// Наука і освіта. – 2016. – №10. – 150-156.

Наталія Максимівна Василишина,
кандидат педагогічних наук, доцент,
Навчально-науковий інститут Міжнародних відносин,
Національний авіаційний університет,
проспект Відрадний 4, корпус 7, м. Київ, Україна

ПРІОРИТЕТИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ СФЕРИ ТУРИЗМУ ТА ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНИХ КОМУНІКАТИВНИХ ВМІНЬ ЯК ЇЇ НЕВІД’ЄМНА ЧАСТИНА ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ В УКРАЇНІ ТА ТУРЕЧЧИНІ

У статті розглядається сучасний стан, проблеми, стратегії і особливості вищої освіти туризму в Україні і Туреччині. Підготовка фахівців сфери туризму повинна відповідати сучасним реформам і соціально-економічним процесам, які стрімко розвиваються. Тому мета дослідження полягала в аналізі особливостей, тенденцій, пріоритетів удосконалення та оновлення підготовки фахівців сфери туризму у вищих навчальних закладах України і Туреччини. Відповідно до поставленої мети дослідження, були виділені два завдання: по-перше, вивчити стан систем вищої освіти в сфері туризму в Україні та Туреччині, і, по-друге, визначити чинники, принципи та пріоритети її вдосконалення. Наукова робота ґрунтувалася на теоретичних методах, зокрема: системний метод, аналіз, синтез, індуктивний та дедуктивний методи, які сприяли акцентуванню уваги на конк- ретних принципах, пріоритетах та особливостях систем вищої освіти в сфері туризму в Україні та Туреччині. На сьогодні, за результатами нашого наукового пошуку, пріоритетами удосконалення освітньої політики в обох країнах є: розвиток і впровадження національної освіти, поглиблення філологічної освіти (англійська мова), доступність отримання освіти та рівність у правах, система менеджменту якості освіти, безперервність освіти, фінансування освіти, розробка наукових досліджень, підвищення кваліфікації академічного персоналу, соціальне забезпечення, а також міжнародне співробітництво вищих навчальних закладах сфери туризму. До того ж, слід акцентувати увагу, що іншомовна професійна комунікативна компетентність майбутніх фахівців галузі туризму розглядається як невід’ємна частина підготовки у вищих навчальних закладах України і Туреччини.У рамках нашого дослідження, іншомовна професійна комунікативна компетентність майбутніх фахівців галузі туризму, як один із важливих пріоритетів освітньої політики, розглядається як поступове оволодіння вміннями використовувати англійську мову для досягнення комунікативних професійних цілей майбутніми фахівцями в сфері туризму. Результати наукового пошуку доводять, що в наш час були досягнуті значні позитивні результа- ти діяльності вищих навчальних закладів сфери туризму в обох країнах. Однак, існує кілька загальних завдань і проблем на освітньо-кваліфікаційних рівнях «Бакалавр» і «Магістр» в Україні та Туреччині. Як наслідок, наступний вектор досліджень в галузі туризму вищої освіти може бути спрямований на аудит і сертифікацію навчальних програм, шляхи забезпечення фінансування, а також налагодження співпраці між туристичними програмами, галузевими партнерами та міжнародними університетами.

професійна освіта, туристична освіта, англійська мова за професійним спрямуванням, іншомовна комунікативна компетентність, навички, фахівці, пріоритети, стратегії, ступені, програми.

1. Association for tourism in higher education. Retrieved from:https://www.athe.org.uk/[in English]. 
2. Biggs, J. (2003).Teaching for quality learning at university. Buckingham: The Open University [in English]. 
3. Burkart, J.,& Medlik, S. (1981). Tourism: past, present and future. L.: Heinemann [in English]. 
4. Dudley-Evans, A. (1998). Developments in English for specific purposes: A multi-disciplinary approach. Cambridge: Cambridge University Press[in English]. 
5. Education in Ukraine. Retrieved from: http://www.dnu.dp.ua/en/education_in_ukraine [in English]. 
6. Higher education in Ukraine. Retrieved from: www.tempus.org.ua[in English]. 
7. Hutchinson, T.,& Waters, A. (1987).English for specific purposes: A learning-centred approach. Cambridge: Cambridge University Press [in English]. 
8. Kremen, V., & Nikolaienko, S. (2006) Higher Education in Ukraine. Bucharest: UNESCO-CEPES [in English]. 
9. Ministry of tourism. (2002). Retrieved from: http://www.tatnews.org/ministry-of-tourism-and-sports/ [in English]. 
10. Okumus, F., &Yagci, O. (2006). Tourism higher education in Turkey. Journal of teaching in travel & tourism, 5(1-2), 89-116. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/254379277_Tou rism_Higher_Education_in_Turkey [in English]. 
11. Pirnar, I. (2013). Tourism education universities in Turkey: Comparison of different structures and related effects on education. Social and behavioural sciences, 116, 5070-5074.Retrieved from: www.sciencedirect.com [in English]. 
12. Robinson, P. (1991).ESP today: A practitioners’ guide. New York: Prentice Hall International [in English]. 
13. The council of higher education (2004). Retrieved from: www.yok.gov.tr [in English]. 
14. Yagci, Ö. (2001). Tourism education in Turkey, basic problems of employment and solution suggestions. Journal of commerce and tourism education faculty, 4(1), 23-39 [in English].