// Наука і освіта. – 2020. – №3. – 73-78.

Юлія Гопкало,
молодший науковий співробітник
лабораторії прикладної психології освіти,
Український науково-методичний центр
практичної психології і соціальної роботи,
провулок Віто-Литовський, 98-А, м. Київ, Україна

УЗАГАЛЬНЕННЯ ГРУПОВИХ ФОРМ РОБОТИ З ПСИХОТРАВМОЮ В ОСІБ,
ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ

У статті представлено теоретичний аналіз групових форм роботи з психотравмою. Проблематика психічної травматизації і дезадаптації особистості в результаті екстремальних ситуацій специфічна і різноманітна. Джерелом травми є не лише об’єктивно травмуюча подія, а також імагінативна активність психіки, що формується на основі пережитої раніше тяжкої події, не стабільної політичної, соціальної картини світу, відсутність впевненості в майбутньому, стабільності і безпеці. Спроба побудувати психологічну допомогу лише за принципом зняття симптомів, анестезії душевного болю і реадаптації до соціального оточення навряд чи досягне успіху, оскільки такий підхід, що передбачає погляд ззовні, без занурення в глибини індивідуального досвіду травми, не враховує один з найпотужніших чинників травматизації – травматогенний ефект неусвідомлюваних фантазій. У статті розглянуто й обґрунтовано теоретичні та методичні основи організації групових форм роботи з психотравмою в осіб, які постраждали внаслідок військових дій, на основі впровадження арт-терапії, ігрових технологій, тренінгів психологічного дебрифінгу. Унаслідок наукового пошуку визначено, що реабілітація осіб з психотравмою, що постраждали внаслідок військових дій є цілісним комплексом медичних, фізичних, психологічних, соціальних, педагогічних заходів, спрямованих на відновлення їхнього здоров’я, психоемоційного стану і працездатності. В основі групової роботи з психотравмою в осіб, які постраждали внаслідок військових дій, є такі психотерапевтичні методи і відповідні техніки: психологічне консультування, суггестотерапія, гетеро- і ауторелаксаційні техніки, когнітивна психотерапія, психологічний дебрифінг, транзактний аналіз, психодрама, музична психокорекція, логотерапія тощо. Вибір методів роботи і технік визначається індивідуальнопсихологічними особливостями кожної особи, яка постраждала внаслідок військових дій і принципом відповідності методу.

 особи, які постраждали внаслідок військових дій, психотравма, групові форми психологічної роботи, методи, психотехніки.

1. Агеев В. С. Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы. Москва: Издво Моск. ун-та, 2012. 450 с.
2. Александров Д. А., Охріменко І. М., Сербин Р. А. Психологічні чинники схильності дітей учасників бойових дій до постстресових психотравматичних переживань. Наука і освіта. 2017. №8. С. 16–25.
3. Буряк О. О., Гіневський М. І., Катеруша Г. Л. Шляхи та методи реабілітації осіб з «військовим синдромом» та посттравматичним стресовим розладом. Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил. 2015. Вип. 3(44). С. 137–141.
4. Горбунова В. В. Сприяння соціального оточення відновленню та зростанню особливості при посттравматичних станах та розладах. Наука і освіта. 2016. №5. С. 40–45.
5. Климчук В. О. Посттравматичне зростання та як можна йому сприяти у психотерапії. Наука і освіта. 2016. №5. С. 46–52.
6. Кокун О. М., Агаєв Н. А., Пішко І. О., Лозінська Н. С. Психологічна робота з військовослужбовцями – учасниками АТО на етапі відновлення: методичний посібник. Київ: НДЦ ГП ЗСУ, 2017. 282 с.
7. Оніщенко Н. В. Основні етапи переживання психічної травми. Вісник Національного університету оборони України. 2015. Вип. 3 (46). С. 225–231.
8. Попелюшко Р. П. Особливості психологічної реабілітації учасників військових дій засобами природничої рекреації. Актуальні проблеми психології. 2015. Вип. 13. С. 198–207.
9. Психологічна допомога постраждалим внаслідок кризових травматичних подій: методичний посібник / за ред. З. Г. Кісарчук. Київ: ТОВ «Видавництво «Логос». 207 с.
10. Caфiн O. Д. Ocнoвнi пiдxoди дo функцioнувaння cиcтeми пcиxoлoгiчнoї рeaбiлiтaцiї тa рeaдaптaцiї учacникiв aнтитeрoриcтичнoї операції. Нaукa i oбoрoнa. 2016. Вип. 1. C. 66–75.
11. Cинишина В. М. Реабілітація учасників АТО методами психологічної допомоги. Актуальні проблеми психології. 2015. Вип. 13. С. 237–246.
12. Тарабрина Н. В. Психология посттравматического стресса: интегративный подход: дис. … д-ра психол. наук: 19.00.04. Санкт-Петербург, 2008. 362 с.
13. Тiмчeнкo O. В. Cиндрoм пocттрaвмaтичниx cтрecoвиx пoрушeнь: кoнцeптуaлiзaцiя, дiaгнocтикa, кoрeкцiя тa прoгнoзувaння: монографія. Xaркiв: Видвo Ун-ту внутр. cпрaв, 2000. 268 c.
14. Тохтамиш О. М. Реабілітаційна психологія: Навчально-методичний посібник. Вінниця: ТОВ Віндрук, 2004. 102 с.
15. Horowitz M. J. Stress-response syndromes: A review of posttraumatic and adjustment disorders. Hospital and Community Psychiatry. 2006. Vol. 37. No 3. P. 241–249.