// Наука і освіта. – 2022. – №2. – 74-80.

Віталій Гончаров,
в. о. генерального директора

Дмитро Бондаренко,
заступник генерального директора

Сергій Дементєв,
заступник генерального директора,
ДУ «Одеський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України»,
асистент кафедри загальної та клінічної епідеміології та біобезпеки,
Одеський національний медичний університет

Олена Варецька,
завідувачка відділу епіднагляду (спостереження) та профілактики неінфекційних хвороб

Юлія Максименко,
лікар відділу епіднагляду (спостереження) та профілактики неінфекційних хвороб,
ДУ «Одеський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України»,
вул. Івана та Юрія Лип, 5а
асистент кафедри загальної та клінічної епідеміології та біобезпеки,
Одеський національний медичний університет,
Валіховський пров., 2, м. Одеса, Україна

ДОСЛІДЖЕННЯ ЗВ’ЯЗКУ МІЖ ПАНДЕМІЄЮ COVID-19 ТА СТАНОМ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ

Згідно з останніми даними Дитячого фонду Організації Об’єднаних Націй (UNICEF), у світі щонайменше кожна сьома дитина постраждала від карантинів. Пандемія COVID-19 викликала велике занепокоєння щодо психічного здоров’я цілого покоління дітей і молоді, а також їхніх батьків та вихователів. Метою дослідження було вивчення зв’язку між пандемією COVID-19 та станом психічного здоров’я дитячого населення. У дослідженні використані дані статистичної звітності Комунальної установи «Одеський обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики» Одеської обласної ради за останні 12 років (2009–2020 рр.). Аналіз статистичних даних проводився з урахуванням адміністративного розподілу території Одеської області до реформи децентралізації 2020 р. (6 міст і 26 районів). Обробку та аналіз матеріалів проводили за допомогою епідеміологічних санітарно-статистичних методів. На підставі проведеного дослідження дійшли висновку, що проблема розладів психіки й поведінки серед населення області є та поступово загострюється. У сільських районах області розлади психіки й поведінки більш поширені серед дорослого населення та менш поширені серед дітей. Окрім того, дослідження показало, що темпи приросту погіршення психічного здоров’я серед міських дітей значно вищі, ніж темпи приросту погіршення психічного здоров’я серед сільських дітей. Пандемія COVID-19 не викликала значне прискорення зростання темпів приросту поширеності розладів психіки та поведінки серед населення області порівняно з попередніми роками. При цьому серед дитячого населення області в цей період спостерігалося навіть покращення психічного здоров’я. На окремих адміністративних територіях області ситуація неоднозначна. Зазначене питання потребує подальшого поглибленого вивчення.

пандемія, COVID-19, діти, розлади психіки та поведінки.

1. Стан психологічного дистресу серед різних соціальних груп в Україні під час пандемії COVID-19 / С.С. Дембіцький, О.Г. Злобіна, М.В.-С. Сидоров, Г.А. Мамонова. Український соціум. 2020. № 2(73). С. 74–92.
2. Моляко В.А. Особенности проявления паники в условиях экологического бедствия (на примере Чернобыльской атомной катастрофы). Психологический журнал. 1992. Т. 13. № 2. С. 66–73.
3. Плохіх В.В., Супонєва Л.В. Психологічні захисти в організації часової перспективи студентів в умовах COVID-обмежень. Наука і освіта. 2021. № 3. С. 12–21.
4. Лісовенко А.Ф., Крюкова М.А. Біолого-психофізіологічні та психологічні прояви стресу в умовах пандемії. Габітус. 2021. Вип. 23. С. 133–138. DOI: https://doi.org/10.32843/2663- 5208.2021.23.22.
5. The psychological impact of quarantine and how to reduce it: Rapid review of the evidence / S.K. Brooks, R.K. Webster, L.E. Smith, L. Woodland, S. Wessely, N. Greenberg, G.J. Rubin. The Lancet. 2020. Vol. 395. Iss. 10227. P. 912–920. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30460-8.
6. Пизова Н.В., Пизов А.В. Депрессия и посттравматическое стрессовое расстройство при новой коронавирусной инфекции. Лечебное дело. 2020. № 1. С. 82–88.
7. Fear of COVID-19, depression, anxiety, and their association with Internet addiction disorder in a sample of Italian students / R. Servidio, M.G. Bartolo, A.L. Palermiti, A. Costabile. Journal of Affective Disorders Reports. 2021. № 5. Art. 100097. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jadr.2021.100097.
8. Yıldırım M., Solmazc F. COVID-19 burnout, COVID-19 stress and resilience: Initial psychometric properties of COVID-19 Burnout Scale. Death Studies. 2020. № 11. Р. 1–9. DOI: https://doi.org/10.1080/07481187.2020.1818885.
9. На фоне пандемии COVID-19 во всем мире распространенность тревожных расстройств и депрессии выросла на 25% / Всемирная организация здравоохранения. Женева, 2022. URL: https://www.who.int/ru/news/item/02-03-2022-covid-19-pandemic-triggers-25-increase-in-prevalence-of-anxiety-and-depressionworldwide#cms.
10. Негативний вплив COVID-19 на психічне здоров’я дітей та молоді – це лише вершина айсберга / ЮНІСЕФ. Unicef Україна : вебсайт. 2021. URL: https://www.unicef.org/ukraine/press-releases/impact-covid-19-poor-mental-health-children-and-young-people-tip-iceberg.
11. On My Mind: How adolescents experience and perceive mental health around the world. A companion report to The State of the World’s Children 2021 / Johns Hopkins Bloomberg School of Public Health, United Nations Children’s Fund (UNICEF). New York, 2022. URL: https://www.unicef.org/media/119751/file.
12. Чебикін О.Я. Концептуальні підходи можливостей дослідження основ емоційного здоров’я учасників навчальної діяльності в умовах коронавірусної пандемії. Наука і освіта. 2021. № 4. С. 23–29.
13. Чепелєва Н.І. Психологічні зміни в сімейній системі під час карантину. Габітус. 2021. Вип. 21. С. 275–280. DOI: https://doi.org/10.32843/2663-5208.2021.21.48.
14. Орос О.Б. Дослідження переживань батьків учнів молодших класів, пов’язаних із дистанційним навчанням під час пандемії COVID-19. Габітус. 2021. Вип. 21. С. 40–43. DOI: https://doi.org/10.32843/2663-5208.2021.21.6.
15. Казанжи М.Й. Психологічна ресурсність студентської молоді в умовах карантинних обмежень. Наука і освіта. 2021. № 1. С. 27–34.