// Наука і освіта. – 2017. – №4. – 147-152.

Олена Володимирівна Балашова,
Президент міжнародного благодійного фонду «Інше життя»,
вул. Шелковична, 30/35, м. Київ, Україна

УПРОВАДЖЕННЯ ІНКЛЮЗІЇ В ОСВІТНІЙ ПРОСТІР УКРАЇНИ

Інтегрування дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітній простір України як один із напрямів гуманізації всієї системи освіти є визначальним пріоритетом державної політики і полягає в створенні умов для здобуття дітьми якісної освіти відповідно до їх здібностей і індивідуальних можливостей. Мета статті: презентувати результати оцінювання сучасного стану впровадження інклюзивної освіти, особистісної готовності педагогів та батьків. Методи дослідження: теоретичні: аналіз, порівняння й узагальнення психологічної, педагогічної та науково-методичної літератури з проблем впровадження інклюзивної освіти; емпіричні: анкетування, опитування; методи математичної статистики. Доведено, що розвиток інклюзивної освіти – не створення нової системи, а якісні та планомірні зміни системи освіти в цілому. Система такої освіти містить в собі навчальні заклади дошкільної, середньої, професійної та вищої освіти, метою якої є створення безбар’єрного середовища в навчанні та професійній підготовці дітей/людей з особливими освітніми потребами. Освіта – це вагома і дуже проблемна сфера в житті дітей з особливими освітніми потребами, що виступає індикатором кола інших проблем, як лакмусовий папірець їх виявляє. Визначено, що інклюзивна освіта є процесом подальшого розвитку і розширення освітньої інтеграції. Інтеграція та інклюзія не є концептами, що суперечать один одному, це рівні одного соціального процесу, що впливає на систему освіти та змінює її. З’ясовано, що для подальшої оцінки якості інклюзивної процесу в системі освіти необхідна розробка комплексу програм моніторингових досліджень. Вважаємо доцільним і необхідним залучення фахівців для здійснення просвітницької та корекційно-розвиваючої діяльності з усіма категоріями учасників інклюзивного процесу з використанням різних технологій, форм і методів роботи, таких як семінари, лекції, тренінги, круглі столи тощо і участю мас-медіа у висвітленні цих заходів.

інклюзія, інклюзивна освіта, діти з особливими освітніми потребами, бар’єри, чинники.

1. Екжанова, Е. А. От интеграции к инклюзии / Е. А. Екжанова; О. Решетникова // Школьный психолог. – 2010. – № 16. – 16-31 августа. – С. 34-37.
2. Інклюзивна школа : особливості організації та управління / Кол. авторів: А. А. Колупаєва, Н. З. Софій, Ю. М. Найда та ін. / за заг. ред. Л. І. Даниленко. – 2-ге вид., стереотип. – К. : ФО-П І. С. Парашин, 2010. – 128 с.
3. Колупаєва А. А. Діти з особливими освітніми потребами та організація їх навчання / А. А. Колупаєва, Л. О. Савчук. – К. : Науковий світ, 2010. – 195 с.
4. Спеціальна педагогіка : понятійно-термінологічний словник / гол. ред. : В. І. Бондар. – Луганськ : Альма-матер, 2003. – 436 с.
5. Управление педагогическими инновациями в инклюзивном образовании / С. В. Воронова, М. В. Малик, О. А. Сакалюк, М.Н. Тодорова, М. Н. Торган, Н. Н. Черненко [и др.] ; под общ. научн. ред. С. К. Хаджирадевой. – Одесса : ПНПУ им. К.Д. Ушинского, 2014. – 290 с.