Наталія Гевкалюк, Оксана Яворська ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СТАНУ ТРИВОЖНОСТІ В РОЗВИТКУ БРУКСИЗМУ

// Наука і освіта. – 2025. – №4. – 23-31.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2025-4-3

Наталія Гевкалюк,
доктор медичних наук, професор,
професор кафедри дитячої стоматології,
Тернопільський національний медичний університет
імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України,
Майдан Волі, 1, м. Тернопіль, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7718-4616


Оксана Яворська,
магістрант спеціальності С4 «Психологія»,
Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя,
вул. Руська, 56, м. Тернопіль, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0004-2683-2531

ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СТАНУ ТРИВОЖНОСТІ В РОЗВИТКУ БРУКСИЗМУ

АНОТАЦІЯ:

Статтю присвячено вивченню впливу стресогенних факторів на психофізіологічні особливості студентів. Актуальність теми зумовлена тривалою дією екстремальних і травматичних подій, спричинених повномасштабною агресією з боку російської федерації, та пов’язаним із цим погіршенням психічного здоров’я населення України. Стресові ситуації, інші психологічні фактори, зокрема тривожність і депресія, здатні викликати різні стрес-індуковані патології, серед яких бруксизм. Метою дослідження було вивчення та оцінення впливу стресогенних факторів на психофізіологічні особливості студентів та їх ролі у виникненні бруксизму. Були використані такі наукові методи: а) теоретичні – аналіз психолого-ме- дичної наукової вітчизняної та зарубіжної літератури для з’ясування ролі психологічних факторів у розвитку бруксизму; б) емпіричні – психолого-медичні методи оцінювання психоемоційного стану студентів із використанням психодіагностичних методик – рівня особистісної тривожності та реактивної тривожності за шкалою тривоги Ч.Д. Спілбергера; оцінки можливого бруксизму з використанням анкети М.Р. Пінтадо; в) клінічні – стоматологічне обстеження, апаратурне дослідження з визначення оклюдограм і бруксчекер; г) статистичні – для аналізу та інтерпретації результатів дослідження. Результати анкетування студентів із використанням психодіагностичних методик показали, що в структурі розподілу респондентів за рівнями особистісної та реактивної тривожності превалював високий рівень. З огляду на психосоматичні зв’язки паралельно було виявлено відповідні стоматологічні симптоми бруксизму, які продемонстрували його високу поширеність як уві сні, так і в стані неспання, з високим балом оціночного критерію. Результати дослідження оклюдограм і оцінка бруксчекер продемонстрували наявність супраконтактів і збільшення площі фасеток стирання оклюзійних поверхонь на премолярах і молярах верхньої та нижньої щелеп у всіх бруксистів, що призводить до болю та дискомфорту в орофаціальній ділянці, погіршуючи якість життя пацієнтів. Оскільки відповідальними за бруксистичну діяльність є чутливість до стресу і тривожність особистості, тому з психосоматичної інтегративної точки зору такий стан доцільно модулювати психосоціальними факторами з урахуванням психоемоційних особливостей особистості.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

нервово-емоційні напруження, тривожність, стрес, резильєнтність, бруксизм

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 

ЛІТЕРАТУРА:
 
  1. Ассонов Д., Хаустова О. Розвиток концепції резилієнсу в науковій літературі протягом останніх років. Психосоматична медицина та загальна практика. 2019. № 4 (4). e0404219. DOI: https://doi.org/10.26766/pmgp.v4i3-4.219
  2. Атаханов Б., Чебикін О. Дослідження емоційно-особистісних особливостей як вірогідних детермінант психологічної кризи в молоді. Наука і освіта. 2023. № 2. С. 95–103. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2023-2-14.
  3. Віхляєва Я. Особливості використання психологічного дебрифінгу в екстремальних умовах. Мат. Х Всеукраїнської науково-практичної конференції «Особистість в екстремальних умовах», 21.05.2021 р. Львів, 2021. С. 16–19.
  4. Дмитришин С. Резильєнтність особистості: сутність феномену та методи розвитку. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. 2024. Вип. 20. С. 67–74. DOI: https://doi.org/10.30970/PS.2024.20.10.
  5. Дудник С. В., Кошеля І. І. Тенденції стану здоров’я населення України. Україна. Здоров’я нації. 2016. № 4 (40). С. 67–76.
  6. Козляковський П. А. Загальна психологія : навч. посібник. Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2004. 240 с.
  7. Кокун О. Професійна життєстійкість особистості: аналіз феномена. Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. 2020. Том. V: Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія. Вип. 20. С. 68–81.
  8. Мушкевич М. І. Клінічна психодіагностика : метод. рек. для студ. спец. Медична психологія / ред. М.І. Мушкевич. Луцьк : РВВ – Вежа Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006. 160 с.
  9. Наугольник Л. Б. Психологія стресу : підручник. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2015. 324 с.
  10. Саннікова О. Емоційне здоров’я і конгруентність: проблеми детермінації. Наука і освіта. 2024. № 1. С. 68–74. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-1-11.
  11. Сулятицький І., Мисюк В. Українська інновація психодіагностики в логопедичній практиці. Наука і освіта. 2025. № 2. С. 64–70. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2025-2-8.
  12. Beddis H., Pemberton M., Davies S. Sleep bruxism: an overview for clinicians. Br Dent J. 2018. Vol. 225, no. 6. P. 497–501. DOI: https://doi.org/10.1038/sj.bdj.2018.757.
  13. Behr M., Hahnel S., Faltermeier A., Bürgers R., Kolbeck C. The two main theories on dental bruxism. Ann Anat. 2012. Vol. 194, no. 2. P. 216–219. DOI: https:// doi.org/10.1016/j.aanat.2011.09.002.
  14. Belenda González I., Montero J., Gómez Polo C., Pardal Peláez B. Evaluation of the relationship between bruxism and/or temporomandibular disorders and stress, anxiety, depression in adults: A systematic review and qualitative analysis. Journal of Dentistry. 2025. Vol. 156. 105707. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jdent.2025.105707.
  15. Benthem de Grave R., Hasselman F., Bijleveld E. From work stress to disease: A computational mod el. PLoS One. 2022. Vol. 17, no. 2. P. 0263966. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0263966.
  16. Chemelo V. S., Né Y. S., Frazão D. R., Souza-Rodrigues R. D., Fagundes N. C. F. Is There Association Between Stress and Bruxism? A Systematic Review and Meta-Analysis. Front. Neurol. 2020. Vol. 11. 590779. DOI: https://doi.org/10.3389/fneur.2020.590779.
  17. Cruz-Fierro N., Martínez-Fierro M., Cerda-F lores R.M., Gómez-Govea M. A., Delgado-Enciso I. The phenotype, psychotype and genotype of bruxism. Biomed Rep. 2018. Vol. 8, no. 3. P. 264–268. DOI: https://doi.org/10.3892/br.2018.1041.
  18. Dave U., Taylor-Robinson S. D. Maintaining Resilience in Today's Medical Environment: Personal Perspectives on Self-Care. Int J Gen Med. 2022. No. 15. P. 2475–2478. DOI: https://doi.org/10.2147/IJGM.S354928.
  19. Goulart A. C., Arap A. M., Bufarah H. B, Bismarchi D., Rienzo M. Anxiety, Depression, and Anger in Bruxism: A Cross-sectional Study among Adult Attendees of a Preventive Center. Psychiatry Res. 2021. No. 299. P. 113844. DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychres.2021.113844.
  20. Haidar S. A., de Vries N. K., Karavetian M., El-Rassi R. Stress, Anxiety, and Weight Gain among University and College Students: A Systematic Review. J Acad Nutr Diet. 2018. Vol. 118, no. 2. P. 261–274. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jand.2017.10.015.
  21. Korkmaz C., Bellaz I. B., Kılıçarslan M. A., Dikicier S., Karabulut B. Influence of psychiatric symptom profiles of parents on sleep bruxism intensity of their children. Acta Odontol Scand. 2024. Vol. 82, no. 1. P. 33–39. DOI: https://doi.org/10.1080/00016357.2023.2254374.
  22. Lakhan R., Agrawal A., Sharma M. Prevalence of Depression, Anxiety, and Stress during COVID-19 Pandemic. J Neurosci Rural Pract. 2020. Vol. 11, no. 4. P. 519–525. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0040-1716442.
  23. Leung A. K. C., Wong A. H. C., Lam J. M., Hon K. L. Sleep Bruxism in Children: A Narrative Review. Curr Pediatr Rev. 2024. Vol. 21, no. 1. P. 40–50. DOI: https://doi.org/10.2174/1573396320666230915103716.
  24. Lobbezoo F., Jacobs R., De Laat A., Aarab G., Wet- selaar P., Manfredini D. Kauwen op bruxisme. Diagnostiek, beeldvorming, epidemiologie en oorzaken [Chewing on bruxism. Diagnosis, imaging, epidemiology and aetiology]. Ned Tijdschr Tandheelkd. 2017. Vol. 124, no. 6. P. 309–316. Dutch. DOI: https://doi.org/10.5177/ntvt.2017.06.16194.
  25. Lobbezoo F., Ahlberg J., Verhoeff M. C., Aarab G., Bracci A., Koutris M. The bruxism screener (BruxScreen): Development, pilot testing and face validity. J Oral Rehabil. 2024. Vol. 51, no. 1. P. 59–66. DOI: https://doi.org/10.1111/ joor.13442.
  26. Lu S., Wei F., Li G. The evolution of the concept of stress and the framework of the stress system. Cell Stress. 2021. Vol. 5, no. 6. P. 76–85. DOI: https://doi.org/10.15698/cst2021.06.250.
  27. Manfredini D., Serra-Negra J., Carboncini F., Lobbezoo F. Current Concepts of Bruxism. Int J Prosthodont. 2017. Vol. 30, no. 5. P. 437–438. DOI: https://doi.org/10.11607/ijp.5210.
  28. Manfredini D., Ahlberg J., Lobbezoo F. Bruxism definition: Past, present, and future – What should a prosthodontist know? J Prosthet Dent. 2022. Vol. 128, no. 5. P. 905–912. DOI: https://doi.org/10.1016/j.prosdent.2021.01.026.
  29. Manfredini D., Ahlberg J., Aarab G., Bender S., Brac- ci A., Cistulli P.A. Standardised Tool for the Assessment of Bruxism. J Oral Rehabil. 2024. Vol. 51, no. 1. P. 29–58. DOI: https://doi.org/10.1111/joor.13411.
  30. Melo G., Duarte J., Pauletto P., Porporatti A. L., Stuginski-Barbosa J., Winocur E. Bruxism: An umbrella review of systematic reviews. J Oral Rehabil. 2019. Vol. 46, no. 7. P. 666–690. DOI: https://doi.org/10.1111/joor.12801.
  31. Mesko M. E., Hutton B., Skupien J. A., Sarkis- Onofre R., Moher D., Pereira-Cenci T. Therapies for bruxism: a systematic review and network meta-analysis (protocol). Syst Rev. 2017. Vol. 6, no. 1. P. 4. DOI: https://doi.org/10.1186/s13643-016-0397-z.
  32. Montero J., Gómez-Polo C. Personality traits and dental anxiety in self-reported bruxism. A cross-sectional study. Journal of Dentistry. 2017. Vol. 65. P. 45–50. DOІ: https://doi.org/10.1016/j.jdent.2017.07.002.
  33. Oliveira M. T., Bittencourt S. T., Marcon K., Destro S., Pereira J. R. Sleep bruxism and anxiety level in children. Braz Oral Res. 2015. No. 29. P. 1806. DOI: https://doi.org/10.1590/1807-3107BOR-2015.vol29.0024
  34. Pintado M. R., Anderson G. C., DeLong R., Douglas W. H. Variation in tooth wear in young adults over a two- year period. J Prosthet Dent. 1997. Vol. 77, no. 3. P. 313–320. DOI: https://doi.org/10.1016/s0022-3913(97)70189-6.
  35. Raymond C., Pichette F., Beaudin M., Cernik R., Marin M. F. Vulnerability to anxiety differently predicts cortisol reactivity and state anxiety during a laboratory stressor in healthy girls and boys. J Affect Disord. 2023. Vol. 331. Р. 425–433. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2023.02.154.
  36. Rofaeel M., Chow J.C., Cioffi I. The intensity of awake bruxism episodes is increased in individuals with high trait anxiety. Clin Oral Investig. 2021. Vol. 25, no. 5. P. 3197–3206. DOI: https://doi.org/10.1007/s00784-020-03650-5.
  37. Shen Z., Zhou N., Wu L. A preliminary study on potential association between psychopathological status and rhythmic masticatory muscle activity of young patients with sleep bruxism in Tianjin China. Sleep Med. 2018. No. 51. P. 99–104. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sleep.2018.07.006.
  38. Vlăduțu D., Popescu S. M., Mercuț R., Ionescu M., Scrieciu M., Glodeanu A. Associations between Bruxism, Stress, and Manifestations of Temporomandibular Disorder in Young Students. Int J Environ Res Public Health. 2022. Vol. 19, no. 9. P. 5415. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19095415.
  39. WHO. Health 2020: a European policy framework supporting action across government and society for health and well-being. WHO Regional Office for Europe. 2020.
  40. WHO. WHO’s response to health emergencies in Ukraine: annual report 2024. 21 July 2025. WHO/ EURO:2025-12500-52274-80390.
  41. Yazıcıoğlu İ., Ray P. Ç. Evaluation of Anxiety Levels in Children and Their Mothers and Appearance of Sleep Bruxism in Turkish Children and Associated Risk Factors: A Cross-Sectional Study. J Oral Facial Pain Headache. 2022. Vol. 36, no. 2. P. 147–154. DOI: https://doi.org/10.11607/ofph.3011.
         

       
   
   
         

 

©2026 Університет Ушинського. Всі права захищені, мабуть.