Олена Косьянова, Тетяна Лазоренко, Ганна Козлова ПСИХОЛОГІЧНІ КОРЕЛЯТИ ПЕРЕЖИВАННЯ НЕПОПРАВНОЇ ВТРАТИ: ЕМПІРИЧНИЙ АНАЛІЗ

// Наука і освіта.  2025.  №3. – 14-20.

Олена Косьянова,
кандидат психологічних наук,
доцент кафедри теорії та методики практичної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9532-9981

Тетяна Лазоренко
кандидат психологічних наук,
доцент кафедри теорії та методики практичної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
https://orcid.org/0000-0002-0416-4104

Ганна Козлова,
здобувач ступеня Магістр 053 Психологія
кафедри теорії та методики практичної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна


ПСИХОЛОГІЧНІ КОРЕЛЯТИ ПЕРЕЖИВАННЯ НЕПОПРАВНОЇ ВТРАТИ: ЕМПІРИЧНИЙ АНАЛІЗ


АНОТАЦІЯ:

Статтю присвячено аналізу психологічних корелятів переживання непоправної втрати. Актуальність дослідження полягає у необхідності розуміння психологічних особливостей горювання та розробленні ефективних методик підтримки осіб, які пережили невиправну втрату. Особливо це важливо в умовах військових конфліктів, коли втрата близьких людей супроводжується підвищеним рівнем стресу і травматизації. Мета статті – емпірично дослідити кореляційні взаємозв’язки між суб’єктивним сприйняттям стресу, оцінкою впливу травматичної події та копінг-поведінкою в осіб, які переживають горе. З цією метою було застосовано три психологічні методики: Шкалу сприйнятого стресу (PSS- 10), Шкалу оцінки впливу травматичної події (IES-R) та методику «Копінг-поведінка у стресових ситуаціях» (CISS).Емпіричне дослідження з вибіркою з 35 респондентів (осіб, які пережили втрату родича, друга або знайомого) показало, що рівень суб’єктивного стресу статистично значимо пов’язаний з інтенсивністю посттравматичних симптомів. Зокрема, чітко відображено позитивну кореляцію між суб’єктивним стресом і нав’язливими спогадами (r ≈ 0,87–0,84**) та сумарним показником ПТСР (r ≈ 0,97–0,86**). При цьому підвищений стрес асоціюється з переважанням емоційно орієнтованого копінгу і зменшенням прагматично орієнтованих стратегій вирішення проблем (від’ємна кореляція з копінгом на завдання, r ≈ -0,34*). Результати свідчать, що ступінь близькості втрати значущо впливає на профіль реагування: втрата близького родича супроводжується найвищим рівнем стресу і психотравматичних симптомів, а також домінуванням емоційного копінгу. Практичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні потреби психотерапевтичного втручання, спрямованого на нормалізацію процесу горювання, зменшення симптомів ускладненого горя та формування гнучкого копінгу. Розроблена програма допомоги базується на сучасних когнітивно-поведінкових і екзистенційних підходах і враховує виявлені емпіричні закономірності.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

непоправна втрата, горювання, сприйнятий стрес, посттравматичний стрес, копінг-поведінка, кореляційний аналіз


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:
 
  1. Avis K. A., Stroebe M., Schut H. Stages of grief portrayed on the internet: A systematic analysis and critical appraisal. Frontiers in Psychology. 2021. Vol. 12. Article 772696. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.772696
  2. Boelen P. A., Kolchinska Y. Prolonged grief disorder: Nature, risk-factors, assessment, and cognitive-behavioural treatment. Psychosomatic Medicine and General Practice. 2022. Vol. 7, No. 2. Article e0702375. DOI: https://doi.org/10.26766/pmgp.v7i2.375
  3. Bowlby J. Attachment and Loss: Vol. 3. Loss: Sadness and Depression. New York : Basic Books, 1980. 462 p.
  4. Brusakova O. V., Nechytailo Y. Impact of occupation and war losses on mental health and the subjective well-being of civilians: On the example of residents of Kharkiv and Kharkiv region under the conditions of full-scale invasion of Russia in Ukraine. European Socio-Legal & Humanitarian Studies. 2024. No. 2. P. 119–135. DOI: https:// doi.org/10.61345/2 734-8873.2024.2.11
  5. Cohen S., Williamson G. Perceived stress in a probability sample of the United States. The Social Psychology of Health / eds. S. Spacapan, S. Oskamp. Newbury Park, CA : Sage, 1988. P. 31–67.
  6. Corr C. A. Elisabeth Kübler-Ross and the “Five Stages” model in a sampling of recent American textbooks. Omega – Journal of Death and Dying. 2020. Vol. 82, No. 2. P. 294–322. DOI: https://doi.org/10.1177/0030222818809766
  7. Endler N. S., Parker J. D. A. Multidimensional assessment of coping: A critical evaluation. Journal of Personality and Social Psychology. 1990. Vol. 58, No. 5. P. 844–854. DOI: https://doi.org/10.1037/0022-3514.58.5.844
  8. Friedman R., James J. W. The myth of the stages of dying, death and grief. Skeptic. 2008. Vol. 14, No. 2. P. 37–41.
  9. Gillies J., Neimeyer R. A. Loss, grief, and the search for significance: Toward a model of meaning reconstruction in bereavement. Journal of Constructivist Psychology. 2006. Vol. 19, No. 1. P. 31–65. DOI: https://doi.org/10.1080/10720530500311182
  10. Granek L. Grief as pathology: The evolution of grief theory in psychology from Freud to the present. History of Psychology. 2010. Vol. 13, No. 1. P. 46–73. DOI: https://doi.org/10.1037/a0016991
  11. Horowitz M., Wilner N., Alvarez W. Impact of Event Scale: A measure of subjective stress. Psychosomatic Medicine. 1979. Vol. 41, No. 3. P. 209–218. DOI: https://doi.org/10.1097/00006842-197905000-00004
  12. The mental health impact of the ongoing Russian-Ukrainian war 6 months after the Russian invasion of Ukraine / Kurapov A., Kalaitzaki A., Keller V., Danyliuk I., Kowatsch T. Frontiers in Psychiatry. 2023. Vol. 14. Article 1134780. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyt.2023.1134780
  13. Kübler-Ross E. On Death and Dying. New York : Macmillan, 1969. 260 p.
  14. Lazarus R. S., Folkman S. Stress, Appraisal, and Coping. New York : Springer Publishing Company, 1984. 456 p.
  15. Neimeyer R. A. Meaning reconstruction in bereavement: Development of a research program. Death Studies. 2019. Vol. 43, No. 2. P. 79–91. DOI: https://doi.org/10.1080/07481187.2018.1456620
  16. Parkes C. M. Bereavement: Studies of Grief in Adult Life. 3rd ed. London : Routledge, 1996. 271 p.
  17. Stroebe M., Schut H. The dual process model of coping with bereavement: a decade on. Omega – Journal of Death and Dying. 2010. Vol. 61, No. 4. P. 273–289. DOI: https://doi.org/10.2190/OM.61.4.b
  18. Associations between mental health symptoms, trauma exposure, quality of life and coping strategies in Ukrainian adults one year into the Russo-Ukrainian war / Wang S., Qi W., Vaillancourt T., Leung A. N. M., Smith P., Cénat J. M., Hou W. K. et al. Journal of Affective Disorders. 2024. Vol. 360. P. 123–134. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2024.05.157
         

       
   
   
         

 

©2025 Університет Ушинського. Всі права захищені, мабуть.