// Наука і освіта. – 2021. – №2. – 5-15.

Ірина Савенкова,
доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри психології,
Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинского,
вул. Нікольська, 24, м. Миколаїв,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0081-9297,
Наталя Цумарєва,
старший викладач кафедри психології та педагогіки,
Кропивницький інститут Приватного вищого навчального закладу «Університет сучасних знань»,
вул. Полтавська, 40, м. Кропивницький, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4005-0745

ВИКОРИСТАННЯ ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНИХ МЕТОДІВ
ПРИ СУПРОВОДІ ЕМОЦІЙНО ДЕПРИВОВАНИХ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Багатократно перенесені у минулому складні життєві ситуації в сім’ї та поза нею несприятливо впливають на формування особистості дітей. Одним із таких факторів є емоційна депривація. Довготривале перебування дітей молодшого шкільного віку в умовах емоційної депривації призводить до виникнення цілого ряду негативних наслідків. Найбільш вразливою в цьому плані є емоційна сфера, оскільки саме вона напряму залежна від негативних змін та впливів оточуючого середовища. Спектр негативних наслідків емоційної депривації у дітей молодшого шкільного віку досить широкий: від легких емоційних порушень, які можна подолати шляхом корекційно-розвивальних вправ, до глибоких психічних розладів та хвороб, які потребують довготривалого лікування. Отже, ситуація емоційної депривації потребує вживання профілактичних та корекційно-відновлювальних впливів. Метою статті є розкриття особливостей використання психотерапевтичних методів при організації психологічного супроводу емоційно депривованих дітей молодшого шкільного віку. Для вирішення поставленої мети нами був застосований комплекс теоретичних (аналіз, синтез, порівняння та узагальнення) та емпіричних (спостереження, опитування, бесіда, експертні оцінки, тестування, кількісний та якісний аналіз отриманих результатів) методів дослідження. Результати аналізу літературних джерел дають змогу узагальнити, що з метою подолання емоційної депривації у дітей можуть використовуватися такі форми допомоги, як: адаптація, соціалізація, навчання, розвиток, корекція, консультація, психотерапія, супровід, реабілітація. Найбільш дієвою формою психологічної допомоги ми вважаємо супровід. Розроблена та апробована нами модель психологічного супроводу, яка включає допомогу прийомним сім’ям в подоланні негативних наслідків емоційної депривації у дітей, заснована на системі роботи з прийомними дітьми та батьками, а також проведення спільних батьківсько-дитячих занять. Для проведення психологічного супроводу дітей ми використовували різноманітні методи психологічної корекції та розвитку (бесіда, ігри, вправи, малювання, фантазування, релаксація) у поєднання з психотерапевтичними методами (символ-драма, арт-терапія та позитивна психотерапія). Дієвість та ефективність розробленої нами моделі психологічного супроводу емоційно депривованих дітей молодшого шкільного віку перевірялась на основі повторного психодіагностичного дослідження та порівняння отриманих результатів контрольної та експериментальної груп. Використання корекційно-розвивальних методів у поєднанні з психотерапевтичними дало можливість отримати стійкі та довготривалі результати у зниженні проявів емоційної депривації та підвищення рівня емоційного інтелекту у дітей молодшого шкільного віку.

емоційна депривація, молодші школярі, наслідки емоційної депривації, психологічний супровід, психологічна корекція, психотерапія, емоційний інтелект.

1. Брецко І. І. Психоемоційне вигорання підлітків в умовах сімейної депривації : монографія. Мукачево: МДУ, 2016. 293 с.
2. Головей Л. А., Рыбалко Е. Ф. Практикум по возрастной психологии : учеб. пособие. СанктПетербург: Речь, 2002. 694 с.
3. Гошовська Д. Т. Емоційна депривація як негативний чинник формування патологічної особистості. Особистісне зростання: теорія і практика : збірник наукових праць за матеріалами ІV Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції. Житомир. 2020. С. 76–78.
4. Гошовський Я. Психолого-педагогічні засади ресоціалізації депривованої особистості: основні концептуальтні положення. Resocjalizacja mlodocianych przestepcow na Ukraine i w Polsche : monografia / Red. P. Husak. Lublin : Wydawnictwo POLIHYMNIA Spolka z.o.o. 2019. S. 74–97.
5. Гура Е. І. Психічні та поведінкові розлади у дітей підліткового віку, позбавлених батьківського піклування (клініка, діагностика, реабілітація) : дис. … канд. мед. наук : 14.01.16. Дніпропетровськ, 2007. 179 с.
6. Гуцало. Е. У. Від теорії – до практики: дослідження малої соціальної групи (класу) студентамипрактикантами педагогічного університету : навчально-методичний посібник. Кіровоград: РВВ КДПУ імені Володимира Винниченка, 2011. 92 с.
7. Дерманова И. Б. Тест Розенцвейга (детский и взрослый варианты): учебно-методическое пособие. Санкт-Петербург: Речь, 2002. 62 с.
8. Лемак М. В., Петрище В. Ю. Психологу для роботи. Діагностичні методики : збірник. Ужгород: Видавництво олександри Гаркуші, 2012. 616 с.
9. Максименко О. Г. Соціально-батьківське виховання та його вплив на формування тенденції самодеприваціі психіки суб'єкта. Вісник післядипломної освіти, 2013. Вип. 9(2). С. 186–193. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpo_2013_9(2)__26 (дата звернення: 05.04.2021).
10. Машкаринець-Бутко А. І. Особливості розвитку дітей-вихованців загальноосвітніх шкілінтернатів. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Педагогіка, соціальна робота, 2013. № 27. С. 116–118.
11. Музика О. О., Остринська В. М., Остринський В. В. Практикум з психодіагностики / укл. 2-ге вид., виправлене та доповнене. Житомирський державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2000. 160 с.
12. Пеньков А. Ю. Удосконалення профілактики порушень фізичного та нервово-психічного розвитку дітей з батьківською депривацією : автореф. дис. ... канд. мед. наук : 14.01.10. Харків, 2015. 19 с.
13. Персиянцева С.В. Влияние родительской депривации на некоторые особенности психического развития детей младшего школьного возраста. Инновации в образовании, 2013. № 12. С. 85–91.
14. Ровенчак, О. Ілик Х. Прояви емоційної депривації дітей українських трудових мігрантів. Мiждисциплiнарнi дослiдження складних систем : збірник наукових праць. Київ: Вид-во НПУ iменi М. П. Драгоманова, 2018. № 12. C. 27–36. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/19749 (дата звернення: 05.04.2021).
15. Терлецька Ю. М. Психоемоційна депривація людини: основні аспекти. Теорія і практика сучасної психології. 2019 р. № 5. Т. 1. С. 68–74. DOI: https://doi.org/10.32840/2663-6026.2019.5-1.11.
16. Уманская Е. Г. Развитие личности в условиях депривации. Москва: Прометей, 2013. 148 с.
17. Фурманов И. А., Фурманова Н. В. Психология депривированного ребенка : пособие для психологов и педагогов. Москва: Владос, 2019. 489 с.
18. Цумарєва Н. В. Використання елементів арттерапії при роботі з прийомними дітьми із емоційної депривацією. Простір арт-терапії : збірник наукових праць. УМО, ВГО «Арт-терапевтична асоціація». Редкол.: Лушин П. В., Чуприков А. П. та ін, 2017. Київ: Золоті ворота, 2017. Вип.2 (22). С. 34–43.
19. Чебикін О. Я., Яцишина А. М. Особливості корекції емоційно-деструктивної поведінки учнів початкових класів. Міжнародний науковий журнал : Науковий огляд, 2018. Т. 9 Вип. 52. С.189–212.
20. Ярославцева И. В. Психическая депривация в детском и подростковом возрасте. Иркутск: Иркутский государственный университет, 2014. 190 с.
21. Amianto F., Spalatro A. V., Rainis M., Andriulli C., Lavagnino L, Abbate-Daga G., Fassino S. Childhood emotional abuse and neglect in obese patients with and without binge eating disorder: Personality and psychopathology correlates in adulthood. Psychiatry Research, 2018. Vol. 269. P. 692–699. DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychres.2018.08.089.
22. Baars C. W., Terruwe A. А., Baars S. M., Shayne B. N. Healing the Unaffirmed: Recognizing Emotional Deprivation. N. Y.: Alba House; Revised, Updated edition, 2020. 221 р.
23. Diamond G. M. Attachment-based family therapy interventions. Psychotherapy (Chic). 2014. Mar. 51(1):15-9. DOI: 10.1037/a0032689. Epub 2013 Sep 23. PMID: 24059739.
24. Dorson J. A. Art Therapy For Children : Activities for Individuals and Small Groups. Published by Createspace Independent Publishing Platform, United States. 2014. 118 p.
25. Jacob G., Genderen H. V., Seehauer L. Breaking Negative Thinking Patterns : A Schema Therapy SelfHelp and Support Book Wiley-Blackwell. Kindle Edition, 2015. 200 p.
26. Kinley S. Place of orphans in society. International Journal of Applied Psychoanalytic Studies. 2018. № 1. P. 359–362. DOI: https://doi.org/10.1177/0020872817732377.
27. Meersand P., Gilmore K. J., Play Therapy. A Psychodynamic Primer for the Treatment of Young Children. Arlington: The American Psychiatric Association Publishing, 2018. 484 p.
28. Pitula C. E., DePasquale C. E. Mliner S. B. , Gunnar M. R. Peer problems among postinstitutionalized, internationally adopted children: relations to hypocortisolism, parenting quality, and ADHD symptoms. Child Development, 2017. Volume 90, Issue 3. DOI: https://doi.org/10.1111/cdev.12986.
29. Rogol A. D. Emotional deprivation in children: growth faltering and reversible hypopituitarism. Front Endocrinol (Lausanne), 2020. 11. DOI: https://doi.org/10.3389/fendo.2020.596144.
30. Savenkova I., Didukh M., Khazratova N., Snyadanko I. Psychosomatic unity of human from the position of chronopsychology on the example of ischemic disorders and heart diseases. Electronic Journal of Genera l Medicine, 2019. Vol. 16(6). Article No: em157. DOI: https://doi.org/10.29333/ejgm/114263.
31. Tottenham N., Hare T. A., Quinn B. T., McCarry T. W., Nurse M., Gilhooly T., … Casey B. J. Prolonged institutional rearing is associated with atypically large amygdala volume and difficulties in emotion regulation. Developmental Science, 2010. 13(1), P. 46–61. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467- 7687.2009.00852.x.
32. Wink Р. Prima Donna: The Psychology of Maria Callas. Oxford University Press, 2020. 296.