// Наука і освіта. – 2022. – №2. – 44-53.

Анатолій Чустрак,
кандидат педагогічних наук,
доцент, приват-професор, кафедри гімнастики та спортивних єдиноборств,
Державнийзаклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

Петро Тодоров,
доцент, приват-професор кафедри дефектології Університету Ушинського,
заслужений працівник фізичної культури та спорту України

ЕФЕКТИВНІСТЬ ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В СПОРТИВНИХ ЄДИНОБОРСТВАХ

На основі аналізу науково– методичної літератури та результатів педагогічного експерименту у статті підкреслені основні фактори підвищення ефективності тренувального процесу в спортивних єдиноборствах на різних етапах спортивного тренування. Дослідження показало, що спортсмени контрольних груп, тренування яких були акцентовані на підвищені фізичних та функціональних показників засобами традиційної базової техніки дзюдо та карате, комплексів формальних вправ, вправ загальної фізичної підготовки, вправ на гнучкість, витривалість та силу показали кращі результати в розвитку сили та швидкісно-силових якостей спортсменів, а борці експериментальних груп, тренування яких були акцентовані на виконання великої кількості спеціально– підготовчих вправ карате та дзюдо, вправ на приладах, вправ з партнером та спарингів, показали кращі результати у розвитку координаційних здібностей та результативності застосування вивчених прийомів на змаганнях. В експериментальній групі дзюдо за визначений час зросли показники швидкісно– силових якостей (стрибків через скакалку) – на 18%; силової витривалості: (згинань та розгинань рук в упорі лежачи – на 17%, підтягувань – на 50%, присідань – на 23%, піднімання тулуба з положення лежачи в сід – на 9,3%); технічної підготовленості: (кількості визначених кидків борцівського манекена – на 29,7%, кількості різних кидків борцівського манекена – на 33,3%, кількості результативних атакуючих дії під час змагань на – 82%, інтенсивність та темп ведення поєдинку – на 45,9%). В експериментальній групі карате за визначений час зросли показники швидкісно-силових якостей (стрибків через скакалку) – на 3,5%, силової витривалості: (згинань та розгинань рук в упорі лежачи – на 8%, підтягувань на перекладині – на 29%, присідань – на 5%, піднімання тулуба з положення лежачи – на 9,1%; технічної підготовленості: (кількості ударів по мішку руками – на 20,4%, кількості ударів по мішку ногами – на 30,9%, кількості результативних атакуючих дій під час змагань – на 21,7%, інтенсивність та темп ведення поєдинку – на 33,8%). Проведене дослідження підтвердило сталу взаємозалежність факторів загальної та спеціальної підготовки в дзюдо та карате, нерозривність та необхідність кожної із сторін спортивної підготовки на різних етапах спортивного тренування.

єдиноборства, загальна та спеціальна підготовка, етапи тренування.

1. Алексєєв А.Ф., Юхно Ю.О, Середа В.А. Дзюдо: Навчальна програма для дитячо– юнацьких спортивних шкіл, спеціалізованих дитячо– юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, шкіл вищої спортивної майстерності, спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю та спортивних клубів. ФДУ. Київ, 2019. 115 с.
2. Ашмарин Б.А., Виноградов Ю.А. Теория и методика физического воспитания. Москва : Просвещение, 1990. 287 с.
3. Эльконин Д.Б. Психология игры. Москва : Просвещение, 1978. С. 234, 237–239.
4. Калмыков Е.В. Индивидуальный стиль деятельности в спортивных единоборствах. Москва : РГАФК, 1996. 129 с.
5. Камаев О.И., Тропин Ю.Н. Роль специальной силовой подготовки в борьбе. Проблемы и перспективы развития спортивных игр и единоборств в высших учебных заведениях : сборник статей VIII международной научной конференции, 3 февраля 2012 года. Белгород, Харьков, Красноярск : ХГАДИ, 2012. С. 73–77.
6. Компанієць Ю.А. Спеціальна фізична підготовка : підручник. Луганськ : РВВ ЛАВС, 2003. 558 с.
7. Костюкевич В.М. Теорія і методика спортивної підготовки у запитаннях і відповідях. Навчально-методичний посібник. Вінниця : Планер, 2016. 159 с.
8. Малиновский С.К. Методика совершенствования специальной физической подготовки акробатов на этапе начальной спортивной специализации : дис. канд. пед. наук : 13.00.04 . Москва : РГБ, 2003. Хабаровск, 2003. 121 с.
9. Маляр Е.І., Маляр Н.С. Загальна теорія підготовки спортсменів: Методичні рекомендації. Тернопіль, ТНЕУ : Економічна думка, 2019. 73 с.
10. Максименко Г.Н., Саенко В.Г. Физическая и техническая подготовленность каратистов высокой квалификации. Стратегия развития спорта для всех и законодательных основ физической культуры и спорта в странах СНГ : сб. науч. материалов. Cihinãu : USEFS, 2008. С. 343–345.
11. Нишияма Х., Браун Р. Каратэ или искусство борьбы «пустой рукой». Харьков : Рубикон, 1991. 120 с.
12. Озолин Н.Г. Настольная книга тренера: наука побеждать. Москва : ООО «Издательство Астрель» : «Издательство АСТ», 2003. 863 с.
13. Окрошидзе М.Г. Система управления учебнотренировочным процесом борцов высокой квалификации. Проблемы потенциал спортсменов высокой квалификации : сборник научных трудов. Тбилиси : ТГИФК, 1978. Т. 2. С. 118–122.
14. Орлов Ю.Л. Роль и специфика бросков в спортивном каратэ как средства повышения эффективности боя и зрелищности соревнований. Теория и практика физической культуры. 1999. № 2. С. 34–36.
15. Палатний А.Л. Вікові особливості початкової фізичної підготовки юних боксерів. Матеріали І Всеукр. конф. аспірантів галузі фізичної культури і спорту. Львів, ЛДІФК, 1997. С. 91–92.
16. Пістун А.І. Спортивна боротьба : навч. посібник. Львів : «Тріада плюс», 2008. 862 с.
17. Платонов В.Н. Общая структура многолетнего спортивного совершенствования. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте : учеб. пособие. Киев : Олимпийская литература, 2004. 808 с.
18. Родионов А.В. Практическая психология физической культуры и спорта. Москва : Юпитер, 2002. 185 с.
19. Фискалов В.Д. Спортивная система подготовки спортсменов : учебник. Москва : Советский спорт, 2010. 392 с.
20. Харченко С. Індивідуалізація тренувального процесу юних каратистів. Молода спортивна наука України : зб. наук. праць. Львів : ЛДУФК, 2004. Вип. 8. Т. 1. С. 401–405.
21. Шахмурадов Ю.А. Шестаков В.Б., Ерегина С.В. Вольная борьба: научно-методические основы многолетней подготовки борцов. 2-е изд., дополн. Махачкала. Теория и практика дзюдо : учебник. Москва : Советский спорт, 2011. 448 с.