// Наука і освіта. – 2018. – №11-12. – 5-10.

Сергій Черняк,
кандидат педагогічних наук, доцент, учений секретар,
Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв,
вул. Жилянська, 88, м. Київ, Україна

ПРОГНОЗНИЙ ФОН У СИСТЕМІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ:
РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ

Мета статті – здійснити ретроспективний аналіз проблеми розвитку прогнозного фону в системі педагогічної освіти. У первісному суспільстві в якості інструментів розроблення прогнозного фону виступали зірки, кістки, нутрощі тварин тощо. Унормовані прогнозувальні парадигми тих часів заклали основу для подальшого суспільного розвитку. У педагогічних творах далекого минулого розвиток прогнозувальних функцій прогнозного фону спрямований на пізнання людиною самої себе, побудову міцної держави, єдності та природовідповідності світобудови, гармонії як мети виховання. У феодальному суспільстві розвиток прогнозного фону зумовлений домінуванням провідного ідеологічного напряму – церкви. Зміст освіти було пронизано релігією. Корифеї педагогіки нового часу підкреслюють необхідність передбачення як функції прогнозного фону. Основні педагогічні категорії розглядають як дисципліну та засіб інтелектуального виховання. Педагоги ХІХ століття описують власні прогнозувальні концепції з точки зору аналізу принципів педагогіки як науки. Освіту і виховання вважають надбанням усього людства, працю – засобом виховання, педагогічного прогнозування і чинником прогнозного фону. Розвиток прогнозного фону педагогічного прогнозування на рубежі ХІХ – ХХ століть пов’язаний низкою нових концепцій освіти і виховання, що склали теоретичну базу системи освіти в Західній Європі та США. Провідною ознакою нових прогнозувальних педагогічних концепцій стала поглиблена увага до особистості дитини. У другій половині ХХ століття розвиток прогнозного фону педагогічного прогнозування характеризувався суттєвим підвищенням суспільних вимог до наукового обґрунтування всіх компонентів освітньо-виховної діяльності на різних ступенях освіти. Значний інтерес з погляду прогнозного фону педагогічного прогнозування представляє теорія А. Макаренка про колектив.

прогнозування, прогнозний фон, педагогічна освіта, ретроспективний аналіз.

1.Гершунский Б. С. Педагогическая прогностика: методология, теория, практика / Б. С. Гершунский. – К.: Вища школа, 1986. – 200 с.
2.Історія педагогіки / за ред. М. В. Левківського, О. А. Дубасенюк. – Житомир: ЖДПУ, 1999. – 336 с.
3.Коляда М. Г. Педагогічне прогнозування: теоретико-методологічний аспект: монографія / М. Г. Коляда, Т. І. Бугайова. – Донецьк: Вид-во «Ноулідж» (донецьке відділення), 2014. – 268 с.
4.Константинов Н. А. История педагогики: [Учебник] / Н. А. Константинов, Е. Н. Медынский, М. Ф. Шабаева. – М.: Просвещение, 1982. – 447 с.
5.Кравець В. П. Історія класичної зарубіжної педагогіки та шкільництва: [Навч. посіб.] / В. Кравець. – Тернопіль: Тернопіль, 1996. – 436 с.
6.Онищук Л. А. Концепція прогнозування розвитку загальної середньої освіти / Л. А. Онищук. – К.: Інститут педагогіки, 2016. – 31 с.
7.Топузов О. М. Педагогічна прогностика: теоретико-методична основа прогнозування розвитку педагогічних наук і педагогічної практики / Олег Топузов // Рідна школа. – 2014. – № 7. – С. 32 – 37.