Puchkov I. R., Sariienko V. K., Sariienko V. V. Didactic Foundations of Software Structuring in the Process of Teaching Science Disciplines and Mathematics at Pedagogical Universities.

// Наука і освіта.  2017.  №6. 62-67.


DOI:

Ігор Русланович Пучков,
кандидат педагогічних наук, доцент,
Владислав Костянтинович Сарієнко,
кандидат педагогічних наук, доцент,
Володимир Владиславович Сарієнко,
кандидат педагогічних наук, доцент,
кафедра природничо-математичних дисциплін,
Донбаський державний педагогічний університет,
вул. Г. Батюка, 19, м. Слов’янськ, Україна


ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ СТРУКТУРУВАННЯ
ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИ НАВЧАННІ ПРЕДМЕТІВ
ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ У ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТАХ


АНОТАЦІЯ:

Дисципліни природничо-математичного циклу становлять фундаментальну доказову і техніко-конструктивну базу сучасних наукових досліджень і виробництва, сприяють формуванню наукового світогляду, інтелектуальному розвиткові, забезпечують засвоєння необхідних для роботи з комп’ютером знань і вмінь. У процесі розробки технології структурування програмного забезпечення навчання природничо-математичних дисциплін у педагогічних університетах слід ураховувати, що вона має комплексно охоплювати всі структурні компоненти процесу навчання: цільовий (передбачає усвідомлення викладачем і прийняття студентами мети та завдань дисципліни); мотиваційний (забезпечує стимулювання розвитку в студентів інтересу до дисципліни, потреби у розв’язанні поставлених завдань); змістовий (визначається навчальним планом, державними навчальними програмами та підручниками); операційно-регулятивний (вимагає одночасного здійснення контролю за перебігом та результатами навчального процесу); оціночно-результативний (спрямований на здійснення оцінювання досягнутих студентами результатів, формулювання висновків, з’ясування причин відхилень від запланованих результатів). Метою статті є дослідження необхідності структурування програмного забезпечення природничо-математичних дисциплін як способу досягнення оптимального поєднання різних програмних та інших засобів навчання, що забезпечує формування умінь самостійної пізнавальної діяльності студентів під час вивчення предметів зазначеного циклу. Для розв’язання поставлених завдань використано теоретичні методи (вивчення, аналіз та узагальнення наукової літератури з метою ознайомлення зі станом досліджуваної проблеми); емпіричні методи (спостереження, анкетування, тестування, метод незалежних оцінок для діагностики стану сформованості педагогічної готовності вчителів, педагогічний експеримент – для перевірки ефективності визначеної розробленої технології структурування програмного забезпечення навчання природничо-математичних дисциплін у педагогічних університетах); методи математичної статистики − для обробки результатів експериментальної роботи. Перевірка здійснювалася за наступними критеріями: мотиваційний (рівень сформованості мотивів щодо вивчення природничо-математичних дисциплін); когнітивно-діяльнісний (рівень навчальних досягнень студентів із природничо-математичних дисциплін); професійно-орієнтований (сформованість методичних знань та організаційних умінь у використанні комп’ютерних технологій в процесі викладання природничо-математичних дисциплін у шкільній практиці). Вірогідність визначення результатів педагогічного експерименту було перевірено критерієм Пірсона. Проведений педагогічний експеримент довів доцільність розробленої технології структурування програмного забезпечення навчання природничо-математичних дисциплін, що забезпечує підвищення рівня професійної готовності майбутніх учителів у плані оволодіння й засвоєння матеріалу з природничо-математичного циклу.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

педагогічний університет, програмне забезпечення, структурування, навчання, природничо-математичні дисципліни, майбутні вчителі, експеримент, педагогічна готовість.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Буринська Н. М. Дидактичні основи шкільного підручника з природничих дисциплін / Н. М. Буринська // Педагогіка і психологія. – 1999. – № 3. – С. 23-28.
2. Гагарина Л. Г. Технология разработки программного обеспечения / Л. Г. Гагарина, Е. В. Кокорева, Б. Д. Виснадул. – М. : ИД «ФОРУМ»; ИНФРА-М, 2008.
3. Грабарь М. И. Применение математической статистики в педагогических исследованиях / М. И. Грабарь, К. А. Краснянская. – М. : Педагогика, 1977. – 136 с.
4. Немов Р. С. Психология: учеб / Р. С. Немов // В 3 кн. – Кн. 3 : Экспериментальная психология и психодиагностика. – М. : Просвещение : ВЛАДОС, 1995. – 512 с.
5. Педагогика : учеб. пособ. / Под ред. Ю. К. Бабанского. – М. : Просвещение, 1983. – 608 с.
6. Пучков І. Р. Дидактичні засади структурування програмного забезпечення навчання фізико-математичних дисциплін у педагогічних університетах : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.09 / Ігор Русланович Пучков. – Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. – Харків, 2013. – 20 с.
7. Пучков І. Р. Суть і дидактичні принципи структурування програмного забезпечення навчання фізико-математичних дисциплін / І. Р. Пучков // Гуманізація навчально-виховного процесу: Зб.наук.праць. – Вип. LIX. – Cлов’янськ: СДПУ, 2012. – 350 с.
8. Сарієнко В. В. Розвиток творчої пізнавальної діяльності старшокласників у процесі навчання предметів природничо-математичного циклу : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.09 / Володимир Владиславович Сарієнко. – Харків. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди. – Харків, 2015. – 20 с.
9. Столяров В. И. Прогресс изменения и его познание. Логико-методологические проблемы / В. И. Столяров. – М. : Наука, 1996. – 252 с.
10. Чайка В. Основи дидактики : Тексти лекцій і завдання для самоконтролю: навч. посіб. / В. Чайка. – Тернопіль : Астон, 2002. – 244 с.
11. Halal W. E. The information technology revolution / W. E. Halal // Futurist. – Washington, 1992. – V.26, N 4. – P.10-15.
12. Langenberg D. N. Information technology and the university: Integration strategies for the 21st сentury / D. N. Langenberg // J. Amer. Soc. Inform. Science. – Washington, 1994. – V. 45. – №5. – P. 323-325.

         

       
   
   
         

 

©2020 Університет Ушинського. Всі права захищені, мабуть.