// Наука і освіта. – 2020. – №4. – 17-23.

Альохін Михайло,
аспірант лабораторії соціальної педагогіки та соціальної роботи,
Інститут проблем виховання НАПН України,
вул. Максима Берлинського, 9, м. Київ, Україна

СОЦІАЛЬНЕ СТАНОВИЩЕ ТА СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВИЙ ДОСВІД
МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ПРИВАТНИХ ШКІЛ
(ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ)

Сьогодні в Україні емпірично підтверджено тенденцію поляризації освітніх можливостей, що супроводжуються сегрегацією та стратифікацією середньої освіти. Відносно новою цільовою групою соціальнопедагогічних досліджень стають діти з елітарних сімей, яких від інших вирізняє соціальна дистанція, індивідуально-особистісна нетотожність, нерівність соціальних умов розвитку і соціальна селекція. Метою статті є висвітлення теоретико-експериментального дослідження соціального становища та досвіду молодших школярів з елітарних сімей та його впливу на траєкторію їх соціального розвитку. В опитуванні, проведеному у березні-червні 2020 року, взяли участь батьки 143 дітей з елітарних сімей 6-8 років. Було визначено, що соціально-економічне становище сім’ї, з якої походить дитина, безпосередньо впливає на її соціально-побутовий досвід, освітню траєкторію, якою вона рухатиметься. Попри те, що у більшості елітарних родин виховна функція рівною мірою розподілена між обома батьками, у 2 % сімей провідна роль у вихованні дитини належить виключно закладам освіти, що вже формує специфічний запит щодо школи, яка має завдяки своєму виховному простору здійснювати виховання цінностей та формаційну діяльність. Приватні школи можуть стикатися із викликом формування відповідальності у межах діяльнісного підходу, оскільки більшість дітей молодшого шкільного віку з елітарних сімей не має або практично не має домашніх обов’язків, а їх поведінка почасти може мати асоціальні ознаки через те, що притаманний сім’ї виховний вплив не базується на рефлексії причинно-наслідкових зв’язків негативної поведінки дитини та рівнозначної санкції за неї. Основними запитами до приватних шкіл, у яких навчаються діти з елітарних сімей, є подолання або мінімізація сором’язливості та замкнутості; страхів та фобій; гіперактивності, а також емоційної нестабільності та вередливості.

елітарні сім’ї, молодші школярі, приватна школа, соціальний досвід, соціальний розвиток, стратифікація освіти.

1. Гіденс Е. Соціологія. Київ: Основи, 1999. 726 с.
2. Голованова Н. Ф. Общая педагогика: учебное пособие для вузов. Санкт-Петербург: Речь, 2005. 317 с.
3. Гончар Л. В. Проблеми виховання дітей в сучасній українській сім’ї. Сімейна політика в Україні: проблеми і перспективи розвитку. 2018. С. 24–28.
4. Канішевська, Л. В. Організація соціальнокультурної діяльності старшокласників шкілінтернатів з формування соціального досвіду. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. 2010. №1(14). С. 116–124.
5. Клевчік Л. Л. Соціальна нерівність як основна диспропорція в суспільстві. Економіка та держава. 2019. №4. 48–51.
6. Куцепал С. В. Освіта як знаряддя соціальної еволюції. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Сковороди. Філософія. 2016. №47(1). С. 167–174.
7. Ліпіч Л. М. Теоретичні погляди на роль освіти як фактору стратифікації. Вісник Харківського національного університету імені Каразіна. Серія: Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. 2017. №39. С. 297–303.
8. Оксамитна С. М. Експансія вищої освіти та нерівність освітніх можливостей. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. 2014. №4. С. 6–13.
9. Середній клас в Україні: уявлення і реалії. Київ: Заповіт: Центр Разумкова, 2016. 258 с.
10. Сидорова А.В. Доходи та витрати населення: статистичне оцінювання, моделювання та прогнозування. Фінанси, облік, банки. 2017. №1(22). С. 154– 162.
11. Сохань Л. Елітарна особистість як соціальний тип. Публічне управління: теорія та практика. 2010. №3-4. С. 394–399.
12. Уджмаджурідзе Г. Чинники нерівності політичної участі в сучасному українському суспільстві: досвід застосування бінарної логістичної регресії. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. 2018. №39. 167–174.
13. Язиков О. І. Моделювання особистісно орієнтованої виховної системи приватної загальноосвітньої школи. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітніх школах. 2009. №5(58). С. 495–500.