Krzysztof Wilk, Sebastian Pawlus, Jerzy Eider. Posture Defects Among 5th Grade Pupils From Music Class at an Elementary School Complex No. 2 in Szczecin.

// Наука і освіта.  2018.  №7-8. 113-120.


DOI:

Криштоф Вілк,
кандидат наук з охорони здоров’я,
кафедра фізичної культури та охорони здоров’я,
Щецинський університет,
вул. Цукрова, 12, 71-004, м. Щецин,Польща
Себастьян Павлус,
Магістр педагогічних наук,
Асоціація дітей з обмеженими можливостями «Радість життя»
вул. Гудово, 15, м. Дравско-Поморське, Польща,
Єжи Ейдер,
доктор наук з фізичного виховання, професор,
факультет фізичної культури та охорони здоров’я,
Щецинський університет,
м. Щецин, Польща,


ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕФЕКТІВ ПОСТАВИ УЧНІВ
П’ЯТИХ КЛАСІВ ПОЧАТКОВОЇ МУЗИЧНОЇ ШКОЛИ


АНОТАЦІЯ:

Учні, які відвідують початкову музичну школу – це зазвичай обдаровані діти, часто з сімей, які мають багаторічні традиції, та передають пристрасть до музики із покоління до покоління. Музика є важливим аспектом їхнього життя, і високий рівень музичної виконавчої майстерності вимагає систематичної, повсякденної практики. Через численні заняття з музичними інструментами ці діти схильні до неправильної постави та асиметрії тулуба. В основному це зумовлено статичним положенням тіла під час практики та концертів. Мета статті – представити результати дослідження дефектів постави в 11-річних учнів 5-х класів музичних і загальних профілів. Вибірка складалася із 70 дітей віком 11 років з початкової школи № 2 в Щечині (Польща); до неї входили 46 (65,7%) дівчаток та 24 (34,3%) хлопчиків; діти відвідували 5 клас із музичним або загальним профілем. Дітей було обстежено двічі: на початку та наприкінці навчального року. Перше обстеження відбулося у вересні, а друге – у червні наступного року. При оцінці положення тіла використовувався метод топографії поверхні, який базується на техніці просторової фотограмметрії. Проаналізовано кут токального (грудного) кіфозу та кут поперекового лордозу в сагітальній площині. Ознаки правильної постави в сагітальній площині були виявлені в 62% учениць музичного профілю та 73% учениць контрольної групи. Серед хлопчиків результати склали 71% і 75%, відповідно. 31% дівчат з музичного класу мали сутулість, тоді як у контрольній групі – 14%; серед хлопців результати склали 25% і 16%, відповідно. Симптоми плоскої спини були зафіксовані в 6% дівчат у музичному класі та 12% у контрольній групі, тоді як для хлопчиків – ці показники склали 4% та 13%, відповідно. На підставі проведених досліджень були зроблені такі висновки: фізіологічні дефекти хребта учнів з музичного класу є більш виразними порівняно з однолітками контрольної групи. Дефекти постави (за винятком симптомів плоскої спини) були більш поширені серед дівчат з музичного класу. Частота дефектів постави у хлопчиків з музичних і контрольних класів була схожою. Навчальний план з фізичного виховання в музичноспеціалізованих групах повинен включати вправи, які збільшують діапазон рухливості плечового та тазового поясів.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

дефекти постави, музиканти, здоров’я та безпека музикантів, учні, діти.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Kluszczyńska A. (2003). Wpływ wykonawstwa muzycznego na występowanie zniekształceń statycznych ciała u dzieci ze szkół muzycznych. Rozprawa doktorska. AM, Łódź [in Polish]. 
2. Kaneko Y., Lianza S., Dawson WJ. (2005). Pain as an incapacitating factor in symphony orchestra musicians in São Paulo, Brazil. Medical Problems of Performing Artists, 20(4): 168-174 [in English]. 
3. Foxman I., Burgel BJ. (2006). Musician health and safety: Preventing playing-related musculoskeletal disorders. American Association of Occupational Health Nurses Journal, 54, 7: 309-316 [in English].
4. Bubka Z., Poznańska A. (2000). Postawa ciała, rozwój morfologiczny oraz sprawność i wydolność fizyczna uczniów krakowskich podstawowych szkół muzycznych. [In}: Osiński W., Muszkieta R. (red.), Wychowanie fizyczne i sport w badaniach naukowych. VIII Konferencja Naukowa. AWF, Poznań: 69-75 [in Polish].
5. Gołąb S., Chrzanowska M., Sobiecki J., Żarów R., Kościuk T., Brudecki J., Matusik S., Pałosz J., Gwardjak T., Suder A., Cadel K. (2003). Dziecko Krakowskie 2000. [In]: Chrzanowska M. i Gołąb S. (red.), Sprawność fizyczna i postawa ciała dzieci i młodzieży miasta Krakowa. Studia i Monografie 22, AWF, Kraków [in Polish]. 
6. Lewandowski J. (2006). Kształtowanie się krzywizn fizjologicznych i zakresów ruchomości odcinkowej kręgosłupa człowieka w wieku 3-25 lat w obrazie elektrogoniometrycznym. AWF, Poznań [in Polish]. 
7. Jopkiewicz A., Suliga E. (2011). Biomedyczne podstawy rozwoju i wychowania. Instytut Technologii Eksploatacji, Radom-Kielce 2011 [in Polish]. 
8. Świerc A. (2005). Komputerowa diagnostyka postawy ciała - instrukcja obsługi. Czernica Wrocławska. Retrieved from: www.cq.com.pl [in Polish]. 
9. Tokarczyk R., Mazur T. (2006). Fotogrametria, zasady działania i zastosowanie w rehabilitacji. Rehabilitacja Medyczna, 10 (4): 31-38 [in Polish].
10. Hackenberg L., Hierholzer E., Pötzl W., Götze C., Liljenqvist U. (2003). Rasterstereographic back shape analysis in idiopathic scoliosis after posterior correction and fusion. Clinical Biomechanics (Bristol, Avon), Vol. 18 (10): 883-889 [in English].
11. Chowańska J., Kotwicki T., Krzyżaniak A., Szulc A. (2009). Warunki i możliwości zastosowania techniki topografii powierzchniowej do wykrywania skolioz idiopatycznych u dzieci i młodzieży. Problemy Higieny i Epidemiologii, 90 (1): 1-5 [in Polish]. 
12. Mrozkowiak M. (2010). Uwarunkowania wybranych parametrów postawy ciała dzieci i młodzieży oraz ich zmienność w świetle mory projekcyjnej. Oficyna wydawnicza Uniwersytetu Zielonogórskiego. Zielona Góra [in Polish]. 
13. Stanisz A. (2000). Przystępny kurs statystyki z wykorzystaniem programu STATISTICA PL na przykładach z medycyny. StatSoft, Kraków [in Polish]. 
14. Drozda K., Lewandowski J. (2011). Epidemiologia bólów kręgosłupa wśród młodzieży szkół średnich Poznania. Fizjoterapia Polska, 1(4); 11: 31-40 [in Polish]. 
15. Nowotny J, Nowotny-Czupryna O, Brzęk A, Kowalczyk A, Czupryna K. (2011). Postawa ciała a zespoły bólowe kręgosłupa. Ortopedia, Traumatologia, Rehabilitacja; 13(1): 59-71 [in Polish]. 
16. Bittner – Czapińska E., Janiszewski M. (2004). Analiza wybranych parametrów czynnościowego zespołu wykonawczego u akordeonistów. Medycyna Pracy, 55 (4): 337-339 [in Polish].
17. Janiszewski M., Kluszczyńska A., Błaszczyk A., Pieszyński I. (2002). Wpływ wykonawstwa muzycznego na występowanie wybranych zaburzeń statyki ciała u dzieci ze szkoły muzycznej. Fizjoterapia Polska, 2, 1, 46- 58 [in Polish].
18. Jankowicz-Szymańska A., Pałucka M., Mikołajczyk E. (2009). Jakość postawy ciała uczniów I i VI klasy podstawowej szkoły muzycznej. Fizjoterapia, 17, 1: 20-29 [in Polish]. 
19. Chamagne P. (2003). Functional dystonia in musicians: rehabilitation. Hand Clin, 19(2): 309-316 [in English]. 
20. Burkholder KR., Brandfonbrener AG. (2004). Performance-related injuries among student musicians at a speciality clinic. Medical Problems of Performing Artists, 19(3): 116-122 [in English]. 
21. Fidyk S. (2009). Percussion. Teaching Music; Feb, Vol. 16 Issue 5: 50-52 [in English]. 
22. Wilke C, Priebus J., Biallas J., Froboese I. (2011). Motor activity as way of preventing musculoskeletal problems in string musicians. Medical Problems of Performing Artists. 26(1): 24-29 [in English].
23. Dziewulski M., Szymanik W. (2003). Epidemiologia bocznych skrzywień kręgosłupa u dzieci i młodzieży. Fizjoterapia Polska, 3, 2: 106-112 [in Polish]. 
24. Zeyland–Malawka E. (2003). Wyniki pomiarów krzywizn kręgosłupa jako układ odniesienia w badaniu postawy ciała. Fizjoterapia, 11(3): 5-12 [in Polish]. 
25. Wilk K. (2013). Posture defects of students in grades 1–4 of music oriented classes in Primary School Complex no. 2 in Szczecin. Central European Journal of Sport Sciences and Medicine, 4 (4): 39-51 [in English]. 
26. Wilczyński J. (2007). Boczne skrzywienie kręgosłupa u dzieci i młodzieży jako problem zdrowotny przyszłych pracowników. Medycyna Pracy; 58(5), 419- 422 [in Polish].
27. Steinmetz A., Seidel W., Muche B. (2010). Impairment of postural stabilization systems with playingrelated musculoskeletal disorders. J. Manipulative Physiol Ther., 33(8); 603-611 [in English]. 
28. Storm SA. (2006). Assessing the instrumentalist interface: modifications, ergonomics and maintenance of play. Physical Medicine and Rehabilitation Clinics of North America,7(4): 893-903 [in English]. 
29. Kava K., Larson C., Stiller CH., Maher S. (2010). Trunk endurance exercise and the effect on instrumental performance: a preliminary study comparing Pilates exercise and a trunk and proximal upper extremity endurance exercise program. Music Performance Research, Vol. 3: 1-30 [in English]. 
30. Dupuis M. (1993). Les pathologies de l`appareil locomoteur chez le musicien. L`union Medicale Du Canada, 122(6): 432-436 [in French].
31. Baadjou VA., van Ejisden- Besseling MD., Samama-Polak AL., Smeets RJ., Passos VL., Westerterp KR. (2011). Energy expenditure in brass and woodwind instrumentalists: the effect of body posture. Med Probl Perform Art; 26(4): 218-223 [in English].
32. Krapac L. (2001). The most common overuse injury syndromes of the upper extremity associated with the work activity. Arhiv za Higijenu Rada i Toksykologiju, 52(4), 415-420 [in English].

  fnsnf visegrad fund da                                                                 eua konfucius   
Яндекс.Метрика
 
  tempus pedpresa mon.gov observatory