// Наука і освіта. – 2016. – №9. – 93-98.
Леся Володимирівна Лимар,
кандидат психологічних наук, доцент кафедри іноземних мов,
Київський національний медичний університет імені О. О. Богомольця,
бул. Шевченка, 13, м. Київ, Україна
ДЕЯКІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РЕГУЛЯЦІЙНОГО КОМПОНЕНТУ ГОТОВНОСТІ ДО ВЗАЄМОДІЇ З ДІТЬМИ, ВИЯВЛЕНІ У ШКІЛЬНОГО МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ
АНОТАЦІЯ:
Базові фактори успішної роботи шкільного медичного персоналу включають не лише виконання лікувальної та профілактичної роботи, але, перш за все, встановлення емоційного контакту з дітьми, який характеризує готовність лікарів і медсестер до продуктивної взаємодії. Визначення показників готовності шкільного медичного персоналу до взаємодії з пацієнтами є важливим для визначення факторів, які можуть заважати продуктивній взаємодії лікарів чи медсестер із дітьми. Необхідно визначати рівень готовності до продуктивної професійної взаємодії з пацієнтами у студентів вищих медичних навчальних закладів з метою її корекції за необхідності на початкових етапах професійного становлення. Мета дослідження – визначити головні компоненти регуляційного компоненту готовності до взаємодії з дітьми у шкільного медичного персоналу; представити результати проведеного емпіричного дослідження розвитку цього компоненту серед медичних працівників, які працюють з дітьми у школах чи дитячих таборах з формулюванням подальших висновків і рекомендацій щодо корекції компонента, що досліджується. Для дослідження регуляційного компонента психологічної готовності медичного персоналу до професійної взаємодії з дітьми було обрано наступні методи: метод діагностики самоконтролю за М. Снайдером, метод діагностики поведінкового стилю за Т. Томасом (в адаптації Н. Грішиної), та метод С. Хобфола «Стратегії подолання стресових ситуацій». За результатами опитування 334 студентів-медиків, що навчаються у Київському національному медичному університеті імені О. О. Богомольця, лише одна третина з них виявила високий рівень психологічної готовності до взаємодії з дітьми за регуляційним компонентом. Середній рівень сформованості регуляційного компонента було виявлено в 57.1% студентів та низький рівень – у 9.6% опитаних. Результати дослідження свідчать про обмежені здібності гнучкого вибору оптимальних стратегій поведінки студентами-медиками, які б враховували інтереси дитини. Отримані показники обумовлюють необхідність психологічної роботи зі студентами-медиками педіатричного відділення з метою корекції компонента готовності до взаємодії з пацієнтами дитячого віку.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
шкільний медичний персонал, готовність, регуляція, взаємодія, діти.
ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:
ЛІТЕРАТУРА:
1.ВітенкоІ.С.Соціально-психологічний тренінг: цикл вправ для підготовки лікарів-медичних психологів: навч.-метод. посіб. /І.С.Вітенко, Т.І.Вітенко; за ред. проф.І.С.Вітенка. –Чернівці: Книги–XXI, 2006. –104с.
2.Емельянов С.М. Практический гид по конфликтологии /С.М.Емельянов. –2-е изд., перераб. –СПб.: Питер, 2001.–400с.
3.Кобзар О.Б. Система навчального процесу в медичному вузі /О.Б. Кобзар.–К.: СТИЛОС, 1997. –242с.
4. Методичні вказівки до практичних занять з медичної психології. –Чернівці: Буковинський державний медичний університет, 2007. –50с.
5.Райгородский Д.Я.Практическая психодиагностика. Методики и тесты: учеб.пособ. /Д.Я.Райгородский; ред.-сост. Д.Я.Райгородский. –Самара:Бахрах, М. –2000. –672с.
6. Ben-SiraZ.Affective and instrumental components in the physician-patient relationship: additional dimensions of interaction theory /Z.Ben-Sira //Journal of Health and Social Behavior. –1980. –Vol.21. –No.2. –Р.170.
7.LymarL.The Basic Components of the «Doctor-Patient» Constructive Interaction [Электронный ресурс] /L.Lymar //Middle East Journal of Scientific Research. Режим доступу: http://www.idosiorg/mejsr/mejsr13(sesh)13/2.pdf.
8. Thomas K. The psychodynamics of relating //Social interaction and personal relationships /K.Thomas; ed.by D.Miell, R.Dallos. –London: Sage Publication, 1996. –P.157-212.
9.Veatch R. The basics of bioethics /Robert Veatch. Upper Saddle River. –NJ: Prentice-Hall, 2000. –450p.
