// Наука і освіта. – 2022. – №2. – 19-25.

Тетяна Дегтяренко,
доктор медичних наук, академік Академії наук вищої освіти України,
професор кафедри біології і охорони здоров’я,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

Вероніка Ковиліна,
кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри спеціальної педагогіки і психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

Оксана Костюк,
аспірант кафедри біології і охорони здоров’я,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

Оксана Костюк,
аспірант кафедри біології і охорони здоров’я,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ПСИХОФІЗИЧНОГО СТАНУ ДІТЕЙ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ЗОРОВИХ ПСИХОМОТОРНИХ РЕАКЦІЙ

Статтю присвячено аналізу результатів комплексного обстеження психофізичного стану дітей старшого дошкільного віку з використанням класичного психодіагностичного тестування, імунологічних методів і окулодинамічних параметрів зорової аферентації. Зорове сприйняття має провідне значення для інтелектуального, психомоторного та творчого розвитку особистості, проте механізми зорової перцепції залишаються найменш дослідженими в контексті забезпечення когнітивних процесів у дітей та дорослих. Тому актуальним і перспективним напрямом сучасної психофізіологічної науки залишається дослідження механізмів зорової аферентації, оскільки вони є важливою складовою частиною пізнавального процесу на всіх онтогенетичних етапах формування й становлення вищих психічних функцій дитини. Мета роботи – здійснити комплексну оцінку психофізичного стану дітей старшого дошкільного віку з використанням класичного психодіагностичного тестування, імунологічних методів і окулодинамічних параметрів зорової аферентації. У роботі використані такі методи дослідження: аналіз анамнестичних даних, дослідження імунологічної реактивності, оцінка стану вегетативної нервової системи, визначення функціонального стану зорового аналізатора, дослідження індивідуальних окулодинамічних параметрів зорової аферентації та зорової перцепції за даними комп’ютерної пупілографії, статистична обробка даних. З огляду на те, що зорова аферентація є провідним складником психологічного та психофізіологічного стану дитини, автори зазначають доцільність використання окулодинамічних параметрів зорової аферентації для індивідуалізованої оцінки стану психомоторних і когнітивних функцій у дітей. Запроваджений аналіз зв’язків між окулодинамічними параметрами зорової аферентації, результатами психологічного тестування та оцінки імунологічної реактивності організму в дітей дав змогу виявити наявність істотних кореляцій між досліджуваними показниками. Сучасна методологія міждисциплінарного підходу, на думку авторів, передбачає необхідність залучення фахівців різного профілю для повноцінної реалізації діагностичного процесу в дітей старшого дошкільного віку та підготовчих груп із метою своєчасного виявлення адаптаційного потенціалу кожної дитини для організації орієнтованих психолого-педагогічних заходів.

психофізичний стан, діти старшого дошкільного віку, зорова аферентація, психодіагностичне тестування.

1. Дегтяренко Т. Взаємозв’язок між показниками, які характеризують ступінь порушень перцептивно-когнітивних і психомоторних функцій. Експериментальна і клінічна медицина. 2016. № 2(71). С. 69–73.
2. Дегтяренко Т., Ушан О. Визначення патерну індивідуальної специфічної реактивності організму на підставі окулодинамічних параметрів зорової аферентації. Наука і освіта. 2004. № 2. С. 13–17.
3. Дегтяренко Т., Шевцова Я. Діагностика та корекція психомоторних порушень у розумово відсталих дітей : навчальний посібник. Одеса : ВМВ, 2015. 216 с.
4. Дегтяренко Т., Чернолуцька А., Ковальова К. Формування психомоторних компонентів навчання дитини в онтогенезі. Педагогічний альманах. Дошкільне та сімейне виховання: теорія, методика, практика. Одеса : Бондаренко М.О., 2016. С. 167–173.
5. Дегтяренко Т., Костюк О. Алгоритм визначення ступеня відхилень у поведінці дітей дошкільного віку з використанням психологічної діагностики за протоколом VB-MAPP програми. Актуальні проблеми транспортної медицини. 2021. № 4(66). С. 49–59.
6. Дегтяренко Т., Ковиліна В. Психофізіологія розвитку : підручник для студентів закладів вищої освіти. Київ : УАЇД «Рада», 2022. 327 с.
7. Ильин Е. Психофизиология состояний человека. Санкт-Петербург : Питер, 2005. 412 с.
8. Калиниченко І. Оптимізація навчального процесу в старших класах за даними конституційно-типологічних і функціональних характеристик учнів. Наука і освіта. 2016. № 8. С. 68–72.
9. Лизогуб В., Пустовалов В., Черненко Н. Чи можливо спрогнозувати успішність навчання за властивостями основних нервових процесів та психічних функцій? Наука і освіта. 2018. № 7–8. С. 59–66.
10. Плиска О. Фізіологія вищої нервової діяльності та сенсорних систем мозку : посібник. Київ : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2009. 285 с.
11. Роговик Л. Психомоторика дитини. Київ : Главник, 2005. 112 с.
12. Ушан О. Окулодинамічні параметри зорової аферентації як об’єктивні критерії оцінки стану уваги та працездатності. Актуальні проблеми психології: збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка. 2008. Т. 7. Вип. 14. С. 60–68.
13. Филин В. Автоматия саккад : монография. Москва : Изд-во МГУ, 2002. 240 с.
14. Conductive Education: Occasional Papers. № 9 / techn. ed. M. Balogh, G. Kozma. Budapest : International Pető Institute, 2002. 107 p.
15. Blank R. Konduktive Förderung nach Pető / hrsg. H. von Voss. Aachen : Shaker Verlag, 2002. 124 s.
16. Mischel R., Mobley W. Neurotrophic factors. Pediatrics and Perinatology: The scientific basis / ed. by P. Gluckman, M. Heymann. 2nd ed. London, 1996. Р. 368–372.
17. Revello Grazia M., Gerna G. Diagnosis and Management of Human Cytomegalovirus Infection in the Mother, Fetus, and Newborn Infant. Clinical Microbiology Reviews. 2002. Vol. 15(4). P. 680–715.
18. Management of the Motor Disorders of Children with Cerebral Palsy / ed. by D. Scrutton, D. Damino, D. Mayston. 2nd ed. London : Mac Keith Press, 2004. 204 p.
19. Wilhelm H., Wilhelm B. Clinical applications of pupillography. Journal of Neuro-Ophthalmology. 2003. Vol. 23(1). P. 42–49.