// Наука і освіта. – 2021. – №3. – 59-67.

Вікторія Білицька,
доктор філософії, старший викладач
кафедри теорії, практики та перекладу німецької мови,
Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут Ігоря Сікорського»,
Проспект Перемоги, 37, Київ, Україна

КУЛЬТУРНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ОДНА З КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ
У РЕФОРМІ СИСТЕМИ ОСВІТИ УКРАЇНИ

Метою статті є конкретизація змісту формування культурної компетентності, визначеної у стандарті базової середньої освіти, та очікуваних результатів її сформованості у контексті освіти продовж життя. Культурна компетентність як освітній термін вперше була визначена в Законі України «Про освіту» Україні (2017) та у Державному стандарті базової середньої освіти (2020) для 5 - 12 класів. У статті проаналізовано процес формування культурної компетентності та очікувані результати навчання. Результати дослідження сформульовані на підставі логіко-семантичного аналізу та структурно-функціонального уточнення сутності культурної компетентності, виокремлення її структурних компонентів на підставі аналізу положень прийнятих регулятивних документів, стандартів та рекомендацій щодо освітньої політики, а також рефлексивний аналіз концепції культурної компетентності у працях національних та міжнародних дослідників. Культурна компетентність особистості постає у формі ключової компетентності, яка дозволяє їй самостійно зрозуміти й вільно використовувати на свій розсуд увесь обсяг здобутих компетентностей та компетенцій щодо соціально-культурних та суспільних, інституціональних та конвенціональних норм і регуляторів поведінки у процесі мобільної соціальної комунікації, у тому числі різними мовами. Наукове обговорення концепції компетентності є актуальним питанням, зумовленим реформуванням української системи освіти відповідно до світової моделі.

культурна компетентність, ключова компетентність, розвиток культурної компетентності, базова середня освіта, українська освітня система, Закон України «Про освіту», Державний стандарт базової середньої освіти України.

1. Головіна, Н. I. Проблеми формування культурної компетентності особистості в контексті реформування вищої школи. Філософські обрії. 2015. № 33. С. 147–156.
2. Державний стандарт базової середньої освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 №898. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-deyaki-pitannya-derzhavnih-standartiv-povnoyi-zagalnoyi-serednoyi-osviti-i300920-898 (Дата звернення: 27.09.2021).
3. Державний стандарт початкової освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 №688. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/688- 2019-п#Text (Дата звернення: 27.09.2021).
4. Про освіту: Закон України від 23.05.1991 № 1060-XII. Закон втратив чинність на підставі Закону № 2145-VIII від 05.09.2017. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1060-12 (Дата звернення: 27.09.2021).
5. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/law-education (Дата звернення: 27.09.2021).
6. Костенко Н. В. Субкультурна варіативність українського соціуму. Київ: Інститут соціології НАН України, 2010. 287 с. URL: https://i-soc.com.ua/assets/files/book/petrushina/svus.pdf
7. Національна доктрина розвитку освіти: Указ президента від 17 квітня 2002 року N 347/2002. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/347/2002 (Дата звернення: 27.09.2021).
8. Johnson R. B. (2014). Cultural competence in Ukraine. Journal of European Economy, 13 (3), 236–247. URL: http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/12820/1/Johnson%20R.pdf
9. Jia Liu, Elaine Gill and Shuangyu Li (2021). Revisiting cultural competence. The Clinical Teacher, 18, 191–197. DOI: https://doi.org/10.1111/tct.13269.
10. Mol S. T., Born M. P., Willemsen E., & Van der Molen H. T. (2005). Predicting expatriate job performance for selection purposes: A quantitative review. Journal of Cross-Cultural Psychology, 35, 590–620. URL: https://www.academia.edu/47000763/Predicting_Expatriate_Job_Performance_for_Selection_Purposes_A_Quantitative_Review.
11. Ovcharuk O. V. (2003). Competencies as a Key to Educational Content Renewal. In Reform Strategy for Education in Ukraine: Educational Policy Recommendations. (pp.13–43). Kyiv: KIS. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/11871107.pdf#page=13.
12. Sussman N. M. (2000). The dynamic nature of cultural identity throughout cultural transitions: Why home is not so sweet. Personality and Social Psychology Review, 4, 355–373. URL: https://www.semanticscholar.org/paper/The-Dynamic-Nature-of-Cultural-Identity-Through-out-Sussman/b436603d06b6ef298a28ba2a00b9b6c93697691c .
13. Thomas D. C., Fitzsimmons S. R., Liao Yuan (2017). From crossing cultures to straddling them: An empirical examination of outcomes for multicultural employees. Journal of International Business Studies, 48(1), 63– 89. DOI: 10.1057/s41267-016-0053-9.
14. Van Dyne L., Ang S., & Koh C. (2008). Development and validation of the CQS: The Cultural Intelligence Scale. In S. Ang & L. van Dyne (Eds.), Handbook of cultural intelligence: Theory, measurement and applications. Armonk, NY: M. E. Sharpe, pp. 159–173. URL: http://soonang.com/wp-content/uploads/2011/10/Chapter-29-Cultural-Intelligence-Ang-Van-Dyne-Tan.pdf.
15. Van Driel M., Gabrenya W. K. (2013). Organizational Cross-Cultural Competence: Approaches to Measurement. Journal of Cross-Cultural Psychology, 44(6), 874–899. DOI: 10.1177/0022022112466944.