// Наука і освіта. – 2021. – №1. – 27-34.

Марія Казанжи,
доктор психологічних наук, професор,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

ПСИХОЛОГІЧНА РЕСУРСНІСТЬ
СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ

Пандемія коронавірусу, яка охопила весь світ, кардинальним чином трансформувала життя людей: змінилися звичні речі, умови життя та роботи. Особливо вона торкнулася сфер діяльності, які повністю або частково перейшли в дистанційний формат, тому особливо актуальним наразі є виявлення тих ресурсів, які дозволяють ефективно функціонувати учасникам навчально-виховного процесу, а саме – студентам, адже у них дотримання режиму самоізоляції потребувало обов’язкової інтенсивної постійної присутності в цифровому інформаційному середовищі. Таким чином, мета статті полягала у виявленні психологічних ресурсів студентів, їх індивідуально-психологічні особливостей та перетворень під час карантинних обмежень. Було використано комплекс теоретичних та емпіричних методів дослідження. Зокрема, «Опитувальник психологічної ресурсності особистості» (О. С. Штепа) та «Тест-опитувальник фасилятивного потенціалу особистості» (М. Й. Казанжи). Кореляційний аналіз проводився за результатами вимірювання означених психологічних особливостей у 200 студентів Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського». Порівняння ресурсності осіб до пандемії та близько року після її початку відбулося за участю 138 досліджуваних. За результатами кореляційного аналізу встановлено тісний додатній зв'язок між параметрами фасилятивного потенціалу та психологічної ресурсності. Порівняння психологічних ресурсів за рахунок яких студенти адаптуються до нових умов та здійснюють навчальну діяльність показало, що параметри актуалізаційної складової фасилятивного потенціалу студентів залишаються практично незмінними, а потребовомотиваційна складова навіть зростає, що пов’язується з нереалізованістю в умовах карантинних обмежень. Вираженість ресурсів фасилітації значно знизилася, що свідчить про те, що знання, вміння та навички впливу на іншого потребують постійного використання/тренування задля ефективності виявлення. Встановлено, що психологічна ресурсність змінилася за період карантинних обмежень, особливо значущо знизилися такі ресурси, як самореалізація у професії, упевненість у собі, успіх. Дослідження показало, що знання власних психологічних ресурсів, уміння їх оновлювати та вміщувати – те, на що слід щонайперше звернути увагу в контексті надання психологічної допомоги студентству через соціальні обмеження, що наразі діють. Зростання роботи над собою виявилося недостатнім задля компенсації психологічних ресурсів, які використовуються особистістю в цій ситуації, тому необхідна розробка нових прийомів та механізмів для їх збагачення.

психологічна ресурсність, фасилітація, фасилятивний потенціал, пандемія коронавірусу, індивідуально-психологічні особливості.

1. Александрова Л. А., Лебедева А. А., Бобожей В. В. Психологические ресурсы личности и социальнопсихологическая адаптация студентов с ОВЗ в условиях профессионального образования. Психологическая наука и образование. 2014. № 1. C. 50–67.
2. Анисимов А. И., Ильина П. А. Ценностносмысловые ориентации и духовные ресурсы здоровья студентов вузов. Учёные записки Санкт-Петербургского государственного института психологии и социальной работы. 2018. Том 29. № 1. С. 125–132.
3. Василенко Е. А. Проблема сущности и функций социального стресса в психологии. Вестник ЮжноУральского государственного гуманитарно-педагогического университета. 2019. № 3. С. 299–319. DOI: https://doi.org/10.25588/CSPU.2019.27.22.020
4. Воробйова Є. Роль менеджера-фасилітатора в системі організаційного розвитку. Лідер. Еліта. Суспільство. 2019. № 2. С. 59–70.
5. Казанжи М. Й. Психологія фасилятивності. Одеса: КУПРІЄНКО СВ, 2014. 327 с.
6. Кисляков П. А. Психологическая устойчивость студенческой молодежи к информационному стрессу в условиях пандемии COVID-19. Перспективы науки и образования. 2020. № 5 (47). С. 343–356. URL: https://pnojournal.wordpress.com/2020/10/29/kislyakov/
7. Леонтьев Д.А. Опыт методологического осмысления практик работы с личностью: фасилитация, ноотехника, жизнетворчество. Консультативная психология и психотерапия. 2012. Том 20. № 4. С. 164- 185.
8. Рябцев А. Ю., Кочергина Т. В., Загоруля Т. Б. Концепция педагогической фасилитации: из опыта реализации в экономическом университете. Современные проблемы науки и образования. 2019. № 4. URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=29058
9. Федосенко Е. В. Жизнь после карантина: психология смыслов и коронавирус COVID-19. Психологические проблемы смысла жизни и акме. 2020. №XXV. С. 34–47. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/zhizn-posle-karantina-psihologiya-smyslov-ikoronavirus-covid-19
10. Штепа О. С. Опитувальник психологічної ресурсності особистості: результати розробки й апробації авторської методики. Збірник наукових праць КПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Проблеми сучасної психології. 2018. Випуск 39. С. 380–399.
11. Штепа О. С. Психологічна ресурсність як критерій індивідуального здоров’я. Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Проблеми сучасної психології. 2016. Випуск 32. С. 571– 585.