// Наука і освіта. – 2017. – №7. – 94-101.

Наталя Євгенівна Дмітренко,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов,
Вінницький державний педагогічний
університет імені Михайла Коцюбинського,
вул. Острозького, 32, м. Вінниця, Україна,
Людмила Францівна Крупельницька,
доктор психологічних наук, доцент кафедри
психодіагностики та клінічної психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
м. Київ, Україна,
Оксана Миколаївна Шпортун,
кандидат педагогічних наук, докторант кафедри
психодіагностики та клінічної психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
16, бульвар Шевченка, м. Київ, Україна

CПРИЙМАННЯ ГУМОРИСТИЧНОГО ЗМІСТУ У НОРМІ ТА ПРИ ПСИХІЧНІЙ ПАТОЛОГІЇ

У статті представлено результати дослідження сприймання гумористичного змісту особами, що належать до групи умовної норми, а також особами з психічними розладами. Подано опис вибірки та методики дослідження. У дослідженні використано методику “Оцінка гумористичних тверджень”, розроблену М. С. Ковязіною та М. А. Коганом [3]. Установлено, що сприймання гумору в осіб, що представляють різні нозологічні форми, виявляє відмінності як у порівнянні з групою умовної норми, так і у порівнянні різних груп між собою. Оскільки специфіка сприймання гумористичного змісту в осіб умовної норми та осіб із різними психічними розладами є неоднаковою, використання гумору матиме психодіагностичну направленість у виявленні певних психічних патологій. Сприймання гумору в осіб, що представляють різні нозологічні форми, ви- являє відмінності як у порівнянні з групою умовної норми, так і у порівнянні різних груп між собою. Досліджувані з параноїдною шизофренією та дистимією виявляють виражену тенденцію до недооцінки гумористичності фраз. При цьому пояснення осіб з параноїдною шизофренією відображають вплив на сприймання гумору побічних асоціацій, різноплановості мислення та викривлення афективної сфери. Пояснення ж осіб з дистимією відображають зниження рівня спонукать та потягів, недостатність енергетичних аспектів психіки для адекватного реагування на гумор. Досліджувані з циклотимією виявляють тенденцію до переоцінки гумористичності запропонованого змісту; характер їх оцінок відбиває зниження критичності щодо гумористичного змісту, вплив на сприйняття випадкових асоціацій, нездатність зосередитись на істотних моментах змісту. Досліджувані з ППРВВПАР виявляють незначну тенденцію до переоцінки гумористичності, що відбиває використання ними певних аспектів гумористичної поведінки у якості захисних стратегій. Особи з розумовою відсталістю легкого ступеня виявляють тенденцію до недооцінки одних гумористичних фраз та переоцінки – інших. Чіткіше ця тенденція виявляється у осіб з розумовою відсталістю помірного ступеня та відображає, насамперед, недостатнє розуміння гумористичного змісту. Виконання завдання на оцінку гумористичності фраз досліджуваними з помірною розумовою відсталістю часто виконується методом «проб та помилок», без достатнього розуміння змісту, з опорою на конкретно-ситуаційні зв’язки. За групами осіб з невротичними, пов’язаними зі стресом та соматоформними розладами та з синдромом Аспергера, значимих відмінностей в оцінках гумористичного змісту, у порівнянні з оцінками учасників групи умовної норми, не виявлено.

сприймання гумору, гумористичний зміст, група умовної норми, група осіб з психічними розладами.

1.Иванова Е. М. Нарушение распознавания юмора у больных шизофренией / Иванова Е. М., Ениколопов С. Н., Митина О. В. // Психологический журнал. – 2008. – Т. 29, № 6. – С.75-81.
2.Иванова Е. М. Нарушения чувства юмора при шизофрении и аффективных расстройствах / Иванова Е. М., Ениколопов С. Н., Митина О. В. // Вопросы психологии. – 2008. – № 1. – С. 45-57.
3.Ковязина М. С. Восприятие юмора больными с локальными поражениями мозга / М. С. Ковязина, М. А. Коган // Вопросы психологии. – 2008. – № 2. – С. 74-82.
4.Falkenberg I. Sense of humor in patients with schizophrenia / I. Falkenberg, K. Klu gel, M. Bartels, B. Wild // Schizophrenia Research. – 2007. – 95. – P. 259-261.
5.Gillikan L. S. Humor Appreciation and Mood in Stroke Patients / L. S. Gillikan, P. Derks // Cognitive Rehabilitation. – 1991. – № 9. – Р. 30-35.
6.Ruch W. Assessment of appreciation of humor: Studies with the 3 WD humor test / W. Ruch // Butcher J. N., Spielberger C. D. (eds.) Advances in Personality Assessment. Hillsdale. – NJ: Erlbaum, 1992. – № 9. – Р. 27- 75.
7.Samson A. C. Perception of aggressive humor in relation to gelotophobia, gelotophilia, and katagelasticism / A. C. Samson, Y. Meyer // Psychological Test and Assessment Modeling. – 2010. – 52. – P. 217-230.
8.Suls J. M. Cognitive processes in humor appreciation / J. M. Suls // Handbook of humor research / P. E. McGhee & J. H. Goldstein (Eds.) . – 1983. – Vol. 1: Basic issues. – Р. 39-57.