// Наука і освіта. – 2022. – №3. – 48-52.

Ганна Коваль,
доктор філософії, кандидат психологічний наук, доцент,
Одеський національний університет імені І.І. Мечникова
вул. Дворянська, 2, Одеса, Україна
ORCID: 0000-0003-0291-7501

КІБЕРПСИХОЛОГІЯ: ВИТОКИ, СУЧАСНІСТЬ, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Наголошено, що активний розвиток нових технологій призвів до виокремлення кіберпсихології як унікальної дисципліни, що досліджує психологічні процеси, пов’язані з різними аспектами та особливостями технологічно обумовленої поведінки людини. Трансдисциплінарний характер кіберпсихології сформований з врахуванням ряду теоретичних перспектив і знаходиться у фазі активного розвитку. Мета статті полягає у розгляді історії становлення, сучасного стану розвитку та перспектив кіберпсихології. Методи дослідження. Під час розгляду кіберпсихології як галузі психології використовувався інтегративний підхід, що поєднує в собі різні методи дослідження і тісний зв’язок теоретичних уявлень з конкретними реаліями розвитку психологічної науки у ХХІ столітті. Основою роботи були загальнонаукові принципи об’єктивності, конкретності, універсальні методи теоретичного пізнання у вигляді аналізу і синтезу, абстрагування, порівняння та моделювання. Результати дослідження. Автором зазначено, що кіберпсихологія включає численні та пересічні дисципліни – інформатику, інженерію та психологію. Онлайн-комунікація в соціальних мережах є одним з найбільш досліджених та актуалізованих напрямків кіберпсихології. Зазначено, що соціальні медіа є першочерговим джерелом онлайн-комунікації, що дозволяє не тільки ефективно взаємодіяти, а й демонструвати приховану агресію та прагнення домінувати над іншими, часто значно слабшими. Дослідження орієнтовані на з’ясування мотивів, особливостей психосоціального впливу, цілей застосування відеоігор у різноманітних сферах – від освіти до зміни поведінки. Наголошено, що використання комп’ютерних ігор сприяє оптимізації когнітивного функціонування та соціальних зв’язків у людей похилого віку, мінімізації симптоматики посттравматичного стресового розладу, деструктивного впливу нав’язливих спогадів та депресії, покращенню настрою. Віртуальне середовище призводить до активізації всіх когнітивних функцій гравця. У подальшому це дозволить збільшити можливості обробки інформації у дітей, сповільнити розвиток наявних когнітивних порушень. Зазначено, що використання мобільних додатків має значний потенціал при здійсненні моніторингу або зменшенні симптомів тривоги, стресу, депресії. Вони демонструють перспективу простоти використання і доступу, одночасно розвиваючи у користувачів навички самоконтролю. Підсумовано, що кіберпсихологія перебуває в активному розвитку, стимулює суміжні психологічні галузі та дисципліни. Варто визнати, що галузь кіберпсихології значною мірою перебуває в зародковому стані, що обумовлює відсутність унікального та узгодженого понятійного апарату та наукових кордонів.

кіберпсихологія, кібербулінг, мобільний додаток, віртуальна реальність, штучний інтелект, цифрова залежність, Інтернет-комунікація.

1. Akram M. B., Amin B., Salik M. H., Abbas Z., Siddique N. New age media and cyber psychology: The perpetration of cyber bullying among university students. EEO. 2021. № 20(1). РР. 4318–4342.
2. Ancis J. R. The Age of cyberpsychology: an overview. Technology, Mind, and Behavior. 2020. № 1(1). URL: https: //tmb. apaopen. org / pub / 2yn6jhyv.
3. Asriani D. D., Sos S. Teenager-related cyberbullying case in Indonesia. 2021. URL: https: // cfds. fisipol. ugm. ac. id / wp-content / uploads / sites / 1423 / 2021 / 09 / Digitimes – 35. Pdf.
4. Boers E., Afzali M. H., Newton N., Conrod P. Association of screen time and depression in adolescence. JAMA Pediatrics, 2019. № 173 (9). РР. 853–859.
5. Drigas A., & Mitsea E. Metacognition, Stress-Relaxation Balance & Related Hormones. Int. J. Recent Contributions Eng. Sci. IT, 2021. № 9(1). Р. 4–16.
6. Gladstone J. J., Matz S. C., Lemaire A. Can psychological traits be inferred from spending? Evidence from transaction data. Psychological Science, 2019. № 30(7). РР. 1087–1096.
7. Karsay K., Schmuck D., Matthes J., Stevic, A. Longitudinal effects of excessive smartphone use on stress and loneliness: The moderating role of self-disclosure. Cyberpsychology, Behavior, and Social Networking, 2019. № 22(11). РР. 706–713.
8. Mahapatra S. Smartphone addiction and associated consequences: Role of loneliness and self-regulation. Behaviour & Information Technology, 2019. № 38(8). РР. 833–844.
9. Martín B., Zapirain G., Coronado L., Rodrigues J. Managing and Controlling Stress Using mHealth: Systematic Search in App Stores. Published in: JMIR Mhealth and Uhealth. 2018. № 9. Р. 6.
10. Miloff A., Lindner P., Dafgård P. Automated virtual reality exposure therapy for spider phobia vs. in-vivo onesession treatment: A randomized non-inferiority trial. Behaviour Research and Therapy, 2019. № 118. РР. 130–140.
11. Raouafi S. Cyberpsychology: Video games as a perspective for cognitive training. URL: https: // www.researchgate. net / publication / 318199694_Cyberpsychology_Video_games_as_a_perspective_for_cognitive_training.
12. Russoniello C. V., Fish M. T., O’Brien K. The efficacy of playing videogames compared with antidepressants in reducing treatmentresistant symptoms of depression. Games for Health Journal, 2019. № 8(5). РР. 332–338.
13. Scott G. G., Wiencierz S. Hand C. J. The volume and source of cyberabuse influences victim blame and perceptions of attractiveness. Computers in Human Behavior, 2019. № 92. Р. 119–127.
14. Sharon A. APU Launches New Cyberpsychology Programme. URL: https: // opengovasia. com / apu-launchesnew-cyberpsychology-programme/.
15. Wang K., Varma D. S., Prosperi, M. A systematic review of the effectiveness of mobile apps for monitoring and management of mental health symptoms or disorders. Published in: J Psychiatr Res. 2018. № 107. РР. 73–78.