// Наука і освіта. – 2018. – №3. – 27-35.

Ольга Саннікова,
доктор психологічних наук, професор,
завідувач кафедри загальної та диференціальної психології,
Оксана Кузнецова,
кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної та диференціальної психології,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
Фонтанська дор., 4, м. Одеса, Україна

АДАПТИВНІСТЬ ЯК ЦІЛІСНИЙ ФЕНОМЕН: ЕМПІРИЧНА ВЕРІФІКАЦІЯ

На сучасному етапі розвитку суспільства перед психологічною наукою стоїть завдання глибокого дослідження адаптивності як системи можливостей особистості пристосуватися до постійних і масштабних змін, діяти ефективно у високодинамічному середовищі, реалізовувати особистісно значущі цілі та задовольняти потреби, зберігаючи внутрішню стійкість та збалансованість у взаємодії зі світом. Метою цього дослідження є теоретичне обґрунтування та емпірична перевірка моделі багаторівневої структури адаптивності як цілісної властивості особистості. У дослідженні використовувались як теоретичні методи, в тому числі, системний метод та теоретичне моделювання, так й емпіричні (спостереження, бесіда, тестування), а також математико-статистичні (кореляційний аналіз). Адаптивність розглядається як здатність до внутрішніх (психологічних) та зовнішніх (поведінкових) перетворень, що спрямовані на збереження або відновлення урівноважених взаємостосунків особистості з мікрота макросоціальним середовищем при виникненні змін у його характеристиках. На основі положень контінуально-ієрархічної концепції розроблено модель багаторівневої структури адаптивності як стійкої властивості особистості. В цій структурі розглядаються ознаки адаптивності, що презентують формально-динамічний, змістовно-особистісний та соціально-імперативний рівні. На кожному з цих рівнів адаптивність містить певні компоненти, що характеризуються своїм специфічним змістом. При цьому компоненти різних рівнів адаптивності своєрідно взаємодіють між собою, доповнюють один одного і спільно утворюють інтегральну властивість, що не зводиться до простої суми її складових. Дослідження адаптивності як складного феномену, що структурно поєднує підсистеми різних рівнів, проведено за допомогою методик, що дозволяють вимірювати її багаторівневі ознаки. Це авторські психодіагностичні методики – «Тест-опитувальник соціальної адаптивності» (діагностує формально-динамічні та якісні показники адаптивності) та самооцінна версія методики «Структурна композиція особистісної адаптивності» (вимірює змістовно-особистісні та соціально-імперативні ознаки). Отримані результати кореляційного аналізу показників формально-динамічного, змістовно-особистісного та соціально-імперативного рівнів демонструють взаємообумовленість більшості з виокремлених показників адаптивності, що представляють різні її рівні, а також розкривають сукупність внутришньорівневих та міжрівневих зв’язків, що організують та підтримують цілісність адаптивності.

адаптивність особистості, структура адаптивності, психодіагностика адаптивності, континуально-ієрархічна концепція особистості.

1. Акофф Р. О целеустремленных системах / Р. Акофф, Ф.Эмери; пер. с англ.; под ред. И. А. Ушакова. – М.: Советское радио, 1974. – 242 с.
2. Анохин П. К. Философские аспекты теории функциональных систем / П. К. Анохин. – М. : Наука, 1978. – 399 с.
3. Георгиевский А. Б. Эволюция адаптаций: Историко-методологическое исследование / А. Б. Георгиевский; отв. ред. К. В. Манойленко. – Л. : Наука. Ленингр. отд-ние, 1989. – 187 с.
4. Маклаков А. Г. Личностный адаптационный потенциал: его мобилизация и прогнозирование в экстремальных условиях / А. Г. Маклаков // Психол. журнал. – 2001. – Т. 22. – № 1. – С. 16-24.
5. Налчаджян А. А. Психологическая адаптация: механизмы и стратегии / А. А. Налчаджян. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Эксмо, 2010. – 368 с.
6. Посохова С. Т. Психология адаптирующейся личности : субъектный подход : дис. ... докт. психол. наук : 19.00.01 / С. Т. Посохова. – СПб., 2001. – 393 с.
7. Розов В. И. Психология экстремальных ситуаций: адаптивность к стрессу и психологическое обес- печение : научно-практическое пособие / В. И. Розов. – К. : КНТ; Саммит-Книга, 2012. – 480 с.
8. Санникова О. П. Эмоциональность в структуре личности / О. П. Санникова. – Одесса : Хорс, 1995. – 334 с.
9. Санникова О. П. Адаптивность личности : монография / О. П. Санникова, О. В. Кузнецова. – Одесса : Издатель Н. П. Черкасов, 2009. – 258 с.
10. Санникова О. П. Комплексная диагностика адаптивности личности / О. П. Санникова, О. В. Кузнецова // Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe. – 2017. – V (53), Issue 114. – Pp. 84-90.
11. Симаева И. Н. Психология адаптации личности к изменениям жизнедеятельности : дис. ... докт. психол. наук : 19.00.01 / И. Н. Симаева. – СПб., 2006. – 350 с.
12. Abbott R. G. Characterizing Cognitive Adaptability via Robust Automated Knowledge Capture / R. G. Abbott, J. C. Forsythe // 5th International Conference on Foundation of Augmented Cognition (Jul, 19-24, 2009, San Diego, USA). – 2009. – Pp. 107-113.
13. Alayi Z. Relation between communication skills and marital-adaptability among university students / Z. Alayi, T. A. Gatab, A. B. Z. Khamen // 2nd World Conference on Psychology, Counselling and Guidance (WCPCG) (May 25-29, 2011, Antalya, Turkey). – 2011. – Vol. 30.
14. Bimrose J. Resilience and career adaptability : Qualitative studies of adult career counseling / J. Bimrose, L. Hearne // Journal of Vocational Behavior. – 2012. – Vol. 81, Issue 3. – Pp. 338-344.
15. Brown S. D. Vocational Psychology: Agency, Equity, and Well-Being / S. D. Brown, R. W. Lent // Annual Review of Psychology. – 2016. – Vol. 67. – Pp. 541-565.
16. Martinez-Pampliega A. Family Adaptability and Cohesion Evaluation Scale (FACES): Development of a Spanish version of 20 items / A. Martinez-Pampliega, I. Iraurgi, E. Galindez, M. Sanz // International Journal of Clinical and Health Psychology. – 2006. – Vol. 6, Issue 2. – Pp. 317-338.