Олександра Кузьо, Любов Кузьо. Психосемантична реконструкція генералізованого-тривожного розладу в когнітивному ключі.

// Наука і освіта.  2021.  №4. 5-17.

Олександра Кузьо,
кандидат психологічних наук, доцент кафедри практичної психології,
Львівський державний університет внутрішніх справ,
вул. Городоцька 26, м. Львів, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7028-7180
Любов Кузьо,
кандидат психологічних наук, доцент,
Львівський державний університет внутрішніх справ,
вул. Городоцька 26, м. Львів, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1554-3262


ПСИХОСЕМАНТИЧНА РЕКОНСТРУКЦІЯ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО-ТРИВОЖНОГО
РОЗЛАДУ В КОГНІТИВНОМУ КЛЮЧІ


АНОТАЦІЯ:

У статті висвітлено аспекти значимості особистісно-смислових чинників при формуванні генералізованого тривожного розладу та запропоновано модель розуміння і психотерапії надмірних переживань, що грунтується на реконструкції системи значень. Така реконструкція можлива завдяки «переписуванню» особистісного наративу, який у зовнішньому прояві функціонує як еквівалент мовленнєвого акту. Саме завдяки психосемантичному аспекту відкривається шлях до простору значень і смислів «надмірних переживань» та надається доступ до суб’єктивного світу людини у її власній системі смислових і мовних координат. Використано когнітивно-поведінкову методологію розуміння генералізованого тривожного розладу, опитувальник з оцінки переживання PSWQ, шкалу значення переживання WWS-II, авторську анкету та психотерапевтичні інтервенції, що є основним інструментом реконструкції семантичних просторів та індивідуальної системи значень. У дослідженні взяло участь 150 осіб 19-24 років. Результати засвідчують, що значимими аспектами особистісно-смислових чинників при формуванні генералізованого-тривожного розладу можна вважати: сприйняття клієнтами переживань як таких, що допомагають у вирішенні проблем, активізують мотиваційний потенціал та нейтралізують негативні прогнози, що суттєво впливає на динаміку психотерапевтичної роботи. У статті запропоновано алгоритм психотерапевтичної роботи з клієнткою та обгрунтовано ефективність корекційних інтервенцій, які ґрунтуються на сучасних протоколах лікування генералізованого тривожного розладу. Така психотерапія базована також на положеннях психосемантичного аналізу про можливість реконструювати семантичний простір алгоритмів емоційно-когнітивного реагування. У статті поєднано когнітивно-поведінкову модель психотерапії та положення психолінгвістики про когнітивну обробку інформації на основі сформованих у індивіда ментальних репрезентацій. Прикладна психолінгвістика має змістовні перспективи щодо прикладних когнітивних досліджень.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

генералізований тривожний розлад, значення переживань, психосемантичний простір, ментальні репрезентації, наратив, психотерапевтична допомога.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Артемьева Е. Ю. Основы психологии субъективной семантики / Под ред. И. Б. Ханиной. М.: Наука; Смысл, 1999. 350 с.
2. Браун А., О’Лири А., Барлоу Х. Генерализованное тревожное расстройство. Клиническое руководство по психическим расстройствам. СПб. : Питер, 2008. С. 236–307.
3. Вестбрук Д., Кеннерлі Г., Кірк Дж. Вступ у когнітивно-поведінкову терапію. Львів : Свічадо, 2014. 420 с.
4. Крейг Д. Маркер Генералізований тривожний розлад. Львів, Свічадо, 2017. 124 с.
5. Кузьо О. Б. Порівняльний аналіз професійної діяльності когнітивно-поведінкового терапевта та гештальт-терапевта. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». Херсон, 2017. Випуск 4. Том 2. С. 174–179.
6. Леонтьев Д. А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности. М.: Смысл, 2003. 487 с.
7. Максименко К., Кудерміна О. Психосемантична реконструкція уявлень про здоров’я у пацієнтів із соматогенією. Psycholinguistics. Психолингвистика. Психолінгвістика. 2019. Вип. 25(1). С. 194–214. DOI: https://doi.org/10.31470/2309-1797-2019-25-1-194- 214
8. Максименко С. Д., Орап М. О. Психолінгвістичні предиктори здоров’я. Psycholinguistics. Психолингвистика. Психолінгвістика. 2018. Вип. 24(1). С. 252–260. DOI: https://doi.org/10.31470/2309-1797- 2018-24-1-252-268
9. Сагалакова О. А. Социальная фобия: психосемантический анализ алгоритмов эмоциональнокогнитивного реагирования на социальные ситуации: дис. канд. психол. наук: 19.00.04. Томск, 2005. 213 с.
10. Шмелев А. Г. Когнитивная сложность. Психодиагностика личностных черт. СПб.: Речь, 2002. С. 83–86.
11. Auxemery, Y.; Gayraud, F. (2020). Traumatic Psycholinguistic Syndrome (SPLIT). L'- Évolution Psychiatrique, 4 (85), 509–528. DOI: https://doi.org/10.1016/j.evopsy.2020.05.002
12.Butler G., Fennell M., Robson P., & Gelder M. (1991). Comparison of behavior therapy and cognitive behavior therapy in the treatment of generalized anxiety disorder. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 59(1), 167–175. DOI: https://doi.org/10.1037/0022- 006X.59.1.167
13.Borkovec T. D. & Costello E. (1993). Efficacy of applied relaxation and cognitive behavioral therapy in the treatment of generalised anxiety disorder. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 61, 611–619. 14. Borkovec T. D. & Inz J. (1990). The effect ofworry on cardiovascular response to phobic imagery. Beahaviour Research and Therapy, 28, 69–73.
15. Borkovec T. D., Robinson E., Pruzinsky T. & Depree J. (1983). Preliminary exploration of worry: Some characteristics and processes. Behaviour Research and Therapy, 21, 9–16.
16. Castro Nichol; Stella Massimo; Siew Cynthia S. Q. (2020). Quantifying the Interplay of Semantics and Phonology During Failures of Word Retrieval by People With Aphasia Using a Multiplex Lexical Network. Cognitive science, 4(9). DOI: https://doi.org/10.1111/cogs.12881
17. Craske, Barlow & O’Leary (1992). Mastery of your anxiety and worry. San Antonio, TX: Psychological Corporation/Graywind.
18. Costa A. (2016). Psycholinguistics and cognitive science. MANUAL DE LINGUISTICA PORTUGUESA. Book Series: Manuals of Romance Linguistics Volume: 16 P. 368–336 .
19. Dugas M. J., & Robichaud M. (2007). Cognitive-behavioral treatment for generalized anxiety disorder: From science to practice. New York: Routledge.
20. Dutta M.; Murray L. L.; Miller W.; et al. (2020). Cognitive-Linguistic Functions in Adults With Epilepsy: Preliminary Electrophysiological and Behavioral Findings. Journal of Speech, Language, and Hearing Research, 7 (63), 2403–2417. DOI: https://doi.org/10.1044/2020_JSLHR-19- 00351
21. Freeston M. N., Rheaume J., Letarte H., Dugas M., & Ladouceur R. (1994). Why do people worry? Personality and individual Differences, 17, 791–802.
22. Kreitler S., & Kreitler H. (1985). The psychosemantic determinants of anxiety: A cognitive approach. In Ploeg van der H., R. Schwarzer & C. D. Spielberger (Eds.). Advances in Text Anxiety Research. (Vol. 4), (pp. 117–135). Swets and Zeitlinger and Erlbaum, the Netherlands and Hillsdale, N. J.
23. Menn L. (2010). Child Language, Aphasia, and General Psycholinguistics.. Crosslinguistic Approaches to the Psychology of Language: Research In The Tradition of Dan Isaac Slobin. P. 375-38 . URL: https://spot.colorado.edu/~menn/cv.html
24. Meyer T. J., Miller M. L., Metzger R. L. & Borkovec T. D. (1990). Development and validation of the Penn State Worry Questionnaire. Biheviour Research and Therapy, 8, 487–495.
25.Purdon C. (2000). Metacognition and the persistence of worry. Paper presented at the annual conference of the British Association of Behavioural and Cognitive Psychotherapy, London.
26.Raghuraman, S.; Stuttard, N.; Hunt, N. (2020). Evaluating narrative exposure therapy for post-traumatic stress disorder and depression symptoms: A meta-analysis of the evidence base. CLINICAL PSYCHOLOGY & PSYCHOTHERAPY. DOI: https://doi.org/10.1002/cpp.2486
27.Wells A. & King P. (2006). Metacognitive therapy for generalized anxiety disorder: An open trial. Journal of Behavior Therapy and Experimental Psychiatry, 37,206-212.

         

       
   
   
         

 

©2024 Університет Ушинського. Всі права захищені, мабуть.