// Наука і освіта. – 2017. – №9. – 26-29.

Дмитро Миколайович Харченко,
доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри психології,
Юлія Юріївна Чистовська,
кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології,
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького,
бульвар Шевченка 81, м. Черкаси, Україна

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ТРИВОЖНОСТІ З ПСИХОСОМАТИЧНИМИ РОЗЛАДАМИ

У статті розглянуто результати теоретичного аналізу факторів, що призводять до підвищеного тривожного стану, який може бути причиною виникнення психосоматичних порушень. Мета дослідження – дослідити величину рівня реактивної та особистісної тривожності та визначити рівень психосоматичних недомагань у осіб з різним ступенем тривожності. В експерименті взяли участь студенти стаціонарної та заочної форми навчання віком 18-43 років, загальна кількість – 187 осіб. Для досягнення поставленої мети використовувалися такі методи: для дослідження рівня реактивної та особистісної тривоги і тривожності – методика Ч. Д. Спілбергера, психосоматична обумовленість фізичних недомагань досліджувалась за допомогою Гісенівського опитувальника – анкети, що призначена для виявлення суб’єктивної картини фізичних страждань. Обробка отриманих даних проводилась з використанням комп’ютерних програм Statistica v. 7.0 та SPSS v.13. Для перевірки достовірності отриманих результатів використовувався t-критерій Стьюдента. На основі інтеркореляційного аналізу показників інтенсивності психосоматичних недомагань і тривожності з’ясувалось, що всі психосоматичні скарги корелюють як з реактивною, так і з особистісною тривожністю. Представлено результати аналізу інтенсивності психосоматичних недомагань у осіб з різним ступенем тривожності, а саме: у осіб з високим рівнем особистісної тривожності за всіма без винятку шкалами середні величини психосоматичних недомагань є достовірно (P< 0.05) вищими, а за шкалою «Тиск» або «Інтенсивність скарг» достовірність відмінностей за t-критерієм Стьюдента P< 0.01. Середні показники за шкалою «Тиск» у осіб з високою тривожністю складали 25,5 балів, а у респондентів із низьким рівнем тривожності – 14,2 бали. Така ж тенденція спостерігається за всіма шкалами, щоправда відмінності за ними не так яскраво виражені. Як свідчить кореляційний аналіз даних, показник реактивної тривожності значно тісніше, в порівнянні з особистісною, пов’язаний з показником психосоматичних недомагань «шлункові скарги» (r = 0,46 і 0,38 відповідно). Показник «серцевих скарг» навпаки, тісніше пов’язаний з особистісною тривожністю. Такі дані дали змогу зробити висновок, що інтенсивність психосоматичних недомагань пов’язана з рівнем як реактивної, так і особистісної тривожності. Також можна зробити висновок, що люди з високою особистісною тривожністю мають як правило і високу реактивну тривожність.

 реактивна тривога, особистісна тривожність, психосоматичні недомагання.

1.Александровский Ю.А. Пограничные психические расстройства / Ю. А. Александровский. – Ростов- на-Дону: Феникс, 1997. – 576 с.
2.Белкания Г., Дарцмелия В. Гипертония и прямохождение / Г. Белкания, В. Дарцмелия // Наука и жизнь. – 1986. – №2.
3.Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь- справочник по психодиагностике / Л.Ф. Бурлачук, С.М. Морозов. – СПБ.: Питер, 2001. – 528с.: ил. – (Серия «Мастера психологии»). 4.Сандомирский М.Е. Состояние психической адаптации в условиях хронического психоэмоционального стресса в связи с личностно-типологическими характеристиками / М.Е. Сандомирский. – Дисс… канд. Мед. Наук. – М., 2000. – 289 с.
5.Шульц Л. Язык интуиции / Л. Шульц. – М.: ЭКСМО – Пресс, 2002. – 448с.
6.Spielberger C.D. Manual for the State-Trait Anxiety Inventory / C.D. Spielberger, D.L. Gorsuch, R.E. Lushene. – Palo Alto: Consulting Psychologists Press, 1970.
7.Ustun T. B. Mental Illness in General Health Care: An International Study / T. B. Ustun, N. Sartorius // Chichester: John Wiley & Sons. – 1995. – 235 р.