// Наука і освіта. – 2016. – №12. – 149-155.

Шахназ Шуштарзаде,
аспірант,
Ісламський університет Азад, філіал у м. Хорасан, м. Ісфахан, Іран,
Алі Реза Юсефі,
професор, Медичний науково-освітній центр,
Ісфаханський медичний університет, м. Ісфахан, Іран,
Наргес Кештіарай,
доцент, кафедри педагогіки,
Ісламський університет Азад, філіал у м. Хорасан, м. Ісфахан, Іран,

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МЕДИЧНОГО ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ

Одним з аспектів сучасної медичної освіти є забезпечення розуміння кожним лікарем природи професіоналізму, його характерних рис, а також умов, необхідних для його набуття та підтримки. Навчання студентів когнітивної бази професіоналізму не є складним. Набагато складнішим є створення умов, за яких знання студентів можуть бути перевірені на практиці, а також за яких міг би відбутися повноцінний процес їхньої соціалізації. Теоретичні знання з медицини не можуть допомогти пацієнту боротися зі втратою здоров’я. Тому, поряд з професійними навичками, лікарі повинні вміти прислухатися до пацієнта, співчувати йому та вживатися в його роль, щоб допомогти. Йдеться про так звану наративну компетентність, яка допомагає людині сприймати, інте- рпретувати та реагувати на певне явище. Вона дозволяє лікарю запроваджувати у свою медичну практику риси емпатії, рефлексії, професіоналізму і надійності. За допомогою систематичного розвитку наративних навичок (шляхом уважного читання, написання самокритичних ессе (в яких студенти розглядають себе як майбутніх фахівців та оцінюють свої професійні якості), а також бесід з пацієнтами) студенти-медики можуть урізноманітнити та поліпшити свої навички догляду за пацієнтами, покращити взаємодію з колегами, набути нових знань тощо. Час відходити від традиційного підходу в медицині, в якому домінує принцип «відстороненості». Замість цього медична практика має будуватися на наративному підході, який слід запроваджувати в освітній процес, що дозволить студентам-медикам зрозуміти, що в дійсності означає бути лікарем. Насамкінець варто зауважити, що оцінювання професіоналізму має бути об’єктивним, особистісним та відбуватися як у стресових ситуаціях, так і в повсякденній професійній практиці студента/лікаря.

методи, медичний професіоналізм, викладання, навчання, навчальний план, освіта.

1. Coulehan, J. (2005). Today’s professionalism: engaging the mind but not the heart. Acad Med., 80, 10, 892-898
2. Steinert, Y., Cruess, R. L., Cruess, S. R., Boudreau, J. D., Fuks, A. (2007). Faculty development as an instrument of change: A case study on teaching professionalism. Acad Med., 82, 11, 1057-1064.
3. Cruess, R. L., Cruess, S. R. (1997). Teaching medicine as a profession in the service of healing. Acad Med., 72, 941-952.
4. Cruess, R. L., Cruess, S. R. (1997). Professionalism must be taught. BMJ, 315, 1674-1677.
5. Swick, H. M. (2000). Toward a normative definition of professionalism. Acad Med., 75, 612-616.
6. Barondess, J. A. (2003). Medicine and professionalism. Arch Intern Med., 163, 145-149.
7. ABIM (American Board of Internal Medicine). (2003). Medical professionalism in the new millennium: a physician charter. Annals of internal medicine, 136, 234- 246, Lancet, 359, 520-523.
8. Irvine, D. (1997). The performance of doctors, I: Professionals and self- regulation in a changing world. British Medical Journal, 314, 1540-1543.
9. Irvine, D. (1997). The performance of doctors, II: Maintaining good practice, protecting patients from poor performance. British Medical Journal, 314, 1613-1615. 10. Irvine, S. D. (1999). The new professionalism. The Lancet, 353, 1174-1177.
11. Maudsley, G. & Strivens, J. (2004). Promoting professional knowledge, experiential learning & critical thinking for medical students, Medical Education, 34, 535-544.
12. Cruess, R. L., Cruess, S. R. (2006). Teaching professionalism: general principles. Medical Teacher, 28- 3, 205-208.
13. Boudreau, D. J., Cruess, S. R., Cruess, R. L. (2011). Physicianship: Educating for professionalism in the post-flexnerian era. PerspectBio Med. 54, 89-105.
14. Boudreau, J. D., Cassell, E. J., Fuks, A. (2007). A Healing Curriculum. Med. Educ., 41, 1193-1201.
15. Boudreau, J. D., et al. (2008). Patients’ Perspectives on physicians’ roles: implication for Curricular reform, Acad. Med., 83, 744-753.
16. Boudreau, J. D., Cassell, E. J. and Fuks, A. (2008). Preparing medical students to become skilled at Clinical observation. Med. Teach., 30, 857-862.
17. Boudreau, J. D., Cassell, E. J. and Fuks, A. (2009). Preparing medical students to become attentive listeners. Med. Teach., 31, 22-29.
18. Kinghorn, W. A. (2010). Medical education as moral formation: An Aristotelian account of medical professionalism. Perspect Bio Med, 53, 87-105.
19. Hafferty, F. W. (1998). Beyond curriculum reform: confronting medicine´s hidden curriculum. Acad. Med., 73, 403-407.
20. Foster, C., et al. (2006). Educating clergy: Teaching practices and pastoral imagination. San Francisco: Jossey-Bass.
21. Huddle, T. S. (2005). Teaching professionalism: is medical morality a competency? Acad. Med., 80, 885-891. 22. Hafferty, F. W. (2003). Reconfiguring the sociology of medical education: emerging topics and pressing issues, in: C.E. Bird, P. Conrad & A.M. Fremont (Eds), Handbook of Medical Sociology, 5 th ed., (pp. 238- 257). Upper Saddle River, NJ, Prentice Hall.
23. Hafferty, F. W., Castellani, B. (2010). The increasing complexities of professionalism. Acad. Med., 85, 288-301.
24. Royal College of Physicians of London. (2005). Doctors in Society: Medical Professionalism in a Changing World. London Royal College of Physicians of London.
25. Hilton, S. R. and Slotnick, H. B. (2005). Protoprofessionalism: how professionalization occurs across the continuum of medical education. Med. Educ. 39, 58- 65.
26. Rudy D. W., Elam C. L. & Griffith, C. H. (2001). Developing a stage- appropriate professionalism curriculum. Acad. Med., 76, 503.
27. Fraser, S. W. and Greenhalgh, T. (2001). Coping with complexity: educating for capability. BMJ, 323, 799- 803.
28. Hafferty, F. W. (2001). Beyond curriculum reform: confronting medicine’s hidden curriculum. Acad. Med., 76 (10), 403-407.
29. Slotnick, H. B. (2001). How doctors learn: education and learning across the medical school to practice trajectory. Acad. Med., 76 (10), 1013-1026.
30. Driessen, E. W., et al. (2003). Use of portfolios in early undergraduate training. Med. Teacher, 25, (Vol. 1), 18-23.
31. Gordon, J. (2003). Fostering students’ personal and professional development in medicine: a new framework for PPD. Med. Educ., 37, 341-349.
32. Epstein R. M. and Hundert, E. M. (2003). Defining and assessing professional competence. JAMA, 287, 226-235.
33. Cooke, M., Irby, D.M., & O’Brien, B. C. (2010). Educating physicians: A call for reform of medical school and residency. SanFrancisco: Jossey-Bass.
34. Indyk, D., Deen, D., Fornari, A., Santos, M. T., Lu, W. H., & Rucker, L. (2011).The influence oflongitudinal mentoring on medical student selection of primary care residencies. BMC MedicalEducation, (pp. 11- 27).
35. Mitchell, D. E. & Ream, R. K. (2015). Professional Responsibility. Springer International Publishing, Switzerland, chapter 9. pp:141-154, Wilkes. Retrieved from: www.springer.com.
36. Coulehan, J., & Williams, P. C. (2001). Vanquishing Virtue: the impact of medical education. Acad. Med., 76, 598-605.
37. Coulehan, J., & Williams, P. C. (2003). Conflicting professional values in medical education. Cambridge Quarterly of Healthcare Ethics, 12, 7-20.
38. Inui, T. S. (2003). A Flag in the Wind: Educating foe professionalism in Medicine. Washington, DC: Association of American Medical Colleges.
39. Wright, S. M. & Carrese, J. A. (2001). What values do attending physicians try to pass on to house officers? Med. Educ., 35, 641-945. 40. Ludmerer, K. M. (1999). Instilling professionalism in medical education. JAMA, 282, 881-882.
41. Charon, R. (2001). Narrative medicine: a model for empathy, reflection, profession and trust. JAMA, 286, 1897-1902.