// Наука і освіта. – 2017. – №9. – 48-52.

Микола Володимирович Максимов,
кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології розвиту факультету психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
просп. Академіка Глушкова, 2-а, м. Київ, Україна

ВПЛИВ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТОВАНОСТІ ЛЮДИНИ НА СПРИЙМАННЯ МУЗИКИ

Актуальність дослідження зумовлена тим, що одним із важливих факторів соціалізації особистості є рівень художньої культури взагалі й музичної зокрема. Більшість юнаків надають перевагу музичним творам із сумнівним рівнем художньої цінності. Зазначені тенденції не можуть не впливати на загальний розвиток особистості, а отже й соціальну адаптованість. Мета дослідження полягала у з’ясуванні зв’язку особливостей сприймання музики із ступенем соціальної адаптованості особистості. Для вивчення особливостей сприймання музики було розроблено стимульний матеріал – фрагменти, які містили певний психологічний зміст. Для вивчення особистісних якостей, що зумовлюють ступінь соціальної адаптованості, були застосовані: метод визначення рівня суб’єктивного контролю, метод наративу, тест фрустрації Розенцвейга. Для виявлення рівня соціальної адаптованості було застосовано метод аналізу документів та метод експертних оцінок. З метою визначення психологічного змісту музичних фрагментів був застосований метод експертів, фокус-груп. Результати дослідження: встановлено зв’язок психологічних властивостей осіб з низьким рівнем соціальної адаптованості з особливостями сприймання ними музики: їх емоційному настрою та загальному фону світосприймання відповідає музика деструктивного характеру, що символізує агресію, байдужість, відмову від цілеспрямованої діяльності. Пасивність корелює з нерозвиненістю навичок продуктивної взаємодії та подолання перешкод, низьким рівнем розвитку суб’єктності, рефлексії, слабкою здатністю до інтеграції свого життєвого досвіду. На основі виявлених психологічних особливостей сприймання музики розроблено методику визначення ступеню соціальної адаптованості людини відповідно до обраного нею музичного дискурсу.

соціалізація особистості, сприймання музики, соціальна адаптованість, суб’єктність, рефлексія, музичний дискурс.

1.Клейберг Ю.А. Психология девиантного поведения / Ю. А. Клейберг. – М.: ТЦ Сфера, при участии «Юрайт-М», 2001. –160 с.
2.Костюк О. Г. Сприймання музики і художня культура слухача / О. Г. Костюк. – К.: Наукова думка, 1965. –121 с.
3.Лабунская В. А. Невербальное поведение / В. А. Лабунская // Издательство Ростовского университета, – 1986 – 136 С.
4.Назайкинский Є. В. О психологии музыкального восприятия / Є. В. Назайкинский. – М., Музыка, 1972. – 384 с.
5.Петрушин В. И. Музыкальная психология / В. И. Петрушин. – Изд-во: Академический проект, 2008. – 400 С.
6.Пономаренко Я. Г. Музичне висловлювання як предмет сприйняття / Я. Г. Пономаренко // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наукових праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка – К., 2005. – Т. VII. – №2. – С. 173-179.
7.Суббота О. В. Особливості моторно-інтонаційної природи музики / О. В. Суббота // Музичне мистецтво і культура. – Вип.2 / Гол. ред. Сокол О.В. – Одеса: Астропринт, 2001. – С. 141-151.
8.Handbook of music psychology. Ed. by Donald A. Hodges / Second Edition. (November 1996). – MMB music, Missouri, USA, 1996. – 589 p.
9.J. A. Sloboda & O`Neill, S.A. Emotions in everyday listening to music. In P.N. Juslin & J. A. Sloboda (Eds.), Music and Emotion: Theory and Research. – Oxford: Oxford University Press, 2001. – P. 415-430.