// Наука і освіта. – 2022. – №3. – 25-30.

Катерина Луцько,
кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник,
доцент кафедри спеціальної психології, корекційної та інклюзивної освіти, Інститут людини
Київського університету імені Бориса Грінченка
бульвар І. Шамо, 18/2, м. Київ, Україна
ORCID ID: 0000-0002-5832-7861

Оксана Круглик,
кандидат педагогічних наук, доцент,
доцент кафедри сурдопедагогіки та сурдопсихології імені М. Д. Ярмаченка,
факультет спеціальної та інклюзивної освіти,
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
вул. Пирогова, 9, м. Київ, Україна
ORCID ID: 0000-0002-9632-6579

АКТИВІЗАЦІЯ СПРИЙМАННЯ І РОЗУМІННЯ МОВЛЕННЯ ДІТЬМИ З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХОВОЇ ФУНКЦІЇ В КОНТЕКСТІ ЕМЕРДЖЕНТНОСТІ СИСТЕМИ ЙОГО РОЗВИТКУ

У статті надається розуміння емерджентності системи функціонування взаємопов’язаних елементів під час розвитку мовлення у дітей з порушеннями слухового сприймання та можливостей породження якісно нових її (системи) властивостей у разі сприймання та розуміння змісту мовлення. У навчальному процесі результативність учіння дітей безпосередньо залежить від активності нейронів їхнього головного мозку, швидкості утворення ансамблів нейронів у процесі научіння. Забезпечення активізації діяльності якомога чисельнішої кількості нейронів, утворення їх ансамблів для сприймання та розуміння тексту мовлення (як усного, так і писемного) дітьми з порушеннями слухової функції за рахунок застосування якісних методик научіння є пріоритетним у сучасній спеціальній педагогіці. Автори розкривають значення сенсомоторних процесів як результату научіння сприймання, розуміння і відтворення змісту мовлення, забезпеченого інтелектуальними діями дитини. Описується метод научіння інтелектуально-перцептивних дій дітей з порушеннями слухової функції. Доводиться ефективність методу научіння дітей інтелектуально-перцептивних дій у разі сприймання мовлення, що забезпечує можливості скорочення дистанції між наявними мовленнєвими труднощами дитини та отриманням позитивного результату за рахунок не лише активізації її сенсорної сфери, але й не проявлених (скритих) інтелектуальних спроможностей, породження яких регламентоване (зумовлене) самою системою. Пояснюється батькам, сурдопедагогам і людям, які взаємодіють з дітьми з порушеннями слуху, про важливість усвідомлення, що діти (учні), навіть у разі оптимального слухопротезування, витрачають певний час на оволодіння навичками швидкого опрацювання звукових сигналів та їхнього розпізнавання. Запропонований інноваційний метод научіння дітей інтелектуально-перцептивних дій є дієвим і ефективним у роботі педагогів, він також доступний для оволодіння ним батьками дітей з особливими освітніми проблемами.

слухова функція, сприймання, розуміння, мовлення, емерджентність, розвиток.

1. Луцько К.В. Дослідження показників реакцій мозку на слуховий, зоровий, тактильний, руховий стимули у сприйманні мовлення та предметів засобами енцефалографії. Current issues of correctional education (pedagogical sciences). Актуальні питання корекційної освіти (педагогічні науки). Актуальные вопросы коррекционного образования, 2017. № 9. URL: http://aqce.com.ua/vipusk-n9-2017/lucko-kv-doslidzhennja-pokaznikiv-reakcij-mozku.html.
2. Луцько К., Круглик О. Інтелектуально-комунікативний розвиток дитини з особливими освітніми потребами в технологіях научіння. KELM (Knowledge, Education, Law, Management). 2021. № 5(41). С. 18–26.
3. Програма розвитку дітей дошкільного віку з порушеннями слуху (глухі, зі зниженим слухом, з кохлеарними імплантами) / К. Луцько, О. Круглик та ін. Київ, 2019. 405 с. URL: https://drive.google.com/file/d/1INC__3SwfHCH3H9AzsOAR4dOw9eSiOsp/view.
4. MacDonald M.C. How language production shapes language form and comprehension. Front. Psychol. 2013. 4:226.
5. Masumi Wakita. Broca’s area processes the hierarchical organization of observed action. Frontiers in Human Neuroscience. 2014. Vol. 7. Article 937.

6. Pickering M. Toward a mechanistic psychology of dialogue. Trends in Cognitive Sciences. 2004. № 27. С. 169–190.
7. Savill N., Cornelissen P., Whiteley J., Woollams A., and Jefferies E. Individual differences in verbal short-term memory and reading aloud: semantic compensation for weak phonological processing across tasks. J. Exp. Psychol. Learn. Mem. Cogn. 2019. 45, 1815–1831.
8. Seidenberg M.S., and MacDonald M.C. The impact of language experience on language and reading: a statistical learning approach. Top. Lang. Disord. 2018. 38, 66–83.
9. Szewczyk J.M., Marecka M., Chiat S., and Wodniecka Z. Nonword repetition depends on the frequency of sublexical representations at different grain sizes: evidence from a multifactorial analysis. Cognition, 2018. 179, 23–36.
10. Thorn A.S.C., and Frankish C.R. Long-term knowledge effects on serial recall of nonwords are not exclusively lexical. J. Exp. Psychol. Learn. Mem. Cogn. 2005. 31, 729–735.