// Наука і освіта. – 2025. – №4. – 70-77.

Крістіна Петрик,
кандидат педагогічних наук, доцент,
завідувач кафедри педагогіки
факультету психолого-педагогічної освіти та мистецтв,
Бердянський державний педагогічний університет,
вул. Університетська, 55А, м. Запоріжжя, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0615-5217

 
Ірина Скляр,
здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти
спеціальності А1 Освітні науки
факультету психолого-педагогічної освіти та мистецтв,
Бердянський державний педагогічний університет,
вул. Університетська, 55А, м. Запоріжжя, Україна, ORCID ID: https://orcid.org/0009-0003-1129-2205

АДАПТИВНІ ПОВЕДІНКОВІ ПАТЕРНИ У СТАНАХ ХРОНІЧНОЇ ТРИВОГИ: МЕХАНІЗМИ МІЖОСОБИСТІСНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ

У статті досліджено особливості хронічної тривоги як детермінанти трансформації міжособистісної регуляції здобувачів вищої освіти, акцентуючи увагу на тому, що тривала емоційна напруга змінює поведінкові патерни, соціальні контакти та якість комунікативної взаємодії у студентському середовищі. Мета статті полягає в окресленні концептуальних підходів до розуміння адаптивних і дезадаптивних моделей міжособистісної регуляції та аналізі траєкторій переходу між ними за умов хронічної тривоги. У роботі проаналізовано механізми впливу тривожності на когнітивні оцінки, емоційні реакції та поведінкові стратегії, розкрито структуру адаптивних, перехідних і дезадаптивних патернів, а також запропоновано траєкторну модель, що демонструє можливі напрями переходу від порушених форм регуляції до більш гнучких та ресурсних. Отримані результати свідчать, що хронічна тривога суттєво впливає на здатність здобувачів вищої освіти підтримувати ефективну міжособистісну взаємодію, зумовлюючи нестабільність комунікативних стилів, зниження довіри та домінування унікальних стратегій поведінки. Запропонована модель дозволяє не лише описати динаміку цих процесів, а й окреслити критичні точки для психологічної підтримки, що робить її корисною для викладачів закладів вищої освіти, психологів та науковців, які працюють з проблематикою емоційного благополуччя студентської молоді. Практична цінність дослідження полягає у виокремленні чинників, здатних сприяти поверненню до адаптивних форм регуляції, та у формуванні підґрунтя для розроблення превентивних програм, спрямованих на підвищення стійкості й збалансованості міжособистісної взаємодії в закладах вищої освіти.

хронічна тривога, поведінкові патерни, міжособистісна регуляція, соціальна взаємодія, комунікативні стратегії, адаптація, дезадаптація

1. Архангельська М. В. Когнітивно-поведінкова терапія як система психотерапевтичних втручань першого вибору в лікуванні тривожних розладів. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2024. Вип. 2. С. 49–54. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2024-2-7
2. Гошовська Д., Гошовський Я. Психологічні особливості тривожності й саногенності депривованої особистості. Психологічні перспективи. 2022. Вип. 39. С. 56–68. DOI: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-hos
3. Овчаренко О. Ю. Психологічні особливості дослідження стресостійкості студентів з інвалідністю. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія. 2023. Вип. 6. С. 10–17. DOI: https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.6.2
4. Пальок І. В., Шукалова А. О. Особистісна тривожність та емоційна саморегуляція у студентів-ВПО. Перспективи та інновації науки. 2025. Т. 4. Вип. 50. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2025-4(50)-1639-1650
5. Шевцова О. Психологічні Особливості копінг-стратегій молодих осіб в умовах воєнного стану. Наукові інновації та передові технології. 2023. Т. 13. Вип. 27. С. 1039–1048. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-13(27)-1039-1048
6. Шумейко О. М. Психологічний аналіз перебігу підліткової тривожності під час воєнного стану в Україні. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. 2023. С. 40. DOI: https://doi.org/10.32782/2709-3093/2023.3/07
7. Georgiades A., Almuqrin A., Rubinic P., Mouhitzadeh K., Tognin S., Mechelli A. Psychosocial stress, interpersonal sensitivity, and social withdrawal in clinical high risk for psychosis: a systematic review. Schizophrenia. 2023. Vol. 9, № 1. P. 38. DOI: https://doi.org/10.1038/s41537-023-00362-z
8. Howe-Davies H., Hobson C., Waters C., van Goozen S. H. Emotional and socio-cognitive processing in young children with symptoms of anxiety. European child & adolescent psychiatry. 2023. Vol. 32, № 10. P. 2077–2088. DOI: https://doi.org/10.1007/s00787-022-02050-2
9. Mofatteh M. Risk factors associated with stress, anxiety, and depression among university undergraduate students. AIMS public health. 2020. Vol. 8, № 1. P. 36. DOI: https://doi.org/10.3934/publichealth.2021004
10. Savitsky B., Radomislensky I., Katorza E., Kaim A. Injury as a Result of Children and Adolescent Labor – An Association with Ethnicity and Peripherality: A Retrospective Cohort Study Based on the Israeli Trauma Registry. European journal of investigation in health, psychology and education. 2023. Vol. 14, № 1. P. 133–147. DOI: https://doi.org/10.3390/ejihpe14010009
11. Thaivalappil A., Stringer J., Burnett A., Young I., Papadopoulos A. Bridging the digital gap: a content analysis of mental health activities on university websites. Trends in Higher Education. 2023. Vol. 2, № 3. P. 409–420. DOI: https://doi.org/10.3390/higheredu2030024
12. Vltavska K., Krejčová K., Šulc Z. Factors Influencing the Mental Health of University Students in the Czech Republic. Journal on Efficiency and Responsibility in Education and Science. 2024. Vol. 17, № 4. P. 338–348. DOI: https://doi.org/10.7160/eriesj.2024.170406