// Наука і освіта. – 2018. – №3. – 5-11.

Ліна Барінова,
кандидат психологічних наук,
старший викладач кафедри диференціальної та спеціальної психології,
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова,
вул. Дворянська, 2, м. Одеса, Україна

МОДЕЛІ ОСОБИСТОСТІ ІЗ РІЗНИМИ ТИПАМИ ЖИТТЄВИХ СТРАТЕГІЙ

Незважаючи на важливу роль впливу індивідуальних особливостей особистості на побудову її життєвих стратегій, проблема теоретичного та емпіричного дослідження цього явища в науці розроблена недостатньо. Психологічний зміст поняття «стратегія» у першу чергу означає індивідуальний спосіб ставлення до життя, свідоме планування особистістю свого життєвого шляху. Не дивлячись на соціальну та психологічну значущість проблеми, в науці немає єдиного визначення життєвої стратегії: частіше за все вона розглядається як система перспективних уявлень, ціннісних орієнтацій цілей, планів тощо. На жаль, індивідуально-психологічні аспекти побудови життєвих стратегій особистості залишилися поза зоною наукової уваги. Багато відомих вчених, в тому числі зарубіжних, доводять, що основні стратегії особистості формуються вже у дитинстві. На формування життєвих стратегій впливає спрямованість особистості, оскільки дилема «або якомога більше мати (у тому числі матеріальних благ), або розвивати в собі всі закладені природою здібності і сили» розвиває основний вектор індивідуальних стратегій. Життєва стратегія особистості як її внутрішнє утворення має здійснюватися з урахуванням індивідуальних особливостей, причому важлива роль відводиться активності, коли особистість визначається із основними напрямами свого життя. Але, не дивлячись на значущість цього напрямку, вивчення індивідуально-психологічних властивостей особистості із різними типами життєвих стратегій складає сучасне проблемне поле у галузі психології. Мета статті полягає в аналізі результатів емпіричного дослідження особливостей особистості із стійкою та нестійкою життєвими стратегіями. Виділено дві групи досліджуваних: такі, що мають стійку життєву стратегію (є спеціалістам і працюють в обраній професії) та ті, які мають нестійку життєву стратегію (вирішили покинути попередню роботу та змінити професію). Виявлено різні моделі особистості, що відрізняються стійкістю або нестійкістю життєвих стратегій. Перша модель відтворює структуру, що містить три фактори: емоційно-вольові особливості, параметри самоактуалізації (підтримка і опора) та типи міжособистісних стосунків (доброзичливість і підпорядкованість). Друга модель містить три фактори: локус контролю (відповідальність), особливості емоційного контролю та параметри самоактуалізації (чутливість до себе, своїх переживань і потреб).

особистість, життєва стратегія, міжособистісне спілкування, локус контролю, самоактуалізація.

1. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни / К.А. Абульханова-Славская. – М.: Наука, 1991. – 268 с.
2. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии / А.Адлер. – М.: Фонд «За экономическую грамотность». – 1995. – 234 с..
3. Головаха, Е.И. Жизненная перспектива и ценностные ориентации личности / Е.И.Головаха // Психология личности в трудах отечественных психологов. – СПб.: Питер, 2000. – С. 212-267.
4. Столяренко Л.Д. Основы психологии. Практикум / Л.Д. Столяренко. – Ростов-на-Дону, 1999. – 476 с.
5. Пугачев В.П. Тесты, деловые игры, тренинги в управлении персоналом / В.П.Пугачов // Рабочая книга практического психолога. – М.: Педагогика, 2002. – 456 с.
6. Фромм Э. Иметь или быть / Э. Фромм. – М.: "АСТ", 2000. – 275 с.
7. Хьелл Л. Теории личности/ Л.Хьелл, Д.Зиглер. – СПб.: Питер, 1997. – 608 с.