// Наука і освіта. – 2017. – №11. – 5-17.
DOI:
Віллі ван Пір,
доктор наук, професор,
Університет Людвіга Максиміліана,
Профессор-Хубер Платц, 2, м. Мюнхен, Німеччина,
Ганна Вадимівна Чеснокова,
кандидат філологічних наук, професор,
Київський університет імені Бориса Грінченка,
вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, м. Київ, Україна
ЛІТЕРАТУРНІСТЬ У ДОСВІДІ ЧИТАЧА.
РОЗБУДОВА ЕМПІРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ І ТЕОРІЇ
АНОТАЦІЯ:
У минулому ціла низка досліджень надала емпіричного підтвердження психологічному феномену висунення. У запропонованій статті автори презентують результати серії експериментів, що були спрямовані на вивчення описових і оцінних реакцій читача на поетичні тексти – як в їх оригінальному варіанті, сповненому експліцитного висунення у формі девіації та паралелізму, так і зманіпульованих версій, у яких таке висунення було вилучено. У цьому сенсі презентоване дослідження є реплікацією попередніх експериментів. Воно також має на меті порівняння отриманих результатів із висновками інших розвідок, що, на відміну від попередніх, не знайшли емпіричного підтвердження феномену висунення. Додатково розвідка покликана стати внеском у розбудову ідеї про «парадигму повторного читання» М. Бортолуссі і П. Діксона (2003). Автори поєднують презентацію результатів експериментів із теоретичним переосмисленням концепту літературності, який буде проаналізовано на прикладах різних читацьких спільнот і текстів. Такий підхід буде співвіднесено із спробою В. ван Піра (1991) розробити універсальне визначення літератури, яке б ураховувало гетерогенну природу всього корпусу текстів, що вважаються літературними. Переосмислення таких аспектів художніх текстів та їх рецепції може певною мірою пролити світло на існуючі проблеми теорії літературності.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
літературність, емпіричне дослідження, читацький експеримент, парадигма повторного читання, висунення.
ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:
ЛІТЕРАТУРА:
1. Bortolussi, M. & Dixon, P. (2003). Psychonarratology. Foundations for the empirical study of literary response. Cambridge: Cambridge University Press.
2. Chesnokova, A.V. (2011). Yak vymiryaty vrazhennya vid poeziyi abo Vstup do empirychnyh metodiv doslidzhennya u movoznavstvi [Measuring the impression of poetry: Introduction to empirical research methods in linguistics]. Kiev: Lenvit [in Ukrainian].
3. Chesnokova, A. & van Peer, W. (2016). Anyone came to live here some time ago: A cognitive semiotics approach to deviation as a foregrounding device. Versus: Quaderni di studi semiotici 122, 5-22.
4. Field, A. (2002). Discovering statistics using SPSS for Windows. London: Sage.
5. Fricke, H. (2008). How scientific can literary evaluation be? Arguments and experiments. The quality of literature: Linguistic studies in literary evaluation. W. van Peer (Ed.). (pp. 191–207). Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins, .
6. Hutcheson, G. & Sofroniou, N. (1999). The multivariate social scientist. London: Sage.
7. Koopman, E. (2016). Reading suffering. An empirical inquiry into empathic and reflective responses to literary narratives. Rotterdam: ERNeCC.
8. Language and Literature 16 (2). (2007). (= Thematic issue on ‘foregrounding’).
9. Leech, G.N. (1969). A linguistic guide to English poetry. London: Longman.
10.Miall, D. S. & Kuiken, D. (1994). Foregrounding, defamiliarization, and affect: Responses to literary stories. Poetics 22 (5), 389-407.
11.Moretti, F. (2005). Graphs, maps, trees. Abstract models for a literary history. London / New York: Verso.
12. Popper, K.R. (1972). Objective knowledge. An evolutionary approach. Oxford: Clarendon Press.
13. Shklovsky, V. (1917 / 1965). Art as technique. Russian Formalist criticism: Four essays. L.T. Lemon & M.J. Reis (Eds.). (pp. 3-57). Lincoln, University of Nebraska Press,
14. Simpson, P. (2014). Stylistics: A resource book for students. 2nd edition. London: Routledge.
15. van Peer, W. (1986). Stylistics and psychology. Investigations of foregrounding. London: Croom Helm.
16. van Peer, W. (1991). But what is literature? Toward a descriptive definition of literary texts. Literary pragmatics, R.D. Sell (Ed.). (pp. 127-141). London: Routledge.
17. van Peer, W. (1993). Typographic foregrounding. Language and Literature 2 (1), 49-61.
18. van Peer, W., Hakemulder, F. & Zyngier, S. (2007). Lines on feeling: Foregrounding, aesthetic appreciation, and meaning. Language and Literature 16 (2), 197-213.
19. van Peer, W., Hakemulder, F. & Zyngier, S. (2012). Scientific methods for the Humanities. Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins.
20.Weinberg, S. (2001). Facing Up. Science and its cultural adversaries. Cambridge: Harvard University Press.
