// Наука і освіта. – 2018. – №7-8. – 28-34.

Тетяна Дегтяренко,
доктор медичних наук, професор кафедри біології і основ здоров’я,
Оксана Костюк,
аспірант кафедри біології і основ здоров’я
Лариса Арнаутова,
кандидат медичних наук,
доцент кафедри дефектології та фізичної реабілітації,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Фонтанська дорога, 4, м. Одеса, Україна

БІОАКУСТИЧНА ПСИХОНЕЙРОМОДУЛЯЦІЯ ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ
ЗАСІБ КОРЕКЦІЇ ФЕНОТИПІВ ВІДХИЛЕНОЇ ПОВЕДІНКИ

Провідною патогенетичною ланкою фенотипів відхиленої поведінки є порушення перцептивнокогнітивних функцій і вербальної комунікації, а також розлади емоціонально-вольової сфери дитини. При дефіцитарності вербальної комунікації і порушеннях емоційно-вольового тонусу у дітей формуються деструктивні форми поведінки, саме тому перспективною є розробка патогенетично зорієнтованого індивідуального плану раннього втручання з використанням інноваційних методів адаптивної психокорекції. У статті обґрунтовано доцільність використання біоакустичної психонейромодуляції (БА ПНМ) у якості адекватного засобу корекції при вадах психофізичного розвитку та фенотипах відхиленої поведінки у дітей. Висвітлено основні механізми корекційного впливу біоакустичної психонейромодуляції та викладено методику її практичного використання в клінічній психології та корекційній педагогіці. Подано показання для застосування БА ПНМ у психоневрологічній практиці та представлено результати впровадження цієї інноваційної біотехнології. Комплексна психокорекція дітей дошкільного віку здійснювалася на базі Центру раннього втручання «Лепрекон+» (м. Одеса). Діти з дизонтогенетичними синдромами отримували сеанси БА ПНМ 3 рази на тиждень (тривалість процедури складала 15-20 хвилин; середня кількість – 10-15 сеансів на терапевтичний курс). Аналіз ефективності застосування БА ПНМ за результатами неврологічного і психолого-педагогічного обстеження продемонстрував позитивну динаміку стану сенсорної сфери, вербальної пам’яті, когнітивних функцій, емоційновольового тонусу, наочно-образного та абстрактного мислення, а також психомовленнєвого розвитку обстежених дошкільників.

фенотипи відхиленої поведінки, біоакустична психокорекція, ЕЕГ зовнішній обернений зв’язок.

1. Дегтяренко Т. В. Міждисциплінарний та нейроонтогенетичний підходи до психологопедагогічного супроводу дітей з дизонтогенетичним синдромом розвитку / Т. В. Дегтяренко // Збірник матер. Всеукр. науково-практ. конф. «Інтеграція науки і практики в умовах модернізації корекційної освіти України». Херсон, 11-12 квітня 2014. – Херсон, 2014. – С. 57-67.
2. Дегтяренко Т. В. Психофизиология раннего онтогенеза: Учебник для студентов высших учебных заведений / Т. В. Дегтяренко. – К.: УАИП «Рада», 2011. – 352 с.
3. Материалы ІV Международного Балтийского конгресса по детской неврологии, 3-4 июня 2013. СПб, 2013. – 243 с.
4. Ньюкиктьен Ч. Детская поведенченская неврология [в 2-х т.] / Ч. Ньюкиктьен / Под ред. проф. Н. Н. Заваденко. – М.: Теревинф, 2010. –Т. 2. – С. 209- 243.
5. Павлова Н. В., Дегтяренко Т. В. Акустичні нейромодуляції – орієнтований засіб інноваційних технологій логопедичної корекції у дітей з тяжкими порушеннями мовлення / Н. В. Павлова, Т. В. Дегтяренко // Global Challenges of Pedagogical Education in Academic Space: матеріали ІІІ Міжнародного конгресу (18-21 травня 2017). – Одеса: «Гельветика», 2017. – С. 418–419.
6. Трушина В. Н. Адаптивная саморегуляция психофизиологического состояния детей с синдромом нарушения внимания и гиперактивностью на основе ЭЭГ-акустической внешней обратной связи: автореф. дисс. … канд. мед. наук: спец. 03.00.13 «Физиология» / В. Н. Трушина. – СПб, 2009. – 21 с.
7. VB-MAPP, Программа оценки вех развития вербального поведения и построения индивидуального плана вмешательства. Руководство / Mark L. Sunberg, Ю. Эрц – И.: MEDIAL, 2013. – 275 с.
8. Gillberg C. & Coleman M. The biology of autistic syndromes / C. Gillberg & M. Coleman. – 1992. – 2 nd ed. London, MacKeiyh Press, Cambridge Un Press.
9. Graham J. M. (2nd ed 1998), Jones KL (2002 5th ed) Smith?s Recognizable patterns of human malformation. – WB Saunders Cy, Philadelphia.
10. Laan L. Angelman syndrome – A clinical study / L. Laan. – Gravenhage. – 1999. – 103 pp.
11. Plomin R., DeFries J. S., McLearn G. E. Behavioral genetic / R. Plomin, J. S. DeFries, G. E. McLearn. – 4th Ed. New York: Worth Publishers, 2001.
12. Pontius A. (1973) Dysfunction patterns analogous to frontal lobe system and caudate nucleus syndromes in some groups of Minimal Brain Dysfunction / A. Pontius // J Am Med Womens Ass. – №26. – С. 285:92.
13. Van Balkom I.D.C, Groen S. E., Barth P. G. e.a. Syndroomgebonden gedrakskenmerken bij verstandelijk gehandicapten (Dutch) / I.D.C. Van Balkom, S. E. Groen, P. G. Barth // T v Kindergen. – 1999. – №67. – С. 1-6.
14. Van Karnebeek C.D.M. Mental retardation. Diagnostic studies on aetiology / C.D.M. Van Karnebeek. – Thesis. UvA, Amsterdam. – 2002.