// Наука і освіта. – 2017. – №4. – 87-91.

Оксана Іванівна Андрейко,
доктор педагогічних наук, професор кафедри скрипки,
Львівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка,
вул. Нижанківського, 5, м. Львів, Україна

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ФОРМУВАННЯ ВИКОНАВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ СКРИПАЛЯ

Мета дослідження полягає в експериментальній перевірці методичної системи формування виконавської культури майбутнього скрипаля. Експериментальна робота з формування виконавської культури скрипаля презентує хід і результати констатувального, формувального експериментів з перевірки ефективності змодельованої організаційно-методичної системи формування виконавської культури студентів у вищих навчальних музичних закладах; розроблено етапи формування виконавської культури скрипаля, наведено експериментальні дані про динаміку розвитку виконавської культури. На ґрунті даних констатувального експерименту визначено чотири рівні сформованості виконавської культури майбутніх музикантів – низький (репродуктивний), достатній (репродуктивно-творчий), високий (творчий), досконалий (артистично-творчий), які відрізняються ступенем особистісно-фахової зорієнтованості, мистецькою компетентністю, здатністю студентів до оцінювання художньої творчості, до креативних дій, успішністю сценічно-виконавської діяльності. У процесі проведення формувального експерименту здійснювалась перевірка ефективності розробленої організаційно-методичної системи формування виконавської культури скрипаля та визначення змісту етапів формування даного феномену. Адаптаційно-настановчий етап спрямовано на формування у студентів умінь особистісно-фахового аналізу своїх виконавських можливостей (усвідомлення реальної концепції «Я-виконавець») у зіставленні з уявленнями щодо еталонних якостей скрипаля-виконавця. Другий етап – орієнтаційно-аналітичний – пов’язано з розвитком здатності майбутніх спеціалістів до зіставлення власних виконавських намірів та можливостей з авторсько-змістовими координатами розучуваних творів (порівняння концепцій «Я-виконавець» і «Я-композитор»), тобто здійснюється аналіз суб’єктів виконавської взаємодії (виконавець-твір). Третій етап – прогностично- трансформуючий – присвячується визначенню і реалізації програми корекції, модифікації, трансформації виконавських досягнень відповідно до визначеної виконавської проект-концепції скрипаля; активізації становлення персоналізовано-виконавського стилю студентів шляхом стимулювання їх до самовираження у виконавському мистецтві, спонукання до системно-перетворювальної концертно-виконавської діяльності. Четвертий етап, корективно-гармонізуючий, спрямовується на наповнення виконавського тезаурусу студентів-скрипалів новими ціннісно-значущими музичними образами, збагачення їх духовної сфери, розширення сфери інтелектуально-емоційних переживань мистецтва і на цій основі розвитку здатності до пошуку оригінальних художньо-технічних засобів інтерпретації музики.

артистично-творчий рівень, особистісно-фахова самодіагностика, аксіологічно-виконавський аналіз, прогностично-трансформуючий етап, ціннісно-креативна особистісно-фахова система виконавської культури скрипаля.

1. Андрейко О. І. Виконавська культура скрипаля : теорія та методика формування : [монографія] / О. І. Андрейко. – Львів : Галицька видавнича спілка, 2013. – 298 с.
2. Медушевский В. В. Человек в зеркале интонационной формы В. В. Медушевский // Советская музыка. – Москва, 1980. – № 9. – С. 40-46.
3. Рудницька О. П. Педагогіка: загальна та мистецька: навч.посіб. О. П. Рудницька. – К.: Інтер-проф, 2002. – 270 с.
4. Філософія: навч.посіб. за ред. І. Ф. Надольного. – К.: Вікар, 2008. – 534 с.
5. Andreiko O. The formation acmeindividual of musician-performer / O. Andreiko // Science, Technology and Education. – Westwood. – Canada, 2012. –Vol. II. – P. 16-20.