// Наука і освіта. – 2024. – №3. – 114-128.

Анатолій В. Фурман,
доктор психологічних наук, професор,
професор кафедри психології та соціальної роботи,
Західноукраїнський національний університет,
вул. Львівська, 11, м. Тернопіль, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1550-6955

Анатолій А. Фурман,
доктор психологічних наук, професор,
директор, Навчально-науковий інститут гуманітарних наук
Національного університету «Одеська політехніка»,
просп. Шевченка, 1, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4446-0549

Оксана Фурман,
доктор психологічних наук, професор,
професор кафедри психології та соціальної роботи,
Західноукраїнський національний університет,
вул. Львівська, 11, м. Тернопіль, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7082-9717

ОБ’ЄКТ І ПРЕДМЕТ АКСІОПСИХОЛОГІЇ ОСОБИСТОСТІ: ДЖЕРЕЛА І ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ

Метою міждисциплінарного пошуку є аргументування чотирьох базових груп джерел-засновків постання у чвертьстолітньому інтелектуальному дискурсі України аксіологічної психології особистості, яка аналізується на засадах п’ятимодульного набору лінз-модулів постнекласично зорієнтованої методологічної оптики, а основним завданням – подати авторське витлумачення мети, об’єкта і предмета цього новітнього філософсько-психологічного напряму еволюції психософійного знання. Об’єктом вивчення обрана людина як особистість у її онтогенетичному осередді – у становленні аксіопсихіки як самобутньої, ціннісно інтенційованої і сенсосмислово збагаченої, сфери ось-буттєвості та ситуаційно плинного екзистенціювання упродовж життєвого шляху окремої особи. Предмет дослідження становить ціннісно-смислова сфера, що узмістовлює складнорозвиткову картину аксіогенезу, конституює окремий неповторний світ аксіопсихіки і сутнісно характеризує її рівень свідомісної зрілости. У результаті проведеного рефлексивного аналізу: а) доведена евристичність створення в найближчому майбутньому метатеорії особистості, яка б не лише інтегрувала новітні багатопредметні здобутки (теорії, концепції, підходи, поняття-уявлення тощо) у царині персонології, а ще й створила низку повноцінних парадигмально-дослідницьких карт пізнання/творення особистості як головного надзавдання людини; б) визначено чотири групи джерел-засновків аксіопсихології як первинного авторського мегапроєкту української дослідниці З.С. Карпенко: культурно-історичні витоки, психодинамічні узасаднення, феноменологічно-свідомісні першопочатки і вчинково-рефлексивні фундаменталії; в) новаційно виповнено і водночас деталізовано за принципом логіко-змістового взаємодоповнення мету, об’єкт і предметне поле аксіологічної психології, що являють собою методологічно вивірені канонічні параметри цієї синтетичної дисципліни як постмодерно спрямованої галузі раціогуманітарного знання; г) окреслено засадничі положення авторської концепції розуміння та пізнання ціннісно-смислової сфери особистісного світу ефективного працівника соціономічного фаху.

людина, особистість, цінність, аксіогенез, ціннісно-смислова сфера, аксіологічна психологія (аксіопсихологія), методологічна оптика, смисложиттєва сфера, персонологія, категорія «особистість», свідомість, диспозиція, екзистенціювання, ось-буттєвість, психодуховний світ, трансцендування, проблемний діалог.

1. Bandura A. Self-efficacy mechanism in human agency. American Psychologist. 1982. № 37. P. 122–147.
2. Bandura A. Social-foundations of thought and action: Asocial cognitive theory. Englewood Cliffs. New York : Prentice-Hall, 1986.
3. Furman A.V. Volodymyr Romenets as the Architect of the methodology of humanitarian cognition. Психологія і суспільство. 2016. № 2. С. 10–24.
4. Karpenko Z. Axiological personology in Ukraine. Krakow, 2021. 145 p.
5. Академік В.А. Роменець: творчість і праці : зб. ст. / упоряд. П. А. М’ясоїд ; відп. ред. Л.О. Шатирко. Київ : Либідь. 2016. 272 с.
6. Балл Г. О. Раціогуманістична орієнтація в методології людинознавства. Київ : Вид. ПП «СКД», 2017. 204 с.
7. Бахтін М. До філософії вчинку. Психологія і суспільство. 2019. № 1. С. 5–34. DOI: https://doi.org/102307/431748
8. Бердяєв О.М. Особистість як творчий акт. Психологія і суспільство. 2024. № 1. С. 51–79. DOI: https://doi.org/10.35774/pis2024.01.051
9. Вітакультурна методологія. До 25-річчя наукової школи професора А. В. Фурмана : колективна монографія. Тернопіль : ТНЕУ. 2019. 980 с.
10. Гуляс І. А. Аксіопсихологія : навч. посібн. Київ : Людмила, 2023. 252 с.
11. Гуляс І. А. Концепція аксіопсихологічного проєктування життєвих досягнень особистості. Психологія і суспільство. 2020. № 4. С. 70–96. DOI: https://doi.org/10.35774/pis2020.04.070
12. Гусельцева М. С. Суб’єктно-діяльнісний підхід С.Л. Рубінштейна: неокантіанство і марксизм. Психологія і суспільство. 2021. № 2. С. 102–121. DOI: https://doi.org/10.35774/pis2021.02.102
13. Загальна соціологія: хрестоматія / концепція, упоряд., перекл. А. В. Фурман, В. С. Біскуп, О. С. Морщакова. Київ : Вид. Ліра-К, 2020. 354 с.
14. Карпенко З. С. Аксіопсихологія особистості : монографія. Київ : ТОВ “Міжнародна фінансова агенція”, 1998. 219 с.
15. Карпенко З. С. Аксіологічна психологія особистості : монографія. 2-ге вид., перероб., доповн. Івано-Франківськ, 2018. 720 с.
16. Карпенко З. Предмет і метод аксіопсихології особистості. Психологія і суспільство. 2008. № 1. С. 35–62.
17. Методологія і психологія гуманітарного пізнання: колективна монографія. До 25-річчя наукової школи професора А.В. Фурмана. Тернопіль : ТНЕУ, 2019. 998 с.
18. Москалець В. П. Психологія особистості : підручник. 2-ге вид., перероб., доп. Київ – Івано-Франківськ : «Нова зоря», 2020. 436 с.
19. М’ясоїд П. А. Психологічне пізнання: історія, логіка, психологія. Київ : Либідь, 2016. 560 с.
20. Роменець В.А., Маноха І.П. Історія психології XX століття. 3-nє вид. Київ : Либідь. 2017. 1056 с.
21. Роменець В.А. Предмет і принципи історико-психологічного дослідження. Психологія і суспільство. 2013. № 2. С. 6–27.
22. Рибалка В. В. Теорії особистості у вітчизняній філософії, психології і педагогіці: посібник. Житомир, 2015. 872 с.
23. Рубінштейн С.Л. Принцип творчої самодіяльності. Психологія і суспільство. 2021. № 2. С. 97–101. DOI: https://doi.org/10.35774/pis2021.02.097
24. Сабадуха В.О. Метафізика суспільного та особистісного буття : монографія. Івано-Франківськ : ІФНТУНГ, 2019. 847 с.
25. Система сучасних методологій: хрестоматія у 4-х томах / упоряд., відп. ред., перекл. А.В. Фурман. Тернопіль : ТНЕУ, 2015. Т. 1. 314 с. Т. 2. 344 с. Т. 3. 400 с. 2021. Т. 4.400 с. 2023. Т. 5 (додатковий). 605 с.
26. Тітов І. Г. Методологічні принципи постнекласичної психології. Психологія і особистість. 2019. № 1. С. 9–40.
27. Фурман А. А. Методологічна схема емпіричного вивчення системи цінностей особистості. Вітакультурний млин. 2007. Модуль 5. С. 43–51.
28. Фурман (Павліченко) А. А. Ціннісні орієнтації у системі становлення особистості. Психологія і суспільство. 2005. № 4. С. 98–120.
29. Фурман А. А. Методологія психологічного пізнання смисложиттєвої сфери особистості. Психологія і суспільство. 2020. № 1. С. 5–34. DOI: https://doi.org/10.35774/pis2020.01.005
30. Фурман А.А. Психологія особистості: ціннісно-орієнтаційний вимір : монографія. Одеса : ОНПУ ; Тернопіль : ТНЕУ, 2016. 312 с.
31. Фурман А. А. Психологія смисложиттєвого розвитку особистості : монографія. Тернопіль : ТНЕУ, 2017. 508 с.
32. Фурман А. А., Фурман А. В. Вчинкова буттєвість особистості: від концепту до метатеорії. Психологія і суспільство. 2018. № 1–2. С. 5–26. DOI: https://doi.org/10.35774/pis2018.01.050
33. Фурман А. А. Ціннісно-орієнтаційний портрет фахівця-психолога: від моделі до індивідуальних інваріантів. Психологія і суспільство. 2012. № 1. С. 118–126.
34. Фурман А. В. Архітектоніка теорії діяльності: рефлексивно-вчинковий сценарій метаметодологування. Психологія і суспільство. 2022. № 1. С. 7–94. DOI: https://doi.org/10.35774/pis2022.01.007
35. Фурман А. В. Ідея і зміст професійного методологування : монографія. Тернопіль : ТНЕУ, 2016. 378 с.
36. Фурман А. В. Категорійна матриця вітакультурної методології: від мислевчинення до канону. Психологія і суспільство. 2023. № 2. С. 6–50. DOI: https://doi.org/10.35774/pis2023.02.006
37. Фурман А. В. Метатеоретична мозаїка життя свідомості. Психологія і суспільство. 2018. № 3–4. С. 13–50. DOI: https://doi.org/10.35774/pis2018.03.013
38. Фурман А. В. Метатеоретичні концепти пізнання свідомості. Психологія особистості. 2018. № 1(9). С. 5–11. DOI: https://doi.оrg/10.15330/ps.9.1.5-11
39. Фурман А. В. Методологічна оптика як інструмент мислевчинення. Психологія і суспільство. 2022. № 2. С. 6–48. DOI: https://doi.org/10.35774/pis2022.02.006
40. Фурман А. В. Методологічна реконструкція предметного поля канонічної психології. Психологія особистості. 2019. № 1(10). С. 5–21. DOI: https://doi.org/10.15330/ps. 10.1.5-21
41. Фурман А. В. Методологічна реконструкція системомиследіяльнісного підходу до розуміння свідомості. Психологія і суспільство. 2021. № 1. С. 5–35. DOI: https://doi.org/10.35774/pis2021.01.005
42. Фурман А. В. Модульно-розвивальна організація миследіяльності – схема професійного методологування. Психологія і суспільство. 2005. № 4. С. 40–69.
43. Фурман А. В. Модульно-розвивальний оргпростір методологування: аргументи розширення. Психологія і суспільство. 2017. № 1. С. 34–49. DOI: https: //doi.org/10.35774/ pis2017.034
44. Фурман А. В. Свідомість як рамкова умова пізнання і методологування. Психологія і суспільство. 2017. № 4. С. 16–38. DOI: https://doi.org/10.35774/pis2017.04.016
45. Фурман А. В. Теорія навчальних проблемних ситуацій: психолого-дидактичний аспект : монографія. Тернопіль : Астон, 2007. 164 с.
46. Фурман А. В., Турчин М. Взаємозв’язок аксіопсихологічного профілю і самоефективності соціального працівника. Особистість і суспільство: психосоціальні виміри ковітальної взаємодії : мат. ІІ Всеукр. н.-пр. конф.(м. Тернопіль, 30 квітня 2024 р.). Тернопіль : ЗУНУ, 2024.
47. Фурман А. В., Турчин М. Методологічне обгрунтування аксіопсихологічного дослідження професійної діяльності соціального працівника. Психосоціальні ресурси особистісного та соціального розвитку в епоху глобалізації : мат. ІІ Міжнар. н.-пр. конф. (м. Тернопіль, 3‒4 листопада 2023 р.). Тернопіль : ЗУНУ, 2023. С. 29–32.
48. Фурман О. Є. Взаємоспричинення парадигм, стратегій, класів і методів соціально-психологічного впливу. Психологія і суспільство. 2019. № 2. С. 44–65. DOI:https:// doi.org/10.35774/pis.2019.02.044
49. Фурман (Гуменюк) О. Є. Теорія і методологія інноваційно-психологічного клімату загальноосвітнього закладу. Ялта-Тернопіль : Підручники і посібники, 2008. 340 с.