// Наука і освіта. – 2020. – №1. – 5-13.

Ірина Поспелова,
кандидат психологічних наук, доцент кафедри теорії та методики практичної психології,
Олена Косьянова,
кандидат психологічних наук, викладач кафедри теорії та методики практичної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

ВПЛИВ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ УСТАНОВОК СУЧАСНОГО ПОДРУЖЖЯ НА ЇХ
ЗАДОВОЛЕНІСТЬ ШЛЮБОМ

У статті аналізується проблема пошуку взаємозв’язку між рівнем задоволеності шлюбом та особливостями соціально-психологічних установок сучасного подружжя. Проаналізована мотиваційна спрямованість сучасним подружжям. Показано, що найбільший рівень задоволеності шлюбом спостерігається в «сім’ях з підлітками», найменший – у «зрілих сім’ях». Виявлені міжособистісні відносини між подружжям та виділено найвагоміші фактори, що негативно впливають на шлюб до яких можна віднести: недостатню емоційну підтримку, невиправдані сподівання від шлюбу, незадоволеність характером партнера. Показано, що чим більша в парі виявляється схожість у відношенні до важливих областей життя, спільність мотиваційних орієнтацій і потреб, тим більше їх рівень задоволеності сімейним життям. Подібність характерів, наявність схожих цінностей у подружньої пари з’єднує сім’ю. В противагу, різка розбіжність між реальним характером партнера та очікуваннями від партнера є найбільш впливовим фактором, що визначає низьку задоволеність шлюбом.

задоволеність шлюбом; особливості соціально-психологічних установок сучасного подружжя; мотиваційна спрямованість; міжособистісні відносини між подружжям; фактори, що негативно впливають на шлюб.

1. Бондарчук О. І. Психологія сім'ї: Курс лекцій. Київ: МАУП, 2001. 96 с.
2. Варга А. Я., Драбкина Т. С. Системная семейная психотерапия. Краткий лекционный курс. СПб.: Речь, 2001. 144 с.
3. Вернера І. Є. Державна служба статистики України Статистичний щорічник України за 2018 рік. 481 с. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2019/zb /11/zb_yearbook_2018.pdf
4. Дегтяренко Т. В., Буряк М. Г., Скачкова Н. С. Особливості емоційного стану жінок при різних типах материнського ставлення. Наука і освіта. 2016. №9. С. 52–58.
5. Демографічна та соціальна статистика [Електронний ресурс]. URL: http://www.ukrstat.gov.ua.
6. Литвак М. Мужчина и женщина. Главные правила построения счастливой семьи. Москва: АСТ, 2016. 288 с.
7. Любімова Ю. А. Сімейний наратив: мереживо особистих історій. Київ, 2015. 265 с.
8. Олифирович Н. И., ЗинкевичКуземкина Т. А., Велента Т. Ф. Психология семейных кризисов. СПб.: Речь, 2006. 360 с.
9. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. Самара: Издательский Дом «БАХРАХ-М», 2001. 672 с.
10.Саннікова О., Бедан В., Гусак Л. Презентація інструменту оцінки схильності особистості до переживання самотності. Наука і освіта. 2018. №5- 6. С. 5–11.
11.Ємець О. Особливості стабілізації психоемоційного стану жінок у пренатальний та постнатальний періоди. Наука і освіта. 2018. №9–10. С. 28-33.
12. Razmjouyi M., Refahi Z., Sohrabi N. Investigation of the Mediating Role of Self-Assertiveness in the Relationship Between Cognitive Emotion Regulation and Marital Adjustment. Science and Education. 2017. №1. Pp. 49–54.