Ольга Царькова, Ганна Варіна. Генезис трансформації почуття провини у батьків дітей з обмеженими можливостями здоров’я.

// Наука і освіта.  2018.  №9-10. 78-85.


DOI:

Ольга Царькова,
доктор психологічних наук, доцент кафедри психології,
Ганна Варіна,
старший викладач кафедри психології,
Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького,
вул. Гетьманська, 20, м. Мелітополь, Запорізька область, Україна


ГЕНЕЗИС ТРАНСФОРМАЦІЇ ПОЧУТТЯ ПРОВИНИ У БАТЬКІВ
ДІТЕЙ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ ЗДОРОВ’Я


АНОТАЦІЯ:

Стаття присвячена експериментальному дослідженню трансформації почуття провини та ставлення батьків до хвороби дітей з обмеженими можливостями здоров’я. Визначено деструктивний вплив неадекватних форм усвідомлення, через який деформуються: стиль внутрішньосімейних взаємин; система відносин членів сім’ї із соціумом; особливості світогляду та ціннісних орієнтацій кожного з батьків. Проаналізовано типології сімей, в яких є діти з ОМЗ і ФР. Почуття провини розглядається як складний когнітивно-поведінковий комплекс, що поєднує страх, самоприниження, аутоагресію та водночас включає систему психологічних захистів, що пом’якшують емоційне напруження, викликане цими негативними почуттями. Мета дослідження – теоретичний аналіз і експериментальне дослідження переживання почуття провини батьками дітей з ОМЗ. У результаті теоретичного аналізу визначено, що переживання провини батьків дітей з ОМЗ та ФР – це складне глибинно-психологічне утворення, архітипія якого породжується з неусвідомлення комплексу повинності, ігнорування власної цінності та самості у зв’язку з відчуттям власної «причинності» в інвалідизації дитини, переживанням морального страждання та пошуку гіперкомпенсації. В рамках експериментального дослідження, реалізованого на базі Дніпропетровської обласної психіатричної лікарні, відділення № 42 та НДІ Дитячої та сімейної психіатрії, психотерапії, психології, медичної та психосоціальної реабілітації (м. Дніпро), було використано психодіагностичні методи: Опитувальник міжособистісної провини (IGQ-67, адаптація О. Белінської), Вимірювання прочуття провини та сорому (TOSCA, Дж. П. Тангней), «Опитувальник провини» (К. Куглер, У. Джонс), Опитувальник ставлення до хвороби дитини (В. Каган, І. Журавльова), Тест-опитувальник діагностики батьківського ставлення (А. Варга, В. Столін). За результатами емпіричного дослідження виявлено, що дезадаптивність, реактивність і превентивність провини найбільш притаманні батькам дітей з ОМЗ формами. Переживання провини через можливу відстороненість від дитини (родини), пошук екстернального відігрівання й орієнтація на зовнішні причини провини складають профіль батьківського переживання провини. Слід також констатувати, що провина у батьків виступає частіше як риса особистості, а не як стан. Також детермінацію провини можна пояснити через вразливість щодо оцінки батьківської поведінки іншими (бета-гордість). Проведення емпіричного дослідження дозволило констатувати, що саме батьківське ставлення прийняття-неприйняття є одним із первинних чинників, на тлі яких відбувається подальша взаємодія з дитиною та визначення типа ставлення до її хвороби. Виявлено, що мірою збільшення авторитарної гіперсоціалізації відбувається зниження показника нозогнозії. Тенденція до гіперсоціалізації, безсумнівно, стає однією зі стратегій зменшення заперечення хвороби та статусу дитини, проте її хибність полягає в надмірному контролюванні процесів соціалізації.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

почуття провини, батьківське ставлення, моральна травматизація, моральне страждання, травмуючі переживання, дезадаптація, нозогнозія.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Ряполова Т.Л. Анализ семейной тревоги в семьях больных аффективными расстройствами / Т. Л. Ряполова // Журнал психиатрии и медицинской психологии. – 2005. – № 1 (15). – С. 24-26.
2. Саранча І.Г. Робота з батьками у контексті соціальної реабілітації дітей-інвалідів (Методичні рекомендації) / І. Г. Саранча // ФОП Корзун Д.Ю. – Вінниця: 2011. – 44 с.
3. Семаго М.М. Социально-психологические проблемы семьи ребенка-инвалида детства / М. М. Семаго. – М.: Просвещение, 2004. – 356 с.
4. Скворцов И.А. Психологические особенности родителей при неврологической инвалидности ребенка / И. А. Скворцов, Т. Н. Осипенко. – СПб.: 2005. – 153 с.
5. Скрипник Т.В. Взаємодія з батьками аутичної дитини у світлі феноменологічного підходу / Т. В. Скрипник // Дидактичні та соціальнопсихологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: наук.- метод. зб. – К.: Наук. світ, 2009. – Вип. 11. – С. 227-234.
6. Ткачева В.В. Психолого-педагогическое изучение семьи, воспитывающей ребенка с отклонениями развития / В. В. Ткачева // Психолого-педагогическая диагностика. – М.: Академия, 2003. – С. 280-290.
7. Царькова О. В., Варіна Г. Б. Системний підхід до психологічної корекції почуття провини у батьків дітей з обмеженими можливостями та функціональними розладами / О. В. Царькова, Г. Б. Варіна // Інноваційні технології розвитку психологічних ресурсі особистості: колективна монографія / відповід. ред. Н. І. Тавровецька – Херсон: Вид-во ФОП Вишемирський В. С., 2019. – С. 329-340
8. Шаргородська С. Проблеми соціальнопсихологічної реабілітації дітей з особливими потребами та їх сімей (з досвіду роботи творчої групи творчих психологів і соціальних педагогів) / С. Шаргородська // Нова педагогічна думка. – 2003. – № 4. – С. 78-80.
9. Dushka A.L. Psychological assistance to children with disorders of the emotionalvolitional sphere: familycentered approach / A. L. Dushka // Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools. – 2014. – № 6. – P. 30-39.
10. Rubinstainn D. N. An intellectual history of psychology / D. N. Rubinstainn. – Wisconsin: Wisconsin University Press, 1995. – 390 p.

  fnsnf visegrad fund da                                                                 eua konfucius   
Яндекс.Метрика
 
  tempus pedpresa mon.gov observatory