// Наука і освіта. – 2017. – №1. – 33-41.
доктор наук, професор, Університет Людвіга Максиміліана,
Профессор-Хубер Платц, 2, м. Мюнхен, Німеччина,
Ганна Вадимівна Чеснокова,
кандидат філологічних наук, професор,
Київський університет імені Бориса Грінченка,
вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, м. Київ, Україна,
Маттіас Шпрінгер,
доктор наук, Університет Людвіга Максиміліана,
Профессор-Хубер Платц, 2, м. Мюнхен, Німеччина
ТРАГІЧНА ЕМПАТІЯ У ЧИТАННІ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ:
ПРИКЛАД ТЕОРІЇ КЕРУВАННЯ СТРАХОМ СМЕРТІ?
АНОТАЦІЯ:
Статтю присвячено вивченню ступеня придатності висновків теорії керування страхом смерті до читання художнього тексту. Насправді, у літературі опис смерті є непоодиноким, але чи викликає читання про смерть ті ж самі реакції, про які постулюється у теорії керування страхом смерті? Щоб отримати відповідь на таке запитання, авторами було проведено п‟ять експериментів, у яких перевірялася гіпотеза, розроблена у межах теорії керування страхом смерті, про те, що безпосереднє зіткнення зі смертністю підсилює упередженість по відношенню до чужинців і підвищує внутрішньогрупові цінності. На відміну від наших очікувань, результати експериментів не підтвердили таке припущення, і це ставить під сумнів гіпотезу про трагічну емпатію. Постає питання про те, чи відрізняється усвідомлення власної смертності, яке викликає художня література, від інших випадків зіткнення зі смертю, і це порушує питання, чому читачі прагнуть зануритися у настільки трагічні емоції. Автори статті роблять припущення про те, що зіткнення зі смертю у художньому тексті може зменшити психологічне напруження, яке зазвичай викликають інші нагадування про смерть, і така перспектива може бути пов‟язана з аристотелівським поняттям катарсису.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
емпатія, теорія керування страхом смерті, усвідомлення смертності, художній текст, нехудожній текст, катарсис.
ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:
ЛІТЕРАТУРА:
1. Ablali, D. (2006). Écrire en critique: Exploration morpho-syntaxique sur corpus. Corpus en lettres et Sciences sociales: des documents numériques a l‟interprétation. Actes du colloque internationald‟Alibi, juillet 2006, C. Duteil & B. Foulqué (Eds), (pp. 207-214). Paris: Texto [in French].
2. Achenbach, J. (2015). No, science‟s reproducibility problem is not limited to psychology. The Washington Post, 28 August. Retrieved from: https://www.washingtonpost.com/news/speaking-ofscience/wp/2015/08/28/no-sciences-reproducibilityproblem-is-not-limited-to-psychology .
3. Anz, T. (1998). Literatur und Lust: Glück und Unglück beim Lesen [Literature and Lust. Luck and bad luck in reading]. München: Beck [in German].
4. Appel, M., Gnambs, T., Richter, T. & Green, M.C. (2015). The transportation scale – short form (TSSF). Media Psychology, 18(2), 231-257.
5. Arndt, J., Greenberg, J. & Cook, A. (2002). Mortality salience and the spreading activation of worldview-relevant constructs: Exploring the cognitive architecture of terror management. Journal of Experimental Psychology, 131(3), 307-324.
6. Baker, M. (2015). Over half of psychology studies fail reproducibility test. Nature News, 27 August. Retrieved from: http://www.nature.com/news/over-halfof-psychology-studies-fail-reproducibility-test-1.18248 .
7. Becker, E. (1973). The denial of death. New York: Simon and Schuster.
8. Conan Doyl, A. (1981). The complete Sherlock Holmes. Harmondsworth: Penguin.
9. Freud, S. (2013). Reflections on war and death. Retrieved from: http://www.sophiaproject.org/uploads/1/3/9/5/13955288/freud_waranddeath.pdf.
10. Green, M.C. & Brock, T.C. (2000). The role of transportation in the persuasiveness of public narratives. Journal of Personality and Social Psychology, 79(5), 701- 721, DOI: 10.1037/0022-3514.79.5.701.
11. Greenberg, J., Simon, L., Porteus, J., Pyszczynski, T. & Solomon, S. (1995). Evidence of a terror management function of cultural icons: The effects of mortality salience on the inappropriate use of cherished cultural symbols. Personality and Social Psychology Bulletin, 21, 1221-1228.
12. Greenberg, J., Solomon, S. & Pyszczynski, T. (1997). Terror management theory of self-esteem and social behavior: Empirical assessments and conceptual refinements. Advances in Experimental Social Psychology, 29, M.P. Zanna (Ed), (pp. 61-139). New York: Academic Press.
13. Hakemulder, F. (2013). Travel experiences: A typology of transportation and other absorption states in relation to types of aesthetic response. Wie gebannt: Ästhetische Verfahren der affektiven Bildung von Aufmerksamkeit [As in a trance. Aesthetic methods in the affective training of affection]. J. Lüdtke et al. (Eds), (pp. 163-182).Berlin: Free University.
14. Hofstede, G. (2001). Culture‟s consequences: Comparing values, behaviors, institutions, and organizations across nations. Thousand Oaks, CA: Sage.
15. Ioannidis, J. (2015). Psychology experiments are failing the replication test – for good reason. The Guardian, 28 August. Retrieved from: http://www.theguardian.com/commentisfree/2015/aug/28/psyc hology-experiments-failing-replication-test-findings-science.
16. Jacobs, A. M. (2015). The scientific study of literary experience. Sampling the state of the art. Scientific Study of Literature, 5(2), 139-170.
17. Keener, A. B. (2015). Psychology‟s failure to replicate. The Scientist, 31 August. Retrieved from: http://www.thescientist.com/?articles.view/articleNo/43875/title/Psychol ogy-s-Failure-to-Replicate.
18. Khoo, G. S. & Oliver, M. B. (2013). The therapeutic effects of narrative cinema through clarification. Reexamining catharsis. Scientific Study of Literature, 3(2), 266-293. DOI: 10.1075/ssol.3.2.06kho.
19. Kierkegaard, S. (1957). The concept of dread. Princeton: Princeton University Press [Original edition 1844].
20. Koopman, E. (2013). The attraction of tragic narrative. Catharsis and other motives. Scientific Study of Literature, 3(2), 178-208. DOI: 10.1075/ssol.3.2.03koo.
21. McGregor, H., Lieberman, J.D., Solomon, S., Greenberg, J., Arndt, J., Simon, L. & Psyscinski, T. (1998). Terror management and aggression: Evidence that mortality salience motivates aggression against worldview threatening others. Journal of Personality and Social Psychology, 74, 590-605.
22. Miall, D. & Kuiken, D. (1994). Foregrounding, defamiliarization and affect response to literary stories. Poetics, 22, 389-407.
23. Open Science Collaboration (2015) Estimating the reproducibility of psychological science. Science, 349 (6251). DOI: 10.1126/science.aac4716.
24. Pyszczynski, T., Wicklund, R.A., Floresky, S., Gauch, G., Koch, S., Solomon, S. & Greenberg, J. (1996). Психологія – Psychology Science and Education, 2017, Issue 1 41 Whistling in the dark: Exaggerated estimates of social consensus in response to incidental remainders of mortality. Psychological Science, 7, 332-336.
25. Pyszczynski, T., Solomon, S. & Greenberg, J. (2002). In the wake of 9/11. The psychology of terror. Washington, DC: American Psychological Association.
26. Rosenblatt, A., Greenberg, J., Solomon, S., Pyszczynski, T. & Lyon, D. (1989). Evidence for terror management theory: I. The effects of mortality salience on reactions to those who violate or uphold cultural values. Journal of Personality and Social Psychology, 57, 681-690.
27. Salgaro, M. (2015). How literary can literariness be? Methodological problems in the study of foregrounding. Scientific Study of Literature, 5(2), 229-249.
28. Sample, I. (2015). Study delivers bleak verdict on validity of psychology experiment results. The Guardian, 27 August. Retrieved from: http://www.theguardian.com/science/2015/aug/27/studydelivers-bleak-verdict-on-validity-of-psychologyexperiment-results.
29. Schimel, J., Simon, L., Greenberg, J., Pyszczynski, T., Solomon, S., Waxmonski, J. & Arndt, J. (1999). Support for a functional perspective on stereotypes: Evidence that mortality salience enhances stereotypic thinking and preferences. Journal of Personality and Social Psychology, 77, 905-926.
30. Schooler, J.W. (2014). Metascience could rescue the „replication crisis‟. Nature 515, 9. DOI: 10.1038/515009a. Retrieved from: http://www.nature.com/news/metascience-could-rescuethe-replication-crisis-1.16275.
31. Simpson, P. (2014). Stylistics. A resource book for students. Second edition. New York: Routledge.
32. Sopčak, P. (2013). “He made her feel the beauty”. Readers‟ responses to Maurice Blanchot and Virginia Woolf‟s treatments of finitude. Scientific Study of Literature, 3(2), 209-239. DOI: 10.1075/ssol.3.2.04sop.
33. Van Peer, W. (1984). Pulp and purpose. Stylistic analysis as an aid to a theory of texts. Dutch Quarterly Review, 14(3), 229-248.
34. Van Peer, W. (1986). Stylistics and psychology. Investigations of foregrounding. London: Croom Helm.
35. Van Peer, W. & Hakemulder, F. (2006). Foregrounding. Encyclopaedia of language and linguistics. K. Brown (Ed), (pp. 546-551). Oxford: Elsevier.
36. Van Peer, W., Hakemulder, J. & Zyngier, S. (2007). Lines on feeling: Foregrounding, aesthetics and meaning. Language and Literature, 16(2), 197-213.
37. Willems, R. & Jacobs, A. (2016). Caring about Dostoyevsky: The untapped potential of studying literature. Trends in Cognitive Sciences, 20, 243-245.
38. Zwaan, R. (1993). Aspects of literary comprehension. Philadelphia: John Benjamins.
