// Наука і освіта. – 2022. – №2. – 12-18.

Ірина Поспелова,
кандидат психологічних наук,
доцент кафедри теорії та методики практичної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

Олена Косьянова,
кандидат психологічних наук,
доцент кафедри теорії та методики практичної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

Анна Казакова,
здобувач вищої освіти II магістерського рівня
зі спеціальності 053 Психологія,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

МОТИВИ ТА НАСТАНОВИ ДЕЛІНКВЕНТНОЇ ПОВЕДІНКИ В ОСІБ ІЗ РІЗНИМ ҐЕНДЕРНИМ ІНДЕКСОМ ОСОБИСТОСТІ

У статті розлянуто проблему визначення мотивів та настанов делінквентної поведінки осіб із різним гендерним індексом, що пов’язано з війною в Україні та соціально-гуманітарною та економічною кризою. Це все призводить до фрустрації базових потреб та психологічної травматизації, що проявляється у злості та ненависті, страху, тривозі за життя та здоров’я, неможливості планувати майбутнє, розпачі, депресії, тощо які викликають підвищення ризику делінквентної поведінки, зокрема її суїцидального та віктимного різновидів. В результаті теоретико-емпіричного дослідження з’ясовано, що віктимна поведінка та суїцидальна поведінка відносяться до різновидів делінквентної поведінки особистості, що направлена на себе. У кореляційному дослідженні виявлено безпосередні та опосередковані зв’язки ґендерного індексу ідентичності з мотивами та настановами делінквентної поведінки. Визначено при порівнянні груп досліджуваних чоловічої та жіночої статі, що біологічна стать не впливає на мотивацію делінквентної поведінки. Уточнено, що особи з маскулінною ідентичністю відрізнялися більшою схильністю до некритичної, провокаційної або ризикованої поведінки, готовністю навмисно створювати конфліктні ситуації, ображати оточуючих або знущатися з них; андрогінним особам властива необачність та невміння правильно трактувати події життя, і разом з тим їх відрізняло найсильніше прагнення позбавити оточуючих необхідності піклуватися за себе; у людей з фемінною ідентичністю відзначалася найвища інструментальна мотивація, бажання маніпулювати, шантажувати оточуючих через заподіяння певних прийомів суїцидального характеру.

стать, гендер, гендерний індекс, делінквентна поведінка, віктимна поведінка, віктимність, суїцидальність, суїцидальна схильність, мотиви суїцидальності, настанови особистості.

1. Вакуліч Т. Психологічні фактори формування віктимної поведінки жінок в Україні. Врачебное дело. 2017. № 7. С. 16–22.
2. Гарькавець С.О. Особливості віктимізації чоловіків в умовах розвитку інформаційного суспільства – нові виклики. Теоретичні і прикладні проблеми психології. 2018. № 1(45). С. 98–107.
3. Ривман Д.В. Криминальная виктимология. Санкт-Петербург : Питер, 2002. 304 c.
4. Сновида Л.Т. Феноменлогия суицидальности в структуре депрессии (гендерний аспект). Український вісник психоневрології. 2011. Т. 19. Вип. 4(69). С. 96–99.
5. Andronnikova O.O. Gendernaja differenciacija v psihologii [Gender differentiation in psychology]. M. : Vuzovskij uchebnik: NIC INFRA-M, 2013. 264 р.
6. Heber A. You Thought You Were Superman: Violence, Victimization and Masculinities. The British Journal of Criminology. 2017. Vol. 57, no. 1. P. 61–78. URL: https://doi.org/10.1093/bjc/azv117.
7. Iratzoqui A. ‘Strain and Opportunity: A Theory of Repeat Victimization’, Journal of Interpersonal Violence, 2018. vol. 33, no. 8, pp. 1366–1387. URL: https://doi.org/10.1177/0886260515615146.
8. Mendelson B. Une nonwelle branche de la science bio – phichosociale: La victimologie. Revue International de Criminologie et de Police Techiqe. 1956. N. 2; Victimologie. A. New Focus; Viictimologu and Contemporarn Socitus Frend .Viano E. Victims and Socient, Washington D.C.
9. Mendelson B. Une nonwelle branche de la science bio-phichosociale: La victimologie. Revue International de Criminologie et de Police Techiqe. 1956. N. 2; Victimologie. A. New Focus; Viictimologu and Contemporarn Socitus Frend .Viano E. Victims and Socient, Washington D.C.
10. Stoller R. Primary femininity. J.A.P.A. 1976. № 24 (Suppl.). P. 59–78.