N. Shamoradi Varnamkhasti, M. Baratali. Relationship Between Senior High School Teachers’ Media and Information Literacy, Emotional Intelligence and Teaching Quality.

// Наука і освіта.  2016.  №12. 142-148.

Нассім Шамораді Варнамхасті,
магістр кафедри педагогіки, філіал Ісфахан (Хорасган),
Ісламський університет Азад, м. Ісфахан, Іран,
Маріам Бараталі,
доцент, кафедра педагогіки,
Ісламський університет Азад, Ісфахан, Іран 


СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ ІНФОРМАЦІЙНОЮ ГРАМОТНІСТЮ, ЕМОЦІЙНИМ
ІНТЕЛЕКТОМ ТА ЯКІСТЮ ВИКЛАДАННЯ ВЧИТЕЛІВ СТАРШОЇ ШКОЛИ


АНОТАЦІЯ:

Стаття присвячена визначенню співвідношення між інформаційною грамотністю, емоційним інтелектом та якістю викладання вчителів старшої школи. Інформаційна грамотність є надзвичайно важливим аспектом діяльності вчителя, адже самі по собі інформаційні технології не можуть призвести до покращання успішності учнів або набуття знань з усіх предметів, тому їх використання та опрацювання мають були цілеспрямованими. Наразі кожен викладач має опановувати знання щодо використання інформаційних технологій та вміти засто- совувати їх на практиці. Окрім цього, професія вчителя цілком і повністю пов’язана з емоційною сферою. Вчителі впливають на розвиток соціо-емоційних якостей учнів та водночас самі піддаються емоційному впливові з боку дітей. Вміння контролювати свої почуття є обов’язковою складовою професійної компетентності вчителя. Розвиток емоційного інтелекту як спроможності розуміти та контролювати свої емоції та емоції інших людей значно допоможе у навчальному процесі та взаємодії вчителя з учнями, що, в свою чергу, позитивно впливає на успішність дітей. Особливо потрібен емоційний інтелект у непередбачуваних ситуаціях негативного характеру, коли час на реагування обмежений, а обставини вимагають швидкої адаптації та вирішення проблеми. Було проведено дослідження, в якому взяли участь 130 вчителів, які викладають у старшій школі регіону Зерріншехр, яких було обрано випадковим методом із 460 осіб. Для оцінювання якості викладання на кожного вчителя було взято по 3 учні, які мали заповнити запропоновані їм анкети. У дослідженні використовувалися такі методики, як «Опитувальник на визначення інформаційної грамотності» (Ашрафі-Різі, 2014), «Тест на визначення якості викладання» (Зафдаріан та Хосровпур, 2015, в авторській адаптації), а також «Тест на самовизначення емоційного інтелекту» (Шутте, 1998). За результатами експерименту було виявлено значний позитивний зв’язок між інформаційною грамотністю, емоційним інтелектом та якістю викладання вчителів. Крім того, було встановлено, що різниця між середніми балами, отриманими за основнми змінними дослідження (емоційний інтелект, інформаційна грамотність і якість викладання) з точки зору деяких характеристик (а саме: статі, напряму підготовки, рівня освіти і досвіду викладання) не є статистично значущою. Отже, за результатами дослідження можна зробити висновок, що для покращання якості викладання вчителів необхідно розвивати в них інформаційну грамотність (що включає в себе навчання та саморозвиток впродовж життя), а також емоційний інтелект (наприклад, за допомогою спеціальних тренінгів, організованих психолого-педагогічною службою закладу).


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

інформаційна грамотність, якість викладання, вчителі, старша школа, емоційний інтелект.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Alabdulkareem, S. A. (2015). Exploring the Use and the Impacts of Social Media on Teaching and Learning Science in Saudi. Procedia - Social and Behavioral Sciences 182, 213-224.

2. Ashrafi Rizi, H., Hasnzadeh, D., Kazempour, Z. (2014). The Level of Media & Information Literacy among the Students of Isfahan University of Medical University in Terms of UNESCO’s Media & Information Literacy. Health Information Management, 11(4), 424-434.

3. Chan, D. W. (1992). Teachers as Clinicians: Inadequacies in Teacher Education. Education Journal, 20, 37-42.

4. Christ W., Pottter W. J. (1998). Media Literacy: Media Education and Academy. Journal of Communication, 48(1).

5. Fallahi, V., Rostami, K. (2012). Role of Emotinal Inelligence in the Effectiveness of Teachers in the Guidance School. Scientific-Research Quarterly of a New Approach towards Educational Management, 3(1), 167-188.

6. Hajipour, M. (2008). The Necessity and Significance of Management Improvement. Quarterly of Management in Education, (pp. 100-105).

7. Jamilya B. Akhmetovaa, Alla M. Kima, Delwyn L. Harnischb. (2014). Using Mixed Methods to Study Emotional Intelligence and Teaching Competencies in Higher Education. Procedia - Social and Behavioral Sciences 128, 516-521.

8. Malekipour, A., Malekipour, M. (2014). A Survey of the Standards of Information Literacy among the Teachers of Dehloran Town, 4(3), 1-9.

9. Mansorian, Y., Naeim Abadi, M. (2005). The Role of Library’s Websites in Promoting the Information Literacy. Training the Users and Developing Information Literacy in the Libraries. The Information and Museums Centers. National Conference on the Information Literacy (Mashhad): Organization of Libraries, Museums and Documents Center of Astan Ghods Razavi.

10. Miller Miller. (2008). The Advantages of Cultural Diversity in Business. How Hiring a Culturally Diverse Workforce can Benefit Your Business. Retrieved from: http://www.suit101.com\workplaceculture.htm.

11. Miyagamwala, G. (2015). Emotional Intelligence and Teacher Effectiveness- An Analysis. Bharat College of Commerce and Science, 4, 233-239. Badlapur. India.

12. Mousapour, N. (2003). Principles of Intermediary Education Planning. Mashhad: Beh Publications.

13. Nasiri, B. (2013). Teaching Media Literacy in Canada and Japan. Educational Innovations, 11(41), 137- 160.

14. Nami, K., Bazargan, A., Naderi, A. (2014). The Relationship between Using Information technology by the Faculty Members and their Teaching Quality. Quarterly of Research & Planning in Higher Education, 71, 1-18.

15. Sarmadiseif, A. (2012). Research Methodology in Education Sciences. 2 nd ed. Tehran: Agah Publications.

16. Sepasgozar, M. (2001). A Theoretical Approach towards Media Literacy. Research & Evaluation Quarterly, 12(44).

17. Shibata, K. (2003). An Analysis of Critical Approach towards Media Literacy. Comparative Study between Japan and Canada. Zohreh Bidokhti (trans.). Media Quarterly, 40.

18. Taghizadeh, A., Kia, A. (2015). NeedsAssessment of the Curriculum of Media Literacy in the Schools. Culture Studies-Relationships, 15(26), 80-103.

         

       
   
   
         

 

©2020 Університет Ушинського. Всі права захищені, мабуть.