Dmytro Kharchenko, Stanislav Kovalenko, Yulia Chystovska. Anxiety in Individuals With Different Levels of Alexithymia.

// Наука і освіта.  2018.  №5-6. 74-78.


DOI:

Дмитро Харченко,
доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри психології,
Станіслав Коваленко,
доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри анатомії, фізіології та фізичної реабілітації,
Юлія Чистовська,
кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології,
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького,
бульвар Шевченка 81, м. Черкаси, Україна


ТРИВОЖНІСТЬ У ОСІБ З РІЗНИМ СТУПЕНЕМ АЛЕКСИТИМІЇ


АНОТАЦІЯ:

Мета статті – дослідити рівні реактивної та особистісної тривожності в осіб з різним ступенем алекситимії. Іспитованими були студенти стаціонарної та заочної форми навчання віком 18-45 років, різних факультетів і курсів Черкаського національного університету, загальна кількість – 208 осіб. Для досягнення поставленої мети використовувалися такі методи: для дослідження рівня реактивної та особистісної тривоги і тривожності – методика Ч. Д. Спілбергера, для дослідження ступеня алекситимічного радикалу застосовувалась Торонтська алекситимічна шкала (адаптована науковцями Санкт-Петербургзького психоневрологічного інституту ім. В.М. Бехтєрєва). Обробка отриманих даних проводилась з використанням комп’ютерних програм Statistica v. 7.0 та SPSS v.13. Для перевірки достовірності отриманих результатів використовувався t-критерій Стьюдента. На основі кореляційного аналізу показників алекситимії і тривожності з’ясувалось, що алекситимія корелює як з реактивною, так і з особистісною тривожністю. Щоправда, сила зв’язків алекситимії з реактивною тривожністю є меншою (r = 0,27), ніж з особистісною тривожністю (r = 0,45). При перевірці достовірності за t-критерієм Стьюдента зв’язки між алекситимією і рівнем тривоги і тривожності виявились достовірними (P< 0,05 і P< 0,01 відповідно). За результатами експериментальних досліджень середніх величин тривожності у людей з різним ступенем алекситимічного радикалу можна спостерігати, що середні показники як тривоги, так і тривожності мають достовірні відмінності. Така закономірність спостерігається в групах як з реактивною (46,8 і 50,5), так і з особистісною (38,4 і 49,2) тривожністю, щоправда за показником особистісної тривожності ці відмінності сильніше виражені як за середніми величинами, так і за t-критерієм Стьюдента.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

 алекситимія, реактивна тривожність, особистісна тривожність, психосоматичні недомагання, кореляційний аналіз, t-критерій Стьюдента.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Айзенк Г.Ю. Психология: Польза и вред. Смысл и бессмыслица. Факты и вымысел / Г. Ю. Айзенк; Пер. В.В. Гуриновича. – Мн.: Харвест, 2003. – 912 с.
2. Антропов Ю.Ф. «Терапия психосоматических расстройств у детей» / Ю.Ф. Антропов. – М.: «Триадафарм», 2003г. – 241 с.  
3. Бройтигам В., Кристиан П., Рад М. Психосоматическая медицина / В. Бройтигам, П. Кристиан, М. Рад. – М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1999. – 376 с.
4. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарьсправочник по психодиагностике / Л.Ф. Бурлачук, С.М. Морозов. – СПБ.: Питер, 2001. – 528 с.
5. Губачев Ю.М., Стамбровский Е.М. Клиникофизиологические основы психосоматических соотношений / Ю.М. Губачев, Е.М. Стамбровский. – Л.: Медицина, 1981. –126с.
6. Исаев Д.Н. Психосоматические расстройства у детей: руководство для врачей / Д.Н. Исаев. – СПб: Издательство «Питер», 2000. – 512 с. – (Серия «Современная медицина»).
7. Напрєєнко О.К. Психіатрія / О.К. Напрєєнко, І.Й. Влох, О.З. Голубков; За ред. проф. О.К. Напрєєнка. – К.: Здоров’я, 2011. – 584 с.
8. Клиническая психология / Под ред. М. Перре, У. Бауманна. – СПб.: Питер, 2002. – 1312 с.: ил. – (Серия «Мастера психологии»).
9. Клиническая психология: учебник / Под ред. Б.Д. Карвасарского. – СПб: Питер, 2002. – 960 с. (Серия «Национальная медицинская библиотека»).
10. Коростылева И.С., Ротенберг В.С. Проблема алекситимии в контексте поведенческих концепций психосоматических расстройств / И.С. Коростылева, В.С. Ротенберг // Телесность человека: междисциплинарные исследования. – М.: Филос. об-во СССР, Фак-т психологии МГУ, 1993. – С. 143 – 150.
11. Нельсон-Джоунс Р. Теория и практика консультирования / Р. Нельсон-Джоунс. – СПб.: Питер, 2002. – 464 с.
12. Сандомирский М.Е. Состояние психической адаптации в условиях хронического психоэмоционального стресса в связи с личностно-типологическими характеристиками / М. Е. Сандомирский. – Дисс… канд. Мед. Наук. – М., 2000. –289 с.
13. Хорни К. Наши внутренние конфликты. Конструктивная теория невроза / К. Хорни. – СПб.: Лань, 1997. – 240 с.
14. Sifneos P. E. The Prevalense of Alexithymic Characteristics in Psychosomatic Patients / P. E. Sifneos // Topscs of Psychosomatic Research / Ed. by Freyberger. – Basle: Karger, 1973.
15. Spielberger C.D., Gorsuch D.L., Lushene R.E. Manual for the State-Trait Anxiety Inventory / C.D. Spielberger, D.L. Gorsuch, R.E. Lushene. – Palo Alto: Consulting Psychologists Press, 1970.

  fnsnf visegrad fund da                                                                 eua konfucius   
Яндекс.Метрика
 
  tempus pedpresa mon.gov observatory