// Наука і освіта. – 2017. – №6. – 5-11.

Катерина Сергіївна Аверіна,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної роботи,
соціальної педагогіки та дошкільної освіти,
Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького,
вул. Гетьманська, 20, м. Мелітополь, Україна,
Олена Михайлівна Троїцька,
кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії, докторант,
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова,
вул. Пирогова, 9, м. Київ, Україна

СОЦІАЛЬНА АКТИВНІСТЬ МОЛОДІ: ДІАЛОГІЧНИЙ
СУПРОВІД У КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ

Актуальність статті зумовлена проблемною ситуацією, що склалася в культурно-освітньому просторі через те, що незмірно зростає активність молоді як суб’єкта цього простору, і недостатнім залишається рівень розуміння її значущості, сутності, можливостей і меж. Активність як феномен посідає чільне місце у гуманітарних розробках, в яких вона тлумачиться багатозначно і постає компаративно як така, що ототожнюється з іншими феноменами або явищами. Аналіз дослідницької літератури вимагає не тільки коректно визначити сутність соціальної активності, а й встановити вплив на її формування чинників культурно-освітнього простору, до яких слід віднести діалог як інформативно-екзистенціальну взаємодію суб’єктів з метою розуміння. На основі міждисциплінарної методології, феноменологічного підходу, методів дослідження (інтерпретація, порівняльний аналіз, синергетичний та ін.) та методик збору емпіричних даних (тестування, опитування, спостереження, інтроспекція тощо) установлена залежність розвитку соціальної активності Homo educandus від участі в розгортанні діалогічних стратегій культурно-освітнього простору. Діалогічний супровід представлено як підсилення соціальної активності (сукупність зусиль особистості щодо перетворення себе і соціуму), що відбувається за компонентами дії суб’єкта, за стадіями розгортання соціальної активності, за різними рівнями розвитку суспільства, за зростанням рівня свободи особистості.

взаємодія, дія, діяльність, розуміння, соціальне, спілкування, суб’єкт, цінності.

1. Коджаспирова Г. М. Словарь по педагогике / Г. М. Коджаспирова, А. Ю. Коджаспиров. – М.: ИКЦ «МарТ»; Ростов н/Д: Изд. центр «МарТ», 2005. − 448 с.
2. Косовець В. І. Розвиток соціальної активності молоді в умовах соціокультурного середовища села: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.05 “Соціальна педагогіка” / В. І. Косовець. – Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – Київ, 2009. – 23 с.
3. Людиномірність гармонізації культурно-освітнього простору особистості: методологія, експертиза та психолого-педагогічні рецепції: [монографія] / за заг.ред. Т.С. Троїцької. – Мелітополь: Видавничий будинок ММД, 2П2., 2012. – 378с.
4. Психологический словарь / под общ. науч. ред. П. С. Гуревича. − М.: ОЛМА Медиа Групп, ОЛМА ПРЕСС Образование, 2007. − 800 с.
5. Табачковський В. Г. Філософсько-антропологічна рефлексія та ії освітянське заломлення / В. Г. Табачковський // Філософія освіти. – 2005. - №2. – С.110–126.
6. Философский энциклопедический словарь. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 576 с. – С. 429-430.
7. Цвих В. Ф. Соціальний діалог: основні підходи до визначення / В. Ф. Цвих, Д. В. Неліпа // Вісник Київського національного університету імені Т.Шевченка. – 2006. – Серія:Філософія. – Вип.81-83. – С.182-185.
8. Штомпка П. Социология. Анализ современного общества: пер. с польск. С. М. Червонной / П. Штомпка. – М.: Изд-во “Логос” , 2005. – 664 с.