// Наука і освіта. – 2019. – №1. – 11-20.

Юлія Щамбура, 
аспірантка кафедри теорії та методики практичної психології,
Ірина Пивоварчик, 
кандидат психологічних наук, доцент,
Маріанна Скоромна, 
кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри педагогічних технологій початкової освіти, 
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,  вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна 

СТАВЛЕННЯ СУЧАСНИХ ПІДЛІТКІВ ДО БУЛІНГУ 

У статті аналізується проблема ставлення сучасних підлітків до булінгу. Уточнено психологічну сутність булінгу та ознак, що його розкривають. Поставлено за мету розкрити специфіку ставлення  сучасних підлітків до булінгу. В якості діагностичного інструментарію використовувався модифікований варіант опитувальника «Ставлення учнів середньої та старшої школи до булінгу», який був розроблений Соціологічною лабораторією СПбГЕУ. У нашому випадку він був доповнений та розширений з метою детального дослідження факторів, що впливають та обумовлюють прояв булінгу серед підлітків та виявляють: по-перше, декларативне ставлення до булінгу та причинно-наслідкові зв’язки його появи та прояву; по-друге,  наявність булінгу у власному досвіді підлітків; по-третє, уявлення підлітків про можливості подолання булінгу та його превенції; по-четверте, ставлення до булінгу, що проявляється на рівні поведінки підлітків та умов за якими вони його застосовують. Емпірично зафіксовано особливості ставлення підлітків до булінгу серед однолітків. Встановлено, що більше половини підлітків зазнавали булінг з різною частотою та в різні періоди життя переважно у школі. Виявлено суттєві розбіжності у ставленні підлітків до булінгу на декларативному та поведінковому рівні. Лише половина підлітків з-поміж тих, хто застосовує насилля визнала це на декларативному рівні. Зафіксовано що, підлітки, які потерпають від насилля у родині ставляться до нього як до норми життя та вважають, що насилля необхідно терпіти. Показано, що досвід різного ступеня залученості підлітків до проявів насилля лише у школі сприяє формуванню їх ставлення до булінгу як до прийнятної форми поведінки, але з розумінням відповідальність всіх учасників. Підлітки, які потерпають від регулярних та постійних утисків від вчителів вважають будь-яких дорослих неспроможними у питаннях вирішення булінгових ситуацій, а також дозволяють собі ставитись до однолітків з насиллям. Підтверджено, що підлітки, які не зазнавали насильницьких дій з боку родини, школи та однолітків ставляться до насилля негативно, а в вирішенні булінгових ситуацій сподіваються на учнів та вчителів. 

булінг, насилля, цькування, підлітки, ставлення до  булінгу.

1. Alsaker F., Nagele C. Bullying in kindergarten and prevention // Understanding and addressing bullying: An international Perspective PrevNet publication series / D. Pepler, W. Craig. – 2008. – Vol. 1. – Р. 230-248.

2. Espelage, D. L.; Swearer, S. M. Research on school bullying and victimization: What have we learned and where do we go from here? / School psychology review. – 2003. – Vol. 32. – No. 3. -P. 365-383. 

3. Held D., MacGrew A., Goldblatt L., Perraton J. "Global Transformations: Politics, Economics and Culture "- Stanford, California, 1999.

4. Olweus D. Bullying at school: Longgterm outcomes for the victims and an effective schoollbased intervention program // Aggressive behavior: Current perspectives / Ed. L. R. Huessmann. – New York: Plenum Press, 1994. – Р. 97-130.

5. Salmivalli C. Bullying and the peer group: A review // Aggression and Violent Behavior. – 2010. – Vol. 15. – No. 2. – Р. 112-120. doi: 10.1016/j.avb.2009.08.007.

6. Wang, Jing; Iannotti, Ronald J.; Nansel, Tonja R. School Bullying Among Adolescents in the United States: Physical, Verbal, Relational, and Cyber /Journal of adolescent health. – 2009. – Vol. 45 – No. 4. – P. 368-375.

7. Бочавер А. А., Хломов К. Д. Буллинг как объект исследований и культурный феномен // Психология. Журн. ВШЭ. – 2013. – Т. 10. − № 3. – С. 149-159.

8. Ермолова Т. В., Савицкая Н. В. Буллинг как групповой феномен: исследование буллинга в Финляндии и скандинавских странах за последние 20 лет (1994 – 2014) [Электронный ресурс] // Современная зарубежная психология. – 2015. – Т. 4. − № 1. – С. 65-90. URL: http://psyjournals. ru/jmfp/2015/n1/76177. shtml (дата обращения: 02.09.2017).

9. Плакош М. І. Булінг в школі /Методичний кейс (Інтегрований семінар голів шкільних методичних об’єднань, класних керівників та працівників психологічної служби загальноосвітніх навчальних закладів. 3 листопада 2016 року). - 2016. – 42с. 

// Наука і освіта. – 2019. – №1. – 21-27.

 Аліна Четверик-Бурчак,  
кандидат психологічних наук,       доцент кафедри педагогічної та вікової психології,  
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара,  
пр. Гагаріна 72, м. Дніпро, Україна Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. https://orcid.org/0000-0002-6589-416X 

ОСОБЛИВОСТІ СТАВЛЕННЯ БАТЬКІВ ДО ДІТЕЙ РІЗНОЇ СИБЛІНГОВОЇ ПОЗИЦІЇ 

Метою дослідження є теоретичне визначення та емпірична перевірка особливостей ставлення батьків до дітей різної сиблінгової позиції. У роботі використано теоретичні (метод аналізу наукових підходів і концепцій, наявних в психології з проблеми ставлення батьків до дітей різної сиблінгової позиції) і емпіричні методи (тестування). Встановлено, що батьківському ставленню до «єдиних» дітей властивий високий рівень прийняття, непослідовність вимог та методів виховання, більш високі показники вимогливості, контролю, тривоги за дитину, порівняно зі ставленням до «молодших» дітей. Задоволеність батьків відносинами з «єдиними» дітьми вища, порівняно з батьками декількох дітей.  Для батьківського ставлення до «старших» дітей характерні кооперація, вимогливість у поєднанні з непослідовністю виховних впливів, суворість, автономність, більш високі показники психологічної дистанції. Ставлення батьків до молодшої дитини характеризується нижчим рівнем контролю, більш низькими показниками вимогливості, меншим рівнем автономності. Підтверджено наявність специфіки ставлення батьків до дітей, залежно від порядку їх народження.

 батьківсько-дитячі стосунки, порядок народження, сиблінгова позиція, виховні установки, батьківське ставлення.

1. Алексеева О. С. Порядок рождения и когнитивное развитие сиблингов / О. С. Алексеева // Психологические исследования: электрон. науч. журн. – 2008. – N 2(2).

2. Евтух Т. В. Различающееся отношение в системе «Родители-дети» / Т. В. Евтух, Л. Л. Баландина
// Вестник ПГГПУ Серия № 1. Психологические и педагогические науки. – 2013. – С 63-75.

3. Маленова А. Ю. Сиблинговая позиция и возраст ребенка как факторі материнского отношения / А. Ю. Маленова, А. В. Ляшевская // Вестник Омского университета. Серия «Психология». – 2014. – № 2. – С. 48–57.

4. Осьодло В. І. Проблема сиблінгових стосунків у сім’ї: впорядкування наукового дискурсу / В. І. Осьодло // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. – 2017. – Вип.1.

5. Посвістак О. А. Теоретико-історичні основи психології сім’ї / О. А. Посвістак. – Хмельницький: ХНУ, 2017. – 402 с.

6. Laining A. S. Parent perceptions and expectations for siblings of different birth-oder position. Retrospective Theses and Dissertations. 1994.

7. Nevelyn N. Trumpeter, P. J. Watson, Brian J. O'Leary & Bart L. Weathington. Self-Functioning and Perceived Parenting: Relations of Parental Empathy and Love Inconsistency with Narcissism, Depression, and SelfEsteem. The Journal of Genetic Psychology. 2008. 169:1. p.51-71, DOI: 10.3200/GNTP.169.1.51-71

8. Poonam & Shakuntala Punia. Impact of Parental and Contextual Factors on Differential Treatment of Siblings in the Families. Studies on Home and Community Science, 2012. 6:2, p. 107112, DOI: 10.1080/09737189.2012.11885375

9. Ricky Finzi-Dottan & Orna Cohen. Young Adult Sibling Relations: The Effects of Perceived Parental Favoritism and Narcissism. The Journal of Psychology. 2010. 145:1, p. 122, DOI: 10.1080/00223980.2010.528073

10. Lynn Ng W., Mofrad S., Uba I. Effect of Birth Oder on Differential Parental Treatment of Children. Asian Social Science. 2014. 14, p. 132-137, DOI: 10.5539/ass.v10n14p132

11. Zuria M., Hasimah I., Sallen A. & Amla S. Family Communication, Sibling Position and Adolescents’ Sense of Responsibility. Wold Applied Science Journal. 2011. 14. p. 74-80.

// Наука і освіта. – 2019. – №1. – 28-36.

Оксана Шмиглюк, 
викладач кафедри психології розвитку та консультування,
Житомирський державний університет імені Івана Франка,
вул. Велика Бердичівська 40, м. Житомир, Україна . 

РЕФЕРЕНТНА СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА СУЧАСНОЇ ОСОБИСТОСТІ  (КРОС-КУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ)  

Актуальность изучения проблемы развития эмоционально-волевого потенциала спортсменов, участвующих в международных соревнованиях обусловлено повышенными требованиями не только к физическим, но и к психологическим характеристикам спортсменов. Достижение высокого спортивного результата во многом зависит от мобилизации всех внутренних возможностей спортсмена в ответственной ситуации спортивного соревнования. Уровень эмоционально-волевого потенциала выступает как показатель для спортивного отбора и проведения психологической подготовки спортсменов. Цель исследования состоит в раскрытии природы, способов диагностики эмоционально-волевого потенциала спортсмена. Применялись теоретические методы исследования: анализ монографической литературы, систематизация научных источников, сравнение и обобщение данных, категоризация. Проведенное исследования показало, что эмоционально-волевой потенциал характеризуется явными и скрытыми мобилизационными резервами возможностей человека преодолевать возникающие препятствия на пути достижения цели в разных условиях спортивной деятельности. Внутренними условиями развития эмоционально-волевого потенциала спортсмена являются: психофизиологическая основа эмоционально-волевых качеств, уровень развития этих качеств, направленность спортсмена на совершенствование эмоционально-волевых качеств личности. В качестве внешних условий раскрытия спортсменом своего эмоционально-волевого потенциала выступают: включение в экстремальную деятельность; самовоспитание волевых качеств; влияние тренера, который создаёт условия для выявления спортсменом своих скрытых возможностей. 

 потенциал, эмоциональный потенциал, волевой потенциал, эмоционально-волевой потенциал, личность спортсмена.

1. Вереніч Н. Особливості тривожності сучасних підлітків / Н. Вареніч // Психолог. – 2004. – №23-24. – С. 41-42.
2. Войскунский А. Е. Феномен зависимости от Интернета / А. Е. Войскунский // Гуманитарные исследования в Интернете. – Москва: Можайск-Терра, 2000. – С. 64–95. 
3. Крат Д. А. Вплив засобів масової інформації на розвиток особистості у підлітковому віці / Д. А. Крат. // Науковий часопис національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки. – 2016. – №4. – С. 241–247. 
4. Москаленко В. В. Соціалізація особистості: монографія / В. В. Москаленко. – Київ: Фенікс, 2013. – 540 с.
5. Мудрик А. В. Социализация человека: учеб. пособие для студентов высших учебных заведений / А. В. Мудрик. – Москва: Московского психолого-социального института, 2011. – 736 с.
6. Huguley J. P., Wang M.-T., Vasquez A. C., Guo J. Parental ethnic-racial socialization practices and the construction of children of color᾽s ethnic-racial identity: a research synthesis and meta-analysis // Psyhological Bulletin. – 2019. – Volume: 145, Issue: 5. – Pages: 437-458.
7. Zhuravleva L. The family as a factor of the ethnic selfconsciousness formation of the personality (cross-cultural study) / L. Zhuravleva, T. Kolomiiets, O. Shmygliuk. // Web of Scholar. – 2018. – №8. – С. 16–23.
8. Leszcz J., Magierek K., Pietrulewicz B., Tivendell J. ME-YOU, WE-THEY – a couple of words about national stereotypes on the example of Polish and Canadian respondents // Journal: Polish Journal of Social Science. – 2014. – Volume: IX, Issue: 1. – Pages: 105-136. 

// Наука і освіта. – 2019. – №1. – 36-43.

Юрий Чебан, 
аспирант кафедры теории и методики практической психологии, 
Алексей Чебыкин, 
доктор психологических наук, профессор, академик, 
Южноукраинский национальный педагогический университет имени К. Д. Ушинского,  
ул. Старопортофранковская, 26, г. Одесса, Украина.

ПРИРОДА ЭМОЦИОНАЛЬНО-ВОЛЕВОГО ПОТЕНЦИАЛА СПОРТСМЕНА 

Актуальность изучения проблемы развития эмоционально-волевого потенциала спортсменов, участвующих в международных соревнованиях обусловлено повышенными требованиями не только к физическим, но и к психологическим характеристикам спортсменов. Достижение высокого спортивного результата во многом зависит от мобилизации всех внутренних возможностей спортсмена в ответственной ситуации спортивного соревнования. Уровень эмоционально-волевого потенциала выступает как показатель для спортивного отбора и проведения психологической подготовки спортсменов. Цель исследования состоит в раскрытии природы, способов диагностики эмоционально-волевого потенциала спортсмена. Применялись теоретические методы исследования: анализ монографической литературы, систематизация научных источников, сравнение и обобщение данных, категоризация. Проведенное исследования показало, что эмоционально-волевой потенциал характеризуется явными и скрытыми мобилизационными резервами возможностей человека преодолевать возникающие препятствия на пути достижения цели в разных условиях спортивной деятельности. Внутренними условиями развития эмоционально-волевого потенциала спортсмена являются: психофизиологическая основа эмоционально-волевых качеств, уровень развития этих качеств, направленность спортсмена на совершенствование эмоционально-волевых качеств личности. В качестве внешних условий раскрытия спортсменом своего эмоционально-волевого потенциала выступают: включение в экстремальную деятельность; самовоспитание волевых качеств; влияние тренера, который создаёт условия для выявления спортсменом своих скрытых возможностей.

 потенциал, эмоциональный потенциал, волевой потенциал, эмоционально-волевой потенциал, личность спортсмена.

1. Becker da Silva, Andressa Melina; Fiorim Enumo, Sonia Regina; Afonso, Renan de Morais; et al. Survey on Quality of Life of Athletes: Adaptation and Validity Evidences for Dancers // Аvances en psicologia latinoamericana, 2019. – Volume: 37. – Issue: 1. – P. 121– 131.
2. Chebykin A. The teacher and emotional regulation of schoolchildren learning-activity // Voprosy psikhologii. – Issue: 6. – 1989. – P. 42–49.
3. Gledhill A., Harwood C. Toward an Understanding of Players Perceptions of Talent Development Environments in UK Female Football // Journal of applied sport psychology, 2019. – Volume: 31. – Issue: 1. – Special Issue: SI. – P. 105–115.
4. Gucciardi, Daniel F.; Zhang, Chun-Qing; Ponnusamy, Vellapandian; et al. Cross-Cultural Invariance of the Mental Toughness Inventory Among Australian, Chinese, and Malaysian Athletes: A Bayesian Estimation Approach // Jjournal of sport & exercise psychology, 2016. – Volume: 38. – Issue: 2. – P. 187–202.
5. Lozhkin G., Predko S. Athlete's styles of behavior under conditions of risk // International journal of psychology. – Volume: 43. – Issue: 3–4. – 2008. – P. 150–150.
6. Lozhkin G., Volyanyuk N. Ways of overcoming psychological barriers // International journal of psychology. – Volume: 43. – Issue: 3–4. – 2008. – P. 323–323.
7. Mack, Rory; Breckon, Jeff; Butt, Joanne; et al. Exploring the Understanding and Application of Motivational Interviewing in Applied Sport Psychology // Ssport psychologist, 2017. – Volume: 31. – Issue: 4. – P. 396– 409.
8. McCormick, Alister; Meijen, Carla; Marcora, Samuele. Effects of a Motivational Self-Talk Intervention for Endurance Athletes Completing an Ultramarathon // Ssport psychologist, 2018. – Volume: 32. – Issue: 1. – Special Issue: SI. – P. 42–50.
9. Morgan, Paul B. C.; Fletcher, David; Sarkar, Mustafa. Understanding team resilience in the world's best athletes: A case study of a rugby union World Cup winning team // Psychology of sport and exercise, 2015. – Volume: 16. – Part: 1. – P. 91–100.
10. Swann, Christian; Crust, Lee; Jackman, Patricia; et al. Psychological States Underlying Excellent Performance in Sport: Toward an Integrated Model of Flow and Clutch States // Journal of applied sport psychology, 2017. – Volume: 29. – Issue: 4. – P. 375–401.
11. Swann, Christian; Moran, Aidan; Piggott, David. Defining elite athletes: Issues in the study of expert performance in sport psychology // Psychology of sport and exercise, 2015. – Volume: 16. – P. 3–14.
12. Tamminen, Katherine A.; Palmateer, Tess M.; Denton, Michael; et al. Exploring emotions as social phenomena among Canadian varsity athletes // Psychology of sport and exercise, 2016. – Volume: 27. – P. 28–38.
13. Zach, Sima; Dobersek, Urska; Filho, Edson; et al. A meta-analysis of mental imagery effects on post-injury functional mobility, perceived pain, and self-efficacy // Psychology of sport and exercise, 2018. – Volume: 34. – P. 79–87.
14. Бабинцев В. П., Куркина М. П. Человеческий потенциал как научная категория // Науч. ведомости Белгород. гос. ун-та. Серия «Философия. Социология. Право». 2012. – № 8 (127). – Вып. 20. – С. 223–229.
15. Дружилов С. А. Индивидуальный ресурс человека как основа становления профессионализма. — Воронеж: Научная книга, 2010. — 260 с.
16. Клепиков Ю. Н. Оценка уровня и стратегия улучшения использования экономического потенциала предприятия: автореф. дис... канд. экон. наук / Ю. Н. Клепиков – Белгород, 1999. – 23 с.
17. Персональный менеджмент. Тесты и конкретные ситуации: Учеб. пос. / С. Д. Резник, С. Н. Соколов, В. В. Бондаренко. Под общ. ред. С.Д.Резника. - 2-e изд., доп. – М.: ИНФРА-М, 2008. – 256 с.
18. Толочек В. А. Cтили деятельности: ресурсный подход. – М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2015. – 366 с.
19. Хазова С. А. Ментальные ресурсы субъекта в разные возрастные периоды. – Автореферат диссертации доктора психологических наук. – М., 2014. – 43–44 с.
20. Чебыкин А. Я. Исследование эмоциональной устойчивости и психологические средства ее формирования у спортсменов / А. Я. Чебыкин, Л. М. Аболин // Психол. журн. – 1984. – Т. 5, № 4. – С. 83–89