// Наука і освіта. – 2018. – №1. – 34-39.
DOI:
Півастех Сафарпур*,
кандидат наук у галузі харчування, кафедра харчування, школа охорони здоров’я,
Іранський медичний університет, м. Тегеран, Іран,
Ахмад Реза Дорості Мотлах,
кандидат наук з харчування, доцент, кафедра громадського харчування, школа харчових наук та дієтології,
Технічний університет медичних наук, м. Тегеран, Іран
Хома Садегі,
кандидат епідеміологічних наук, кафедра епідеміології, Массачусетський університет, м. Лоуелл, США
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ НЕСТАЧЕЮ ПРОДУКТІВ І ДЕПРЕСІЄЮ У МОЛОДИХ ЖІНОК
АНОТАЦІЯ:
Мета статті полягає у визначенні взаємозв’язку між нестачею продуктів та депресією серед матерів уче- ниць початкової школи в Бандар-Е-Анзалі, північ Ірану. В емпіричному дослідженні було обрано випадковим чином 400 матерів із середнім віком 37,28 ± 5,68 років учениць із 12 загальноосвітніх початкових шкіл. Серед методів дослідження було використано розроблену анкету щодо соціально-економічних факторів сім’ї, Опиту- вальник продовольчої безпеки родини та Шкалу депресії Бека. Дані були проаналізовані за допомогою крите- рію хі-квадрат та методами логістичного регресійного аналізу. Згідно з результатами, 33% матерів були вразли- ві до депресії, у 18,5% - виявлено різні рівні депресії (12,8% - середній ступінь депресії, 5% - глибока депресія та 0,5% - надглибока депресія). Крім того, 51% респондентів страждали тією чи іншою мірою від нестачі харчо- вих продуктів (26% мали нестачу продуктів без ознак голодування, 16,5% - продовольча нестача з помірним голодом та 8,5% - відсутність провіанту із сильним голодом). Виявлено значний зв’язок між нестачею продук- тів у сім’ї та депресією (р <0,0001). Найвищий рівень депресії спостерігався в одиноких матерів з нестачею продуктів. Найвищий рівень нестачі продовольства спостерігався у сім’ях, які проживали не у власних будин- ках, безробітних матерів чи батьків, чи родин без вищої освіти. Модель логістичної регресії показала, що най- важливішими факторами депресії матерів є відсутність майнових прав на житло (р = 0,01), наявність хворого члена в сім’ї (р = 0,02) та відсутність чоловіка (р = 0,03). Отже, за результатами дослідження нестача продуктів може бути причиною депресії.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
продовольча незахищеність, депресія, соціально-економічний стан, жінки, харчування, дієта.
ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:
ЛІТЕРАТУРА:
1. Martinsen, E.W. Physical activity and depression: clinical experience. Acta Psychiatric Scand, 1994; 377 (suppl): 23-27.
2. Sadock, B.J., Sadock, V.A. (2003). Kaplan and Sadock’s Synopsis of Psychiatry: Behavioral Sciences. Clinical Psychiatry. 9th ed. Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins, 23(14): 205-214.
3. Parker, G. et al. (1999). Psychological predictors of single and recurrent major depression episodes. Journal of affective disorders, 139-147.
4. Lambert, K.G. (2006). Rising rates of depression in today society: Consideration of roles of effort-based rewards and enhanced resilience in day-to-day functioning. Neuroscience and Biobehavioral Reviews, 30, 497- 510.
5. Weissman, M.M. et. al. (1993). Sex differences in rates of depression: cross-national perspectives. J Affect Disord, 29(2-3), 77-84.
6. American Psychiatric Association (APA). Diagnostical and statistical manual for mental disorders (4th ed). Washington. D.C, 1994.
7. Bickel. G, et al. (2000). Guide to measuring household food security, Revised 2000. USDA, Food and Nutrition Service, Office of Analysis, Nutrition and Evaluation. Alexandria VA.
8. Cook, J.T. et al. (2006). Child food insecurity increases risks posed by household food insecurity to young children’s health. J Nutr, (pp. 1361-1076).
9. Nord, M. et al. (2010). Household Food Security in the United States 2009. Econ Res Serv (ERR-108).
10. Hamilton, W. et al. (1997). Household food security in the United States in 1995: technical report of the food Security Measurement Project. Alexandria: USDA, Food and Consumer Service, Office of Analysis and Evaluation.
11. Dastgiri, S. et al. (2006). Factors on Food Insecurity: A Cross Sectional Study in Tabriz Years 2004-2005. Journal of Ardabil University of Medical Sciences, 3, 233-9.
12. Karam, Soltani Z. et al. (2007). Obesity and Food Security in Yazd Primary School Students. Tehran University Medical Journal, 7, 68-76 [In Persian].
13 Rafiei, M. et al. (2009). Assessing the internal validity of a household survey-based food security measure adapted for use in Iran. Nutrition Journal, 8(1), 28.
14. Beck, W. (1961). An inventory for measuring depression. Archives of General Psychiatry, 4, 561-571.
15. Payab, M et al. (2012). Association of Food Insecurity with Some of Socioeconomic and Nutritional Factors in Mothers with Primary School Child in Rey City. Iranian Journal of Nutrition Sciences and Food Technology, 7(1), 75-84.
16. Whitaker, R. et al. (2006). Food insecurity and the risks of depression and anxiety in mothers and behavior problems in their preschool-aged children. Pediatrics, 118(3), 859.
17. Kim, K., Frongillo, E. (2007). Participation in food assistance programs modifies the relation of food insecurity with weight and depression in elders. Journal of Nutrition, 137(4), 1005.
18. Casey, P.H. et al. (2006). The association of child and household food insecurity with childhood overweight status. Pediatrics, 118, 1406-13.
19. Hadley, C., Patil, C. (2007). Food insecurity in rural Tanzania is with maternal anxiety and depression. American journal of human Biology, 18(3), 359-368.
20. Kollannoor-Samuel, G. et al. (2011). Social Support Modifies the Association between Household Food Insecurity and Depression among Latinos with Uncontrolled Type 2 Diabetes. Journal of Immigrant Minority Health, 13, 982-989.
21. Gallagher, M.L. (2012). Intake: The Nutrients and Their Metabolism. In: Mahan LK, Escot-Stump S, Raymond J.(editors) Krause’s Food and the Nutrition Care Process. 13nded. United States of America: Elsevier.
22. Hogberg, G. et al. (2012). Depressed adolescents in a case-series were low in vitamin D and depression was ameliorated by vitamin D supplementation. Acta Pediatric, 1,1-5. ISSN 0803-5253.
23. Matud, M. (2004). Gender differences in stress and coping styles. Personality and Individual Differences, 37 (7), 1401-1415.
24. Clarke. D, Goosen, T. (2009). The mediating effects of coping strategies in the relationship between automatic negative thoughts and depression in a clinical sample of diabetes patients. Personality and Individual Differences, 46, 460-464.
25. Nagas, Y. et al. (2009). Coping strategies and their correlates with depression in the Japanese general population. Psychiatry Research, 168(1), 57-66.
26. Ahmady, A., Yoosefi, G.H. (2006). The prevalence of depression and related factors in the Bakhtiari nomads in 1385. Journal of Gorgan University of Medical Sciences, 10(2), 65-68.
27. Akhtar-Danesh, N., Landeen, J. (2007). Relation between depression and sociodemographic factors. International journal of mental health systems, 1, 4.
28. Timur, S. and Sahin, N. (2010). The prevalence of depression symptoms and influencing factors among Психологія – Psychology Science and Education, 2018, Issue 1 39 perimenopausal and postmenopausal women. Menopause, 17(3), 545.
29. Cairney, J. et al. (1999). 12-month prevalence of depression among single and married mothers in the 1994. National Population Health Survey, 90(5).
30. Brown, G., Moran, P. (1997). Single mothers, poverty and depression. Psychological Medicine, 27(01), 21-33.
