// Наука і освіта. – 2018. – №3. – 76-84.

Лариса Журавльова,
доктор психологічних наук, професор,
завідувач кафедри теоретичної та практичної психології,
Житомирський державний університет імені Івана Франка,
вул. Велика Бердичівська, 40, м. Житомир, Україна,
Богдан Петрулевич,
доктор хабілітований, професор,
кафедра методології психологічних досліджень,
Університет ім. Казимира Великого, Польща
Університет Лаваля, Канада,
Анна Паздика,
магістр психології, аспірант,
Університет Ровіра і Вірхілій,
Державний університет Таррагони, Іспанія,

«ЗАБРУДНЕННЯ» РОБОЧОГО КЛІМАТУ У СФЕРАХ
МЕДИЦИНИ ТА ОСВІТИ В ІСПАНІЇ ТА ПОЛЬЩІ

Мета дослідження полягає у вивченні робочого середовища з тим, щоб запропонувати метод оцінки соціально-психологічного навантаження, пов’язаного з роботою з людьми, і, в остаточному підсумку, мінімізувати його негативні наслідки для створення гарного психологічного клімату на робочому місці. Було використано три шкали: Опитувальник негативних дій, Шкала загальної оцінки особистості, а також Шкала психологічного клімату на роботі. Дослідження проводились у двох країнах: Іспанії та Польщі. Вибірку склав 91 працівник: 39 – з Іспанії, 52 – з Польщі, переважно жінки (69,2% - в Іспанії та 90,4% - у Польщі). Учасниками були працівни- ки громадських організацій: лікарні, школи, університети та бібліотеки. Вік респондентів становив 50 років і більше, адже вони представляють групу підвищеного ризику моббінгу. Результати проведеного дослідження показали, що організаційний клімат можна розглядати як «джерело бойових дій» (моббінг). Серед характеристик «постраждалих» було виявлено зниження емоційної стійкості та сумлінності. Було виявлено деякі культурні відмінності між іспанською та польською вибірками. Психосоціальне перенавантаження у польській вибірці було спровоковано людьми, а в іспанській – самою роботою. Польська версія Шкали психологічного клімату на роботі (зворотний переклад) показала себе як надійний та дієвий засіб дослідження. Сумнівна валідність була зафіксована для 4 з 5 факторів польської версії (зворотний переклад) Шкали загальної оцінки особистості. У статті запропоновано деякі рекомендації щодо покращання робочого клімату та зниження соціально-психологічного навантаження у професійній сфері «людина – людина».

 робочий клімат, особистість, організаційний клімат, міжкультурне дослідження.

1. Almodovar Molina, A., Galiana Blanco, M. L., Hervás Rivero, P. & Pinilla García, F. J. (2011). VII Encuesta nacional de condiciones de trabajo. Madrid: Instituto Nacional de Seguridad e Higiene en el Trabajo. Retrieved from http://www.insht.es/portal/site/Insht/menuitem.1f1a3bc79ab34 c578c2e8884060961ca/?vgnextoid=100b47975dcd8310VgnV CM1000008130110aRCRD&vgnextchannel=25d44a7f8a651 110VgnVCM100000dc0ca8c0RCRD
2. Baillien, E., Rodríguez Muñoz, A., de Witte, H., Notelaers, G. & Moreno Jímenez, B. (2011). The DemandControl model and target’s reports of bullying at work: A test within Spanish and Belgian blue-collar workers. European Journal of Work and Organizational Psychology, 20 (2), 157- 177.
3. Bowling, N. A. & Beehr, T. A. (2006). Workplace harassment from the victim’s perspective: A theoretical model and meta-analysis. Journal of Applied Psychology, 91 (5), 998-1012.
4. Carretero Domínguez, N., Gil-Monte, P. R. & Luciano Devis, J. V. (2011). Antecedentes y consecuencias del acoso psicológico en el trabajo. Psicothema, 23 (4). 617-623.
5. Durniat, K. (2010). Prospołeczne mechanizmy zarządzania organizacją jako bufor zachowań mobbingowych. Współczesne Zarządzanie, 1, 94-107.
6. Einarsen, S. (2000). Harassment and bullying at work: A review of the Scandinavian approach. Aggression and Violent Behavior, 5(4), 379-401.
7. Einarsen, S., Hoel, H. & Notelaers, G. (2009). Measuring exposure to bullying and harassment at work: Validity, factor structure and psychometric properties of the Negative Acts Questionnaire-Revised. Work & Stress: An international Journal of Work, Health & Organizations, 23 (1), 24-44.
8. Einarsen, S., Hoel, H., Zapf, D. & Cooper, C. L. (2005). Workplace bullying: individual pathology or organizational culture? In V. Bowie, B. S., Fisher, & C. L. Cooper (Eds.), Workplace violence: Issues, trends, strategies (1st ed., pp.229-248). Devon: Willan Publishing.
9. Einarsen, S., Hoel, H., Zapf, D. & Cooper, C. L. (2011). The concept of bullying and harassment at work: The European tradition. In S. Einarsen, H. Hoel, D. Zapf & C. L. Cooper (Eds.), Bullying and harassment in the workplace: Developments in theory, research and practice (2nd ed., pp. 3- 40). Boca Raton: CRC Press, Taylor & Francis Group.
10. Einarsen, S. & Nielsen, M. B. (2012). Outcomes of exposure to workplace bullying: A meta-analytic review. Work & Stress: An international Journal of Work, Health & Organizations, 26 (4). 309-332.
11. García Izquierdo, M., Meseguer, M., Soler, M. I. & Sáez, M. C. (2014). Avances en el estudio del acoso psicológico en el trabajo. Papeles del Psicólogo, 35 (2), 83-90.
12. Glasø, L., Matthiesen, S. B., Nielsen, L. B. & Einarsen, S. (2007). Do targets of workplace bullying portray a general victim personality profile? Scandinavian Journal of Psychology, 48, 313-319. 13. Kłos, B. (2011). Dyskryminacja ze względu na wiek osób starszych w na polskim rynku pracy. Studia BAS, 2 (26), 183-210.
14. Lance, C. E., Butts, M. M. & Michels, L. C. (2006). The sources to four commonly reported cutoff criteria: What did they really say? Organizational Research Methods, 9 (2), 202-220.
15. Leka, S. & Jain, A. (2013). Relacje interpersonalne w miejscu pracy. In S., Leka & A. Jain. Zagrożenia psychospołeczne w środowisku pracy i ich wpływ na zdrowie (K. Orlak, Trans., pp. 58-61). Warszawa: Stowarzyszenie Zdrowia Praca. (Original work published in 2010).
16. Leymann, H. (1996). The content and development of mobbing at work. European Journal of Work and Organizational Psychology, 5 (2), 165-184.
17. Lind, K., Glasø, L., Pallesen, S. & Einarsen, S. (2009). Personality profiles among targets and nontargets of workplace bullying. European Psychologist, 14 (3), 231-237.
18. McCrae, R. R., Kurtz, J. E., Yamagata, S. & Terracciano, A. (2011). Internal consistency, retest reliability, and their implications for personality scale validity. Personality and Social Psychology Review, 15 (1), 28-50.
19. Meseguer de Pedro, M., Soler Sánchez, M. I., Sáez Navarro, M. C. & García Izquierdo, M. (2007). Incidencia, componentes y origen del mobbing en el trabajo en el sector hortofrutícola. Anales de Psicología, 23 (1). 92-100.
20. Moreno Jiménez, B., Rodríguez Muñoz, A., Garrosa Hernández, E. & Morante Benadero, M. E (2005). Antecedentes organizacionales del acoso psicológico en el trabajo: un estudio exploratorio. Psicothema, 17 (4), 627-632.
21. Nielsen, M. B., Matthiesen, S. B. & Einarsen, S. (2010). The impact of methodological moderators on prevalence rates of workplace bullying: A meta-analysis. Journal of Occupational and Organizational Psychology, 83 (4), 955- 979.
22. Omyła-Rudzka, M. (2014). Szykany w miejscu pracy. Komunikat z Badań CBOS, 109/2014. Retrieved from http://www.cbos.pl/SPISKOM.POL/2014/K_109_14.PDF
23. Ozolins, U. (2009). Back translation as a means of giving translators a voice. Interpreting & Translation, 1 (2), 1- 13.
24. Paradis, R., Demers, M., Dion, E., Tivendell, J. & Pietrulewicz, B. (2014). Interpersonal pollution in organizations: exploring ethical leadership and the dark side of organizations. Polish Journal of Social Science, 9 (1), 7-26.
25. Rodríguez Carvajal, R., Moreno Jiménez, B., Rodríguez Muñoz, A., Garrosa Hernández, E. & Morante Benadero, M. E. (2005). Diferencias de género en el acoso psicológico en el trabajo: Un estudio en población española. Psicologia em Estudo, 10 (1), 3-10.
26. Sánchez Meca, J., Meseguer de Pedro, M., Soler Sánchez, M. I., García Izquierdo, M. & Sáez Navarro, M. C. (2007). Los factores psicosociales de riesgo en el trabajo como predictores del mobbing. Psicothema, 19 (2), 225-230.
27. Topa Cantisano, G., Depolo, M. & Morales Domínguez, J. F. (2007). Acoso laboral: meta–análisis y modelo integrador de sus antecedentes y consecuencias. Psicothema, 19 (1), 88-94.
28. Tous Pallarès, J. (2009). Análisis del comportamiento absentista en el sector hotelero. Oviedo: Septem.
29. Tous Pallarès, J. (2011). Aspectes psicosocials de la qualitat de vida laboral en el sector hoteler. Tarragona: Servei de Publicacions URV.
30. Tous Pallarès, J., Mayor Sánchez, C., Espinosa Díaz, I. M. & Bonasa Jiménez, M. P. (2011). Escala Clima Psicosocial en el Trabajo: Desarrollo y validación. Anuario de Psicologia, 41 (1). 49-63. 31. Tous Pallarès, J., Vigil Colet, A., Camps, E. & Lorenzo Seva, U. (2013). Development and validation of the Overall Personality Assessment Scale (OPERAS). Psicothema, 25 (1), 100-106.
32. Van de Vliert, E., Einarsen, S. & Nielsen, M. (2013). Are national levels of employee harassment cultural covariations of climato-economic conditions? Work & Stress, 27 (1), 106-122.
33. Warszewska-Makuch, M. (2005). Mobbing w pracy – przyczyny i konsekwencje. Bezpieczeństwo Pracy, 3, 5-7.
34. Warszewska-Makuch, M. (2007). Polska adaptacja kwestionariusza NAQ do pomiaru mobbingu. Bezpieczeństwo Pracy, 12, 16-19.
35. Warszewska-Makuch, M. (2008). Zjawisko mobbingu wśród nauczycieli. Bezpieczeństwo Pracy, 5, 6-9.
36. Zdziebło, K. & Kozłowska, E. (2010). Mobbing w środowisku pracy pielęgniarek. Problemy Pielęgniarstwa, 18 (2), 212-219.