// Наука і освіта. – 2020. – №2. – 84-90.

Тетяна Дудка,
доктор педагогічних наук, доцент,
професор кафедри менеджменту та інноваційних технологій соціокультурної діяльності,
Микола Чумак,
доктор педагогічних наук, доцент,
завідувач кафедри теорії та методики навчання фізики і астрономії,
Національний педагогічний університет імені М. П Драгоманова,
вул. Пирогова, 9, м. Київ, Україна

ПЕДАГОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МІЖНАРОДНИХ ПОРІВНЯЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

У змістовому наповненні статті здійснено теоретико-методологічну та емпіричну проекцію міжнародних порівняльних досліджень на педагогічну канву з метою розкриття її потенціалу та ціннісної зорієнтованості. Актуальність дослідження проблематизовано на рівні необхідності поглиблення профільної міжнародної науково-дослідної співпраці у напрямку подолання існуючих дестабілізаційних процесів. Окреслено пріоритетність компаративного аналізу у реалізації міжнародних порівняльних досліджень педагогічної центрованості. Виокремлено вагомість впливу означених факторів (зокрема, політичних, соціокультурних, наукових та організаційно-методичних) на розвиток досліджуваного феномена у цілому. У якості дослідницького інструментарію використано теоретичні, емпіричні та статистичні методи. Акцентовано увагу на перевагах поліоб’єктних міжнародних порівняльних досліджень перед монооб’єктними у контексті дослідження багатоаспектних педагогічних феноменів. Перспективність подальшого феноменологічного розвитку розкрито крізь призму пріоритетності умов наявної децентралізації. Узагальнено перехресність впливу на вітчизняне феноменологічне функціонування двох взаємопов’язаних чинників – трансформації соціалістичного табору у постсоціалістичний «ландшафт», глобалізації та інтеграції освіти у міжнародний соціокультурний простір. Проблематизовано наддержавну соціальну зорієнтованість досліджуваного феномена, крізь призму його теоретико-методологічної та емпіричної наповненості. Виокремлено значущість екзогенних (міжнародна освітні політика, рівень міжнародного визнання освітніх структур, якість освітньої підготовки з урахуванням вимог міжнародного ринку праці, показники зовнішнього фінансування освітніх проєктів тощо) та ендогенних (відповідність норм чинної нормативно-правової бази держави тенденціям світового освітнього прогресу, фінансування розвитку галузі, зацікавленість керівних структур у інноваційному розвитку освіти тощо) детермінант на продуктивність феноменологічного функціонування. Узагальнено особливу цінність педагогічноцентрованих міжнародних досліджень, які дозволяють проаналізувати обраний предмет дослідження у широких географічних і часових межах.

педагогічний потенціал, міжнародні порівняльні дослідження, освіта, виховання, навчання.

1. Bergbauer A. B. How did EU membership of Eastern Europe affect student achievement? Education Economics. 2019. URL: https://www.ifo.de/en/publikationen/2019/working-paper/ how-did-eu-membership-eastern-europe-affect-studentachievement
2. Dudka Т. Social and professional designing of tourist destination management in the professional training Міжнародні порівняльні дослідження активізують розвиток цілої низки наукових напрямів удосконалення методологічних підходів і методів відрефлексування емпіричних даних і формулювання обґрунтованих висновків розширення міжнародного співробітництва і заохочення обміну прогресивним досвідом залучення вітчизняної наукової спільноти до міжнародної наукової інкорпорації of future tourismologists / Т. Dudka, А. Gurzhii, L. Kartashova, Т. Sorochan, А. Spitsyna. Revista Turismo Estudos & Práticas. 2020. URL: http://natal.uern.br/periodicos/index.php/RTEP/article/view/12- 99/1240
3. Hansen J. Why It Is Time to Re-Imagine Our Education System. Real Clear Education. 2019. URL: https://www.realcleareducation.com/articles /2019/06/19/why_it_is_time_to_remagine_our_education _system_110336.html
4. Martinez E. Pandemic shakes up world’s education systems. Right to Education Initiative. 2020. URL: https://www.hrw.org/news/2020/03/19/pandemic-shakesworlds-education-systems
5. Mineo L. Time to fix American education with race-for-space resolve. The Harvard Gazette. URL: https://news.harvard.edu/gazette/story/2020/04/thepandemics-impact-on-education/
6. Ralhan B. D. Education 2020: Changing The Education System In India. Business world. 2018. URL: http://www.businessworld.in/article/Education-2020- Changing-The-Education-System-In-India/14-07-2018- 154491/
7. Rodberg S. Data Was Supposed to Fix the U.S. Education System. Here’s Why It Hasn’t. Harvard Business Review. 2019. URL: https://hbr.org/2019/01/data-wassupposed-to-fix-the-u-s-education-system-heres-why-ithasnt
8. Sietske W., Hooge E., Theisens H., & Cissy Р. Steering in complex education systems. Why similar aims can have dramatically different results. Journal of Education Policy. 2018. URL: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/02680939. 2018. 1502895
9. Sonnemann J. The top ranking education systems in the world aren't there by accident. Here's how Australia can climb up. News. 2019. URL: https://www.abc. net.au/news/2019-12-04/top-ranking-education-systemsin-world-arent-there-by аccident/11766042
10. Szerletics A. Introduction. Legal Education in Europe. Challenges and Prospects / А. Szerletics, L. Rodak. Oñati Socio-legal Series. 2017. URL: http://ssrn.com/abstract=3087206
11. The world bank. URL: https://smartereducation.worldbank.org/projects