// Наука і освіта. – 2023. – №3. – 36-44.

Мирослав Балашенко,
аспірант кафедри теорії та методики практичної психології,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9862-9963

Олексій Чебикін,
доктор психологічних наук, професор,
академік Національної академії педагогічних наук України,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7905-2708

ПРО МОЖЛИВІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДИКИ САМООЦІНКИ ЕМОЦІЙНОГО ЗДОРОВ’Я

У статті представлені як теоретичні, так і емпіричні результати дослідження можливостей побудови методики оцінки стану емоційного здоров’я. Узагальнюючи наявні підходи до розуміння змісту емоційного здоров’я, доводять, що його можна охарактеризувати як специфічну оцінку суб’єктивного відображення функціонування почуттєвої сфери людини в різних умовах життєдіяльності, яке може відчуватися в діапазоні від позитивно комфортного до негативно дискомфортного стану. В роботі представлено побудований варіант методики, який спирається на ключові специфічні ознаки емоційного здоров’я. А саме на баланс між позитивними та негативними емоціями, добрим самопочуттям, гарним настроєм, спроможністю відчувати і виражати й регулювати власні емоції, підтримувати задоволення від життя, успішно адаптуватися до змін навколишньої дійсності та мати гармонію в стосунках з іншими. Саме останнє дозволило сформувати характеристики емоційного здоров’я з урахуванням ступеня прояву від мінімальних до максимальних значень з можливістю оцінки відповідно від 1 до 5 балів у змісті побудованого методу його вивчення. Проведення дослідження показало, що розроблена методика є валідною, надійною й може використовуватися в дослідженнях та інших цілях.

здоров’я, емоційне здоров’я, характеристики, методика оцінки стану, людина, валідність.

1. Балашенко М.І. Вплив емоційного здоров’я на захворювання ЛОР-органів. Науковий журнал «Габітус». 2022. № 41. с. 110–113. URL: http://habitus.od.ua/journals/2022/41-2022/18.pdf.
2. Балашенко М., Чебикін О. Стан емоційного здоров’я на різних етапах лікування ЛОР-захворювань та психологічні умови його оптимізації. Наука і освіта. № 1. 2023, с. 35–42. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2023-1-6.
3. Бефани А.А. Психічне здоров’я як прояв особистісної зрілості. Наука і освіта. 2004. № 4/5. С. 13–15.
4. Бойчук А.В., Шадріна В.С., Верещагіна Т.В. Діагностика та корекція психоемоційних станів та розладів у жінок з гіперпластичними процесами ендометрія. Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. 2018. Вип. 1 (41). С. 31–34. DOI: https://doi.org/10.35278/2664-0767.1(41).2018.
5. Боковець О.І. Емоційний інтелект як ресурс психічного здоров’я. Габітус. 2022. Вип. 37. С. 68–75. URL: https://ela.kpi.ua/handle/123456789/47957.
6. Журавльова Л.П. Емпатійні детермінанти психологічного здоров’я. Наука і освіта. Науково-практичний журнал Південного наукового центру НАПН України. № 3. 2010, с. 36–39. URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/23392.
7. Застело О.В. Аналіз методів визначення узгодженості думки групи експертів під час оцінювання рівня сформованості іншомовної комунікативної компетентності слухачів. Комп’ютер у школі та сім’ї. 2015. № 8. С. 18–22. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/komp_2015_8_5.
8. Злепко С.М., Тимчик С.В., Криворучко І.О., Паламарчук М.І. Вибір інформативних фізіологічних показників для оцінювання функціонального стану операторів: аналіз ситуації. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія «Технічні науки». 2019. Том 30 (69), № 3. Ч. 1. С. 102–106. DOI: https://doi.org/10.32838/2663-5941/2019.3-1/18.
9. Зливков В.Л., Лукомська С.О., Федан О.В. Психодіагностика особистості у кризових життєвих ситуаціях. Київ : Педагогічна думка, 2016. 219 с. С. 136–138. URL: https://lib.iitta.gov.ua/704775/1/Психодіагностика%20особистості%20у%20кризових%20життєвих%20ситуаціях.pdf С. 136-138.
10. Карамушка Л., Терещенко К., Креденцер О. Адаптація на українській вибірці методик «The Modifi ed BBC Subjective Well-being Scale (BBC-SWB)» та «Positive Mental Health Scale (PMH-scale)». Організаційна психологія. Економічна психологія. 2022. № 3–4 (27). С. 93. DOI: https://doi.org/ 10.31108/2.2022.3.27.8.
11. Каргіна Н.В., Цибух Л.М., Мельничук І.В. Специфіка факторної структури особистості з високим і низьким рівнем задоволеності життям. Габітус. 2020. Вип. 16. С. 140–144. 159.923. DOI: https://doi.org/10.32843/2663-5208.2020.16.22.
12. Кічук А.В. До характеристики емоційних ознак психологічного здоров’я особистості. Science Progress in European Countries: new concept sand modern solutions. 2018. С. 275–279, с. 277. URL: http://dspace.puet.edu.ua/bitstream/123456789/8484/3/Science%20progress%20in%20European%20countries%20231118.pdf#page=275.
13. Кічук А.В. Особистісні особливості психоемоційного здоровʼя студентів : монографія. Ізмаїл : ІДГУ. 2020. 406 с.
14. Козлов А.В. Методи діагностики психологічного здоров’я. Перспективи науки та освіти, 2014, 6 (12), с. 110–117. URL: https://pnojournal.files.wordpress.com/2014/07/pdf_140617.pdf.
15. Козловська А. Менеджмент хронічного тазового болю в жінок: короткий довідник лікаря на основі настанов EAU. Здоров’я України : мед. газета. Київ : Здоров’я України. 2019. № 22. С. 23. URL: https://health-ua.com/multimedia/userfiles/files/2019/ZU_22_2019/ZU_22_2019_str_23.pdf.
16. Кокун О.М., Пішко І.О., Лозінська Н.С., Копаниця О.В., Малхазов О.Р. Збірник методик для діагностики психологічної готовності військовослужбовців військової служби за контрактом до діяльності у складі миротворчих підрозділів : методичний посібник. Київ : НДЦ ГП ЗСУ, 2011. С. 94–97. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/32309843.pdf.
17. Кокун О.М., Пішко І.О., Лозінська Н.С. Особливості вияву негативних психічних станів у військовослужбовців, які отримали бойові фізичні та психічні травми. Проблеми екстремальної та кризової психології. Збірник наукових праць. Вип. 19. Харків : НУЦЗУ, 2016. С. 146–152. URL: https://lib.iitta.gov.ua/704979/1/Kokun_16.pdf.
18. Коцан І.Я., Ложкін Г.В., Мушкевич М.І. Психологія здоров’я людини. 2011. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/1349.
19. Луценко Е.Л., Габелкова О.Е. Опитувальник розладів здорової поведінки – це новий інструмент для досліджень у психології здоров’я. Питання психології. 2013. № 5. С. 142–153.
20. Осадча Т.М., Руденко Л.М., Гавриленко Ю.В. Емоційний стан у підлітків з органічною патологією гортані. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Сер. 19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. Вип. 42. Київ : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2022. С. 111–124. DOI: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series19.2022.42.10.
21. Cавчин М.В. Здоров’я людини: духовний, особистісний і тілесний виміри : монографія. Дрогобич : ПП «Посвіт», 2019. 232 с.
22. Сандал О.С. Комплекс методик для дослідження особливостей емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Психологія». 2021 № 4. С. 12–16. DOI: 10.32782/psy-visnyk/2021.4.2.
23. Чебикін О. Концептуальні підходи можливостей дослідження основ емоційного здоров’я учасників навчальної діяльності в умовах коронавірусної пандемії. Наука і освіта. 2021. № 4. С. 23–29. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2021-4-3.
24. Aluoja A., Shlik J., Vasar V., Luuk K., Leinsalu M. Development and psychometric properties of Emotinal State Questionnaire, a self-report questionnaire for depression and anxiety. Nordic Journal of Psychiatry. Vol. 53, No. 6. Р. 443–449. DOI: https://doi.org/10.1080/080394899427692.
25. Chebykin O. Experimental Study of the Emotional Sphere of Children, Adolescents and Early Adulthood in Ukraine. 1st ed. 2023. Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9781003330943.
26. Engel G.L. The clinical application of the biopsychosocial model. Am J Psychiatry. 1980. No. 137(5). P. 535–544. DOI: https://doi.org/10.1176/ajp.137.5.535. PMID: 7369396.
27. Popovych I., Semenov O., Skliaruk A., Sotnikova K., Semenova N. Research of the dominant psycho-emotional states of university lecturers during the progression of the COVID-19 pandemic. Amazonia Investiga. 2021. No. 10(48), p. 52–62. DOI: https://doi.org/10.34069/AI/2021.48.12.6.
28. Popovych I., Prytuliak O., Dushka A., Beregova N., Ihumnov O., Dzhyhun, L. Players of male football teams’ resilience: comparative analysis of content parameters. Journal of Physical Education and Sport, 2022. No. 22(7), 1581–1589. DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2022.07199.
29. World Health Organization. «Mental health: strengthening our response». URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/mental-health-strengthening-our-response.
30. Zhuravlova L., Chebykin O. The Development of Empathy: Phenomenology, Structure and Human Nature. 1st ed. 2021. Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/978100314537.