// Наука і освіта. – 2024. – №3. – 72-80.

Тетяна Дегтяренко-Мельник,
доктор медичних наук, професор,
академік Національна академія наук вищої освіти України,
професор кафедри фізичної реабілітації, біології і охорони здоров’я,
Державний заклад «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4462-8863

Олена Бобро,
кандидат медичних наук, доцент,
доцент кафедри фізичної реабілітації, біології і охорони здоров’я,
Державний заклад «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8255-5541

Родіон Яготін,
кандидат педагогічних наук, доцент,
доцент кафедри фізичної культури та спорту,
Одеський національний технологічний університет,
вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8342-5156

НАСЛІДКИ ПСИХОТРАВМУЮЧИХ ПОДІЙ У СУЧАСНИХ УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ З ПОЗИЦІЇ АДАПТИВНОЇ АБІЛІТАЦІЇ

Стаття присвячена висвітленню наслідків психотравмуючих подій та визначенню структури невротичних розладів, які виходять на перший план у подіях воєнного часу. Негативний вплив сучасних стресогенних подій згодом може ініціювати в ранньому та віддаленому періодах посттравматичні стресові розлади, які мають нав’язливий характер і погіршують життєдіяльність та здоров’я особи. У ході спостереження військовослужбовців, що проходили реабілітацію після лікування у багатопрофільному госпіталі, була визначена структура психоневрологічних розладів. Застосовувалися: клініко-катамнестичний метод обстеження та психологічні діагностичні методики. За результатами першого етапу дослідження, серед обстеженного контингенту (124 особи) домінували невротичні прояви, які виходили за рамки фізіологічних адекватних адаптаційних реакцій. Визначалась наявність окремих невротичних проявів у вигляді підвищеної дратівливості; нестриманості; емоційної напруженості; швидкої втомлюваності; нічних сновидінь, які насичені військовою тематикою та пережитим бойовим досвідом, а також вегетативних дисфункцій. На другому етапі дослідження, у віддалений період, провідним проявом порушень став депресивний синдром з астенічними включеннями, який виникав за умови тривалих значущих психотравмуючих ситуацій. Серед цих осіб виявлялася виразна соціальна дезадаптація у поєднанні із прагненням до ізоляції від суспільства. Етапами розвитку посттравматичних змін невротичного характеру є: 1) гостра реакція на стрес; 2) невротичні реакції; 3) невротичні стани; 4) невротичний розвиток особистості. Наслідки психотравматичних подій у сучасних умовах воєнного часу є вельми загрозливими. Це актуалізує застосування різноманітних методів реабілітації, спрямованих на відновлення здоров’я осіб, що мають психоневрологічні розлади, задля можливості суспільства включити кожного із зазнавших посттравматичних змін у життєвий та трудовий процес. При цьому абілітація є допоміжним комплексом заходів, що проводиться за допомогою інформаційних технологій та спрямована на формування та покращення фізичних, психічних, соціальних навичок особистості. Як усунути чи зменшити ризик здоров’ю за рахунок власної поведінки, наскільки дбайливо та відповідально людина ставитиметься до власного тіла, значною мірою залежить від соціального навчання.

абілітація, післястресовий розлад, посттравматичний стресовий розлад, психотравмуючі події, реабілітація.

1. Агаєв Н. А., Кокун О. М., Пішко І. О., та інш. Збірник методик для діагностики негативних психічних станів військовослужбовців : методичний посібник. Київ : Вид-во НДЦ ГП ЗСУ, 2016. 234 с.
2. Безшейко В.Г. Диагностика пост стресових розладів: погляд на проблему. Медична психологія. 2016. № 1. С. 99–104.
3. Волошин П. В., Марута Н. О., Шестопалова Л. Ф., Лінський І. В. та інш. Діагностика, терапія та профілактика медико-психологічних наслідків бойових дій в сучасних умовах : методичні рекомендації. ДУ «Інститут неврології психіатрії та наркології НАМН України». Харків: «ІНПТН», 2014, 80 с.
4. Горшков О. О. Баранов І. І. Домініченко Я. Л. Особливості клінічної діагностики посттравматичного стресового розладу з психотичними симптомами Укр. мед. Часопис. 2024. № 4. (164). С. 59–62.

5. Коростій В. І., Поліщук В. Т., Заворотний В. І. Психофармакотерапія в комплексному лікуванні та реабілітації посттравматичного стресового розладу. Міжнародний неврологічний журнал. 2015. № 6. Вип. 76. С. 59–71.
6. Матяш М. М., Худенко Л. І. Український синдром: особливості посттравматичного стресового розладу в учасників антитерористичної операції. Укр. мед. Часопис. 2014. № 6 (104). С. 124–127.
7. Напрєєнко О., Долинський Р. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) і супутні з ним депресивні симптоми в осіб з регіонів, що значно постраждали від агресії РФ. Психосоматична медицина та загальна практика. 30, Червень 2024. URL: https://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/517
8. Напрєєнко О. К., Сиропятов О. Г., Друзь О. В. та ін. Психолого-психіатрична допомога постраждалим у збройних конфліктах: Метод. рекомендації. Націон. мед. ун-т ім. О.О. Богомольця. К. : «НМУ О.О. Богомольця», 2014. 26 с.
9. Невротичні, соматоформні розлади та стрес: Навчальний посібник / за ред. д.м.н., проф. Л. М. Юр’євої. К. :ТОВ ММК, 2005. 96 с.
10. Посттравматичні стресові розлади : навчальний посібник / під заг. ред. проф. Б. В. Михайлова. Вид. 2-ге, перероблене та доповнене. Х. : ХМАПО, 2014. 223 с.
11. Соченко Т. Ю., Моначин І. Л. ПТСР серед війсковослужбовцев та ветеранів війни в України. Актуальні задачі сучасних технологій : матеріали VІІІ Міжнародної науково-технічної конференції молодих учених та студентів. (Тернопіль, 27–28 листопада, 2019 р.). Тернопіль : Вид-во ТМУ, 2019. С. 160–161.
12. Стаднік І. В., Мушкевіч, М. І. Психологічні особливості переживання посттравматичного стресового розладу (ПТСР) учасниками зони антитерористичної операції (АТО). Збірник наукових праць РДГУ. 2015. Вип. 4. С. 244–248.
13. Cook S. L., Swartout K. A., Goodnight B. L., Hipp T. N., Bellis A. L. Impact of violence research on participants over time: Helpful, harmful, or neither? Psychology of Violence. 2015. V. 5. № 3. P. 314–324.
14. Dammann G. Posttraumatic stress disorder challenging a mechanistic neuropsychological and monocausal etiological model. Український вісник психоневрології. 2015. Т. 23. Вип. 3 (84). С. 8–15.
15. Davidson J. R. T., Kudler H., Smith R. Treatment of posttraumatic stress disorder with amitriptyline and placebo. Archives Of General Psychiatry. 1990. № 47. Р. 259–265.
16. Eytan A., Gex-Fabry М., Toskani L., Deroo L., Loutan L ., Bovier Р .А. Determinants of postconflict symptoms in Abanian Kosovars. The Journal of Nervous and Mental Disease. 2004. Vol. 192 (10). P. 664–671.
17. Gilbertson M. W., Williston S. K., Paulus L. A., Lasko N.B. et. al. Configural cue performance in identi cal twins discordant for posttraumatic stress disorder: theoretical implications for the role of hippocampal function. Biological Psychiatry. 2007. Vol. 62. P. 513–520.
18. Rubin D. C. Schema-driven construction of future autobiographical traumatic events: The future is much more troubling than the past. Journal of Experimental Psychology: General. 2014. V. 143. № 2. P. 612–630.
19. Rubin D.C., Berntsen D., Bohni M.K. A memorybased model of posttraumatic stress disorder: Evaluating basic assumptions underlying the PTSD diagnosis. Psychological Review. 2008. V. 115. P. 985–1011.
20. Rubin D.C., Boals A., Berntsen D. Memory in posttraumatic stress disorder: Properties of voluntary and involuntary, traumatic and non-traumatic autobiographical memories in people with and without PTSD symptoms. Journal of Experimental Psychology: General. 2008. V. 137. P. 591–614.