// Наука і освіта. – 2022. – №4. – 11-16.

Тетяна Койчева,
доктор педагогічних наук, професор,
професор кафедри педагогіки,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5518-4260

Лі Юйлін,
аспірантка кафедри педагогіки,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0005-3699-7281

НАУКОВА РЕФЛЕКСІЯ КАТЕГОРІЇ «ЕСТЕТИЧНА КУЛЬТУРА» В ПЕДАГОГІЧНОМУ ВИМІРІ

Стаття висвітлює сучасні концептуальні, термінологічні й змістові інтерпретації категорії «естетична культура» у педагогічному вимірі. Мета наукової розвідки полягає у сучасній науковій інтерпретації категорії «естетична культура» в розрізі педагогічної рефлексії його значущості в контексті розвитку сучасної системи освіти України. Дослідження здійснено за допомогою таких методів: аналіз наукового фонду з проблеми естетизації освітнього середовища закладів освіти різного рівня; систематизація й узагальнення наукових фактів (наукові позиції провідних учених галузі, методичні напрацювання кафедр мистецької підготовки здобувачів вищої освіти Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського) для висвітлення значення формування естетичної культури майбутніх учителів; упорядкування, синтез та інтегрування наукової інформації з метою накреслення термінологічних і дефініційних координат поняття «естетична культура»; анкетування для визначення ставлення здобувачів вищої освіти першого рівня (бакалавр) різних спеціальностей до феномена «естетична культура» та розуміння ними необхідності формування естетичної культури учнів нової української школи. У загальному розумінні естетичну культуру представлено як синтезовану інтегративну (поєднання персонального й професійного) здатність фахівця генерувати та примножувати естетичні цінності (смаки, ідеали, переконання) в довколишньому середовищі; координувати власну професійну діяльність із детермінантами естетичного ставлення до педагогічної дійсності. Для проведення моніторингу в межах викладання навчальних курсів обов'язкового компоненту освітньо-професійної програми «Середня освіта (Музичне мистецтво)» і «Середня освіта (Хореографія)» ОК 25 «Педагогіка» та ОК 33 «Мистецька педагогіка» студентам було надано час на відповіді анкети. В анкетуванні взяли участь 35 здобувачів освіти. Результати анкетування продемонстрували, що 84,21% здобувачів освіти спеціальності 014 «Середня освіта (Музичне мистецтво)» і 82,49% здобувачів освіти спеціальності 014 «Середня освіта (Хореографія)» свідомо і впевнено висловлюються щодо значущості естетичної культури для гармонійного розвитку людини. Майбутні вчителі продемонстрували обізнаність із характерними ознаками естетичної культури (78,91% студентів спеціальності 014 «Середня освіта (Музичне мистецтво)» і 80,63% студентів спеціальності 014 «Середня освіта (Хореографія)»). Ранжуючи відповіді здобувачів освіти, отримано такий результат: з-поміж ознак сформованості естетичної культури називали найчастіше «креативність» (67% респондентів), «схильність до творчості» (58% опитаних), «творче мислення» (47% студентів). Моніторинг обізнаності майбутніх учителів із професійно значущими ознаками естетичної культури продемонстрував наявність стійкого інтересу майбутніх педагогів до досліджуваного феномену. Окрім того, ми інтерпретували отримані результати як платформу для розроблення спеціальної технології підготовки майбутніх учителів до формування естетичної культури учнів нової української школи.

естетика, культура, естетична культура, естетичне виховання, вчитель, майбутній учитель, освітній процес, заклад вищої освіти, нова українська школа.

1. Андрощук І.В. Краса у системі розвитку естетичної культури особистості. Професійно-художня освіта України. 2005. Вип. ІІІ. С. 42–49.
2. Бутенко В.Г. Формування естетичного світогляду особистості як пріоритетне завдання сучасної освітньо-виховної практики. Науковий вісник Миколаївського державного університету. Серія «Педагогічні науки». 2008. Вип. 20. Т. 2. С. 40–45.
3. Гук О.Ф. Теоретичні передумови формування естетичної культури. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. 2013. Вип. 18. С. 193–199. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apspp_2013_18_28.
4. Козир А.В. Професійно-особистісний розвиток майбутніх учителів музики в процесі вивчення диригентсько-хорових дисциплін. Сучасні тенденції розвитку мистецької освіти : збірник наукових праць. Київ : НПУ ім. М.П. Драгоманова. 2015. С. 44–48.
5. Кондрацька Л.А. Українське мистецтво у полікультурному просторі : навчальний посібник. Київ : ЕксОб, 2000. 208 с.
6. Нечепоренко М.В. Формування естетичної культури студентів класичних університетів : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Харків, 2005. 190 с.
7. Пташук О.А. Естетична культура особистості як мета естетичного виховання: теоретичний аналіз. Інноватика у вихованні. 2016. Вип. 3. С. 289−295.
8. Радкіна В.Ф. Формування художньо-естетичного смаку як професійної якості майбутнього вчителя : автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.04. Одеса, 2004. 21 с.
9. Рудницька О.П. Педагогіка загальна та мистецька : навчальний посібник. Київ, 2002. 270 с.
10. Тюльпа Т.М. Проблема естетичного виховання школярів у вітчизняній педагогічній думці на початку ХХ ст. Педагогіка та психологія. 2001. Вип. 17. С. 163–168.
11. Учитель мистецьких дисциплін у дискурсі педагогічної майстерності : навчально-методичний посібник / І.А. Зязюн та ін. Бердянськ : Бердянський державний педагогічний університет, 2013. 340 с.