// Наука і освіта. – 2018. – №5-6. – 45-51.

Ольга Барабаш,
кандидат юридичних наук, доцент кафедри адміністративного та інформаційного права,
Олена Чорнобай,
кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії та філософії права,
Альона Романова,
доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри теорії та філософії права,
Начально-науковий інститут права та психології,
НУ «Львівська політехніка»,
вул. Степана Бандери, 12, м. Львів, Україна

ОСОБИСТІСНИЙ ПРОФІЛЬ ПІДОЗРЮВАНОГО (ПРИЧЕТНОГО -НЕПРИЧЕТНОГО)
ПІД ЧАС ПРОХОДЖЕННЯ ПОЛІГРАФОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

У статті проаналізовано доцільність і важливість опису особистісного профілю осіб під час проведення дослідження на поліграфі і з’ясування їх причетності до скоєння злочину. Оскільки поліграфічне дослідження щодо причетності осіб не завжди може давати достовірний висновок, виникає необхідність створення психологічного профілю особистості. Ґрунтовний аналіз особистісних характеристик, що є домінуючими у профілі, сукупність реакцій, отриманих за допомогою дослідження на поліграфі та зафіксованих невербальних проявів особи під час проходження поліграфологічного дослідження, дають можливість зробити висновок про причетність до скоєння злочину підозрюваними. Тільки в такому випадку аналізу профілів підозрюваних можна робити найбільш точний та істинний висновок. Результати проведеного дослідження доводять, що в осіб, причетних до скоєння злочину, найвищий показник за шкалою «Реактивна агресивність». У непричетних до злочину осіб, на відміну від причетних, спостерігається високий показник за шкалою «Дратівливість», який вказує про наявність емоційної нестійкості та схильність до афективного реагування з метою уникнення напруженості. Виявлено високі показники за шкалою «Емоційна лабільність» в обох групах, однак дещо переважають в осіб, причетних до злочину. Варто зазначити, що причетні до злочину особи, на відміну від непричетних, є більш скованими, невпевненими у собі, рідко проявляють обережність у встановленні контактів з іншими, проте прагнуть їх розширювати. В осіб, непричетних до скоєння злочину, переважають порушення дихання, порушення функціонування шлунково-кишкового тракту та проблеми зі сном. У них ускладнене функціонування уваги, присутнє відчуття тривоги, яке супроводжується різними емоційними реакціями – сором, гнів, провина, страх.

 поліграф, поліграфологічне дослідження, причетна особа, непричетна особа, злочин, особистість, особистісний профіль.

1. Бурбело Б.А. Використання спеціальних знань при вивченні особистості підозрюваного / Б.А. Бурбело // Молодий вчений. – № 2 (17). – Лютий. – 2015. – С.726-728.
2. Еникеев М.Л. Юридическая психология.: Учебник / МЛ. Еникеев – М.: Изд. НОРМА, 2001. – 517 с.
3. Ковальчук С. О. Поліграф як нетрадиційний криміналістичний засіб і можливості його використання в кримінально-процесуальному доказуванні / С. О. Ковальчук. // Актуальні проблеми криміналістики. – Донецьк, 2001. – С. 92-100.
4. Коновалова В.Е. Допрос: тактика и психология: Учебное пособие / В.Е. Коновалова. – Х. Консум,1999. – 157 с.
5. Лендєл А. Проведення експертнокриміналістичних досліджень із використанням поліграфа у кримінальному провадженні: переваги та практичні проблеми / А.Лендєл // Науковий блог Національний університет «Острозька академія», 2016 – Режим доступу: https://naub.oa.edu.ua/https://naub.oa.edu.ua/
6. Малкина-Пых И. Г. Экстремальные ситуации / И.Г. Малкина-Пых . – М.: Изд-во Эксмо, 2005. – 960 с.
7. Скрябін О.М. Використання поліграфа у криміналістичному судочинстві України / О. М. Скрябін, Н. Д. Тонне. // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2014. – С.189–194.
8. Нанівський В. Перспективи використання поліграфа у кримінальному судочинстві / В. Нанівський, Т. Лешкович // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2014. – № 1 (34). – С. 33–38.
9. Ушаков А. Использование результатов психофизиологических исследований с помощью полиграфа в раскрытии и расследовании уголовных дел / А. Ушаков, О. Андрианова. – Н. Новгород : НА МВД России, 2014. – 83 с.
10. Центров Е.Е. О некоторых психологических и криминалистических аспектах психофизиологических исследований на полиграфе / Е.Е. Центров // Вестник криминалистики. – 2012. – № 2 (42). – С. 22-30.
11. Podlesny J. A. Physiological measures and the detection of deception / J. A. Podlesny // Psychol. Bull. – 1977. – V. 84. – № 4. – 782 р.