// Наука і освіта. – 2022. – №1. – 36-42.

Анатолій Чустрак,
кандидат педагогічних наук, доцент,
приват-професор кафедри гімнастики та спортивних єдиноборств,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЯК ПОКАЗНИК ФІЗИЧНОГО СТАНУ ЛЮДИНИ

Відомо, що позитивні емоції покращують здоров'я та продовжують вік людини, підвищують імунітет та не дають розвинутися депресії. При дефіциті енергії погіршується психоемоційний стан, знижується концентрація уваги, переважає негативне мислення, відчувається слабкість, апатія, втрачається впевненість у своїх силах. В статті наведені певні теоретичні та емпіричні результати досліджень, що розкривають окремі позиції психоемоційного енергетичного потенціалу (ПЕЕП) людини на основі психофізіологічних даних. З метою контролю та регуляції фізичного стану людини показані дослідження змін ПЕЕП поряд з іншими показниками (життєвою ємкістю легенів, частотою серцевих скорочень, насищення крові киснем, становою силою, зміною ваги тіла) людей середнього віку до та після тренування. Підкреслюється важливість управління ПЕЕП, як показником фізичного стану людини, що в більшості випадів не враховується. Щоб тренуватись, працювати та «жити на повну потужність» потрібно не тільки максимально навантажувати себе в діяльності, а також уміти максимально «відключатись» та повністю відновлюватись. Розкрито, що психоемоційний енергетичний потенціал активізує фізичний стан людини. Важливими ознаками ПЕЕП виступають емоційно-мотиваційні та енергетично активні складові різного порядку. Показано, що врахування наявних даних зміни показників ПЕЕП дозволяє в тренувальному процесі регулювати загальний фізичний стан людини. Встановлено, що створення певних умов діяльності людини та тренувального процесу таких, як: оптимізація фізичної активності; протистояння стресам та негативу за допомогою гімнастики, медитації, дихальних вправ та розслаблюючих технік; нормалізація сну; здорова вітамінна їжа та творчість, що додає позитивних емоцій, суттєво підвищують ПЕЕП фізичного стану людини. Також подані рекомендації щодо стимуляції ПЕЕП.

позитивні емоції, психоемоційний енергетичний потенціал, фізичний стан.

1. Гринь О. Р., Шматко Я. Оцінка емоційної стійкості як критерій психічної готовності юних дзюдоїстів до змагань. Актуальні проблеми психолого-педагогічного супроводу та розвитку суб’єктів спортивної діяльності: Матеріали II Всеукраїнської наукової електронної конференції (м. Київ, 22 жовтня 2019 р.). Київ, 2019. С. 20-21. URL: http://reposit.uni-sport.edu.ua
2. Джим Лоэр, Тони Шварц. Жизнь на полной мощности. Управление энергией - ключ к высокой эффективности, здоровью и счастью. Перевод книги: Михаил Владимирович Фербер. Изд.: Манн, Иванов и Фербер. 2018. 176 с.
3. Заика В. М. Психологические аспекты надежности в спорте. Научное обоснование физического воспитания, спортивной тренировки, и подготовки кадров по физической культуре и спорту. Минск. 2004. с. 354-355.
4. Коняєва Л. Д. Взаємозв’язок психічної надійності кваліфікованих веслярів-слаломістів з їх психологічними особистісними властивостями. Актуальні проблеми фізичної культури та спорту. 2006. №10. С. 42-47.
5. Красавин О. А. Практика биолокации. Целительные возможности маятника и рамки. Москва: Огни, 2000. 256 c.
6. Литвиненко О. Д. Місце фізичного потенціалу в загальному конструкті адаптаційного потенціалу особистості. ІV Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Пізнавальний та перетворювальний потенціал історичної психології як науки» Секція № 3. Феномени психологічного здоров’я та ортобіозу людини: психоісторичний вимір. URL: http://kspodn.onu.edu.ua/index.php/kunena/sektsiya-3-fenomeni-psikhologichnogo-zdorov-ya-ta-ortobiozu-lyudini-psikhoistorichnij-vimir
7. Льошенко О. А. Роль емоційного інтелекту та емоційної компетентності у самоактуалізації особистості. Педагогіка та психологія. Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Чернівці, 2015. вип. 743. С. 137-141.
8. Павлова І. Г., Чебикін О. Я. Основні закономірності становлення емоційної зрілості в підлітковому та юнацькому віці. 2005. 215 с.
9. Періг І. М., Дроздюк В. Д. Емоційна саморегуляція у підлітковому віці. Збірник тез доповідей Ⅵ Міжнародної науково-технічної конференції молодих учених та студентів «Актуальні задачі сучасних технологій», 16-17 листопада 2017 року. Тернопіль: ТНТУ, 2017. Том 3. С. 212–213.
10. Чебыкин А. Я. Проблема эмоциональной устойчивости. Одесса: Южноукраинский педагогический университет им. К. Д. Ушинского, 1995. 195 с.
11. Чебикін О. Емоційний інтелект, його пізнавально-мисленнєві ознаки та функції. Наука і освітa. 2020. № 1. С. 19-28.
12. Чустрак А. П. Статокінетична стійкість школярів. Монографія. Одеса: видавець Букаев В. В. 2015. 126 с.
13. Чустрак А. П., Кизирян Э. Д., Стадник А. В. Динамика изменений биополя у людей среднего возраста после физических загрузок. Матеріали міжнародної інтернет-конференції 9-10 листопада 2018 року. Сучасні проблеми фізичного виховання, спорту та здоров’я людини. Одеса. 2018. С. 122-128.
14. Чустрак Анатолій, Кизирян Артемій, Кизирян Едвард. Особливості впливу реверсивної дії ударно-хвильових тренажерів на фізіологічний та фізичний стан учнів. Наука і освіта. Науково-практичний журнал Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського № 1, 2020. С. 52-59.
15. Campero M., Bostock H., Baumann T. K., Ochoa J. L. (2011). Activity-dependent slowing properties of an unmyelinated low threshold mechanoreceptor in human hairy skin. Neurosci. Lett. 493, 92–96. DOI: https://doi.org/10.1016/j.neulet.2011.02.012
16. Craig A. D. How do you feel? Interoception: the sense of the physiological condition of the body. Nat. Rev. Neurosci. 2002. №3. Р. 655–666 DOI: https://doi.org/10.1038/nrn8942
17. Gordon I., Voos A.C., Bennett R.H., Bolling D.Z., Pelphrey K.A., Kaiser M.D. Brain mechanisms forprocessing affective touch. Hum. Brain Mapp., 34. DOI: https://doi.org/10.1002/hbm.21480
18. Loken L. S., Wessberg J., Morrison I., McGlone F., Olausson H. (2009). Coding of pleasant touch by unmyelinated afferents in humans. Nat. Neurosci. 12, Р. 547–548. DOI: https://doi.org/10.1038/nn.2312
19. McGlone F., Olausson H., Boyle J. A., Jones-Gotman M., Dancer C., Guest S., et all. (2012). Touching and feeling: differences in pleasant touch processing between glabrous and hairy skin in humans. Eur. J. Neurosci. 35, 1782–1788. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1460-9568.2012.08092.x