука і освіта. – 2017. – № 2. – С. 5–9. 
4. Лещій Н. П. Системний підхід до організації фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми зі складними порушеннями розвитку / Н. П. Лещій // Педагогічний процес: теорія і практика. – 2018. – № 1-2. – С. 161–167.   
5. Лещій Н. Характеристика алгоритму планування фізкультурно-оздоровчої реабілітаційної програми для дітей із комплексними порушеннями психофізичного розвитку / Н. Лещій // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. – 2016. – № 7 (61). – С. 254–262. 
6. Назарова Н. М. Специальная педагогика : учебник для студ. учреждений высш. проф. образования / Н. М. Назарова. – М. : Издательский центр «Академия», 2013. – 384 с.
7. Ash T. Physical Activity Interventions for Children with Social, Emotional, and Behavioral DisabilitiesA Systematic Review / T. Ash, A. Bowling, K. Davison, J. Garcia // J Dev Behav Pediatr. – 2017. – Vol. 38 (6). – P.431–445.
8. Bartlo P. Physical activity benefits and needs in adults with intellectual disabilities: systematic review of the literature / P. Bartlo, P. J. Klein // Am J Intellect Dev Disabil. – 2011. –  Vol. 116 (3). – Р. 220–232. 
9. Collins K. The role of physical activity in improving physical fitness in children with intellectual and developmental disabilities / K. Collins, K. Staples // Res Dev Disabil. – 2017. – Vol. 69. – Р. 49-60. 
10.  Frey G. C. Interventions to promote physical activity for youth with intellectual disabilities / G. C. Frey, V. A. Temple, H. I. Stanish // Salud Publica Mex. – 2017. – Vol. 59 (4). – P. 437-445
11.  Jonsson O. Spirometry and lung function in children with congenital deafness / O. Jonsson, D. Gustafsson // Acta Paediatr. – 2005.  – Vol. 94 (6). – P.723–725.
12.  Zebrowska A. Spirometric measurements and physical efficiency in children and adolescents with hearing and visual impairments / A. Zebrowska, K. Gawlik, A. Zwierzchowska // J Physiol Pharmacol. – 2007. – Vol. 58 (2). – P. 847–857. 

         

       
   
   
         

 

©2020 Університет Ушинського. Всі права захищені, мабуть.