// Наука і освіта. – 2025. – №3. –33-38.

Анатолій Массанов,
доктор психологічних наук,
професор кафедри теорії та методики практичної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1002-4941

ЕМПІРИЧНА ПЕРЕВІРКА МОДЕЛІ РОЗВИТКУ СТРЕСОСТІЙКОСТІ У СПОРТСМЕНІВ

У статті представлено результати емпіричного дослідження, метою якого було перевірити модель розвитку стресостійкості висококваліфікованих спортсменів шляхом виявлення взаємозв’язків між її основними компонентами – мотиваційним, когнітивно-емоційним, поведінково-ресурсним і соціально-ресурсним рівнями. Дослідження проведено на вибірці з 50 спортсменів високої кваліфікації, які мають досвід участі у всеукраїнських та міжнародних змаганнях. Використано комплекс психодіагностичних методик: опитувальник мотивації досягнення (Т. Елерс), методику самооцінки (Т. Дембо – С. Рубінштейн), опитувальник копінг-стратегій (COPE), тест емоційного інтелекту (Н. Холл), шкалу самоконтролю (Р. Баумайстер), шкалу сприйманої соціальної підтримки (MSPSS) та шкалу стресостійкості (CD-RISC). Для статистичної обробки даних застосовано кореляційний аналіз (r-Пірсона), що дозволив визначити систему взаємозалежностей між досліджуваними змінними. Результати засвідчили, що стресостійкість спортсменів тісно пов’язана з високим рівнем самоконтролю, емоційного інтелекту, адекватною самооцінкою, мотивацією досягнення та відчуттям соціальної підтримки. Найтісніші позитивні кореляції виявлено між стресостійкістю, самоконтролем (r = 0,60), емоційним інтелектом (r = 0,55) і мотивацією досягнення (r = 0,50).Активні копінг-стратегії позитивно пов’язані з когнітивно-емоційними та соціально-ресурсними показниками, тоді як емоційно-уникальні стратегії поведінки знижують рівень стресостійкості. Отримані дані підтверджують доцільність розгляду стресостійкості спортсменів як інтегрального психологічного утворення, що формується у взаємодії внутрішніх і зовнішніх ресурсів особистості.

стресостійкість, мотивація досягнення, самооцінка, емоційний інтелект, самоконтроль, соціальна підтримка, копінг-стратегії, спортсмени, кореляційний аналіз

1. Chrétien A., Hayotte M., Vuillemin A., d’Arripe Longueville F. Resilience profiles of elite athletes and their associations with health-related behaviors, well-being, and performance: a latent profile analysis. Psychology of Sport and Exercise. 2024. Vol. 74. 102584. DOI: 10.1016/j.psychsport.2024.102689
2. Connor K. M., Davidson J. R. Development of a new resilience scale: The Connor–Davidson Resilience Scale (CD- RISC). Depression and Anxiety. 2003. Vol. 18(2). P. 76–82. DOI: 10.1002/da.10113
3. Fasey K. J., Sarkar M., Wagstaff C. R. D., Johnston J. Understanding organizational resilience in elite sport: an exploration of psychosocial processes. Psychology of Sport and Exercise. 2022. Vol. 62. Article 102236. DOI: 10.1016/j.psychsport.2022.102236.
4. Hardy L., Fletcher D. Understanding stress and resilience in sport. Sport Psychology Review. 2016. Vol. 9(2). P. 87–104.
5. Hussain T., Wang D., Li B. Psychological resilience in athletes during the COVID-19 pandemic: a qualitative insight. Acta Psychologica. 2023. Vol. 240. Article 104050. DOI: 10.1016/j.actpsy.2023.104050.
6. Kegelaers J. Are we really studying resilience in sport? A critical review of adopted methodologies. Frontiers in Psychology. 2023. Vol. 14. Article 1270887. DOI: 10.3389/fpsyg.2023.1270887.
7. Sondt N., Bernier M., Kermarrec G., Vacher P. Exploring the role of mindfulness in the stress-recovery balance: 10-Day monitoring of young BMX riders in an intensive training center during a pre-competition cycle. Psychology of Sport and Exercise. 2024. Vol. 74. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2024.102680