// Наука і освіта. – 2018. – №11-12. – 50-55.

Ольга Нагорна,
кандидат філологічних наук, доцент,
Хмельницький університет управління та права,
вул. Героїв Майдану, 8, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Україна

СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
МІЖНАРОДНОГО АРБІТРАЖНОГО СУДДІ

Завдяки глобалізації міжнародний арбітраж як ефективний метод альтернативного вирішення спорів став високоспеціалізованою послугою, що надається не квазісудовими працівниками, а професійними арбітражними суддями. На сьогодні визначено три основних етапи в процесі розвитку професії арбітражного судді, зокрема етап «поважних старих-знавців», етап «технократів» та етап «управлінців», кожен з яких має власні характерні ознаки. Важливо, що сучасне покоління арбітражних суддів сприймається як управлінці арбітражного процесу, освічені професіонали, здатні до навчання та саморозвитку. Процес відбору арбітражних суддів став дуже змагальним, тому сторони ретельно розглядають кваліфікацію та компетентність претендентів, кандидатури яких можуть підлягати оскарженню ще до їх призначення. Мета статті полягає у виявленні соціально-професійних характеристик арбітражних суддів. Для визначення стану вивченості досліджуваної проблеми застосовувався метод аналізу та синтезу методичної, соціальної, правової, науково-методичної літератури. Для формулювання висновків статті використано метод узагальнення. Основні соціально-професійні характеристики, які враховуються при виборі арбітражного судді, можна класифікувати таким чином: 1) особисті якості, 2) освіта, знання, навички, 3) досвід, репутація. Правова спеціалізація, досвід ведення арбітражної практики та репутація є найважливішими ознаками при призначенні або рекомендації арбітра. Не менш важливими виявились особисті якості претендента та його навички володіння технічними та процедурними питаннями арбітражу. Крім того, зростання управлінської ролі арбітражного судді в арбітражному процесі вимагає від фахівців у цій галузі таких якостей як здатність приймати рішення, толерантність, дипломатичність, культурна обізнаність.

міжнародний арбітраж, міжнародний арбітражний суддя, соціально-професійні характеристики, освіта, магістерські програми.

1. Кебуладзе В. Чарунки долі: есеї / В. Кебуладзе. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2016. – 160 с.
2. Bickner, M. L., Boone, W. D., West, J. B. (2003). Arbitrator Acceptability: Arbitrators and Advocates’ Perspectives. National Academy of Arbitrators. (рр. 247–276).
3. Bond, S. R. (1991). The International Arbitrator: from the Perspective of the ICC International Court of Arbitration. Northwestern Journal of International Law & Business, 12(1), 1–23.
4. CAS in Arbitration. SAA Practitioner’s Course. http://www.swiss-arbitration-academy.ch/site/overview / Retrieved from http://www.swiss-arbitrationacademy.ch/site/overview /
5. Code of Professional Responsibility for Arbitrators of Labormanagement Disputes (2007) https://www.adr.org/sites/default/files/document_reposito ry/Code%20of%20Professional%20Responsibility%20for %20Arbitrators%20of%20LaborManagement%20Disputes_0.pdf Retrieved from https://www.adr.org/sites/default/files/document_reposito ry/Code%20of%20Professional%20Responsibility%20for %20Arbitrators%20of%20LaborManagement%20Disputes_0.pdf
6. Cremades, B. M. (1999). International Arbitration: a Key to Economic and Political Development. International Arbitration Law Review, 5-6, 145–150.
7. Derains, Y. & Lévy, L. (2011). Introduction. Is Arbitration only as Good as the Arbitrator? Status, Powers and Role of the Arbitrator. ICC Publication, 714E, 7- 13.
8. Dezalay, Y. & Garth, B. G (1996). Dealing in Virtue – International Commercial Arbitration & the Construction of a Transnational Legal Order. University of Chicago.
9. Domke, M. (1971). The Arbitrator’s Immunity From Liability: A Comparative Survey. University of Toledo Law Review, 3, 99-103. [in English].
10. Gaillard, E. (2015). Sociology of International Arbitration. Arbitration International, 31, 1–17.
11. Picher, M. L., Seeber, R. L. & Lipsky, D. B. (2000). The Arbitration Profession in Transition: Preliminary Results from a Survey of the National Academy of Arbitrators. Retrieved from https://digitalcommons.ilr.cornell.edu/cgi/viewcontent.cgi ?article=1030&context=conference
12. Rogers, C. A. (2005). The Vocation of International Arbitrators. American University International Law Review, 20, 958–984.
13. Reeves, T. Zane (2009) Researching the Arbitrator: The Chicken Noodle Soup Approach. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/315381941
14. Schultz, Th. & Kovacs, R. (2012). The Rise of a Third Generation of Arbitrators – Fifteen Years after Dezalay and Garth. Arbitration International, 28(2), 161–171.
15. Smit, H. (1987). The Future of International Commercial Arbitration: A Single Transnational Institution? Columbia Journal of Transnational Law, 25(9), 9– 34.