// Наука і освіта. – 2023. – №3. – 3-11.

Лариса Лаврова,
кандидат філософських наук,
завідувач кафедри виховання та культури здоров’я,
КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради,
вул. Володимира Антоновича, 70, м. Дніпро, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8027-3364

Вікторія Савченко,
кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри виховання та культури здоров’я,
КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради,
вул. Володимира Антоновича, 70, м. Дніпро, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2551-7164

Наталя Гірліна,
кандидат філософських наук,
доцент кафедри дошкільної та початкової освіти,
КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради,
вул. Володимира Антоновича, 70, м. Дніпро, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0002-1226-3855

ГОТОВНІСТЬ ПЕДАГОГІВ ДО ВЗАЄМОДІЇ З УЧНЯМИ З НЕГАТИВНИМ СТАВЛЕННЯМ ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

Актуальність теми. У школах практично немає організованої системи роботи з дітьми, які негативно ставляться до цінностей здорового способу життя, і однією з причин цього є позиція педагогів, які з різних причин усуваються від вирішення цієї проблеми. Відповідно, дослідження рівня готовності педагогів до взаємодії з учнями з негативним ставленням до здорового способу життя та цінностей культури здоров’я є важливим складником створення ефективних механізмів формування здоров’язберігаючих компетенцій учнів. Метою статті є визначення рівнів готовності педагогів до конструктивної взаємодії з учнями, які характеризуються відсутністю позитивної мотивації до здорового способу життя. Методи. Для проведення дослідження було використано комплекс методик на основі опитування та тестування. В його основі знаходиться опитувальник визначення готовності педагогів до взаємодії з учнями з негативним ставленням до здорового способу життя. Його проблематика спрямована на визначення рівнів окремих компонентів такої готовності, які ми, згідно з наявними у науковій літературі розробками, структурували на мотиваційний, когнітивний, операційний та особистісний. Також об’єктом дослідження як елемент особистісного складника готовності педагогів досліджувався рівень гуманістичної спрямованості цінностей та емпатійні здібності, для визначення яких використовувалися відповідні методики. Результати. У своїй більшості педагоги проявляють недостатнє розуміння значущості роботи з урахування індивідуальних особливостей учнів з негативним ставленням до здорового способу життя у своїй роботі, а часом і негативно-оцінне ставлення до таких дітей з ігноруванням їхніх потреб, проблем та особливостей. Менше ніж половина опитаних педагогів характеризуються гуманістичною спрямованістю, що у практичній роботі проявляється у відсутності мотивації до конструктивної взаємодії з учнями такої категорії на засадах партнерської педагогіки. Жоден з протестованих педагогів не проявив високого рівня сформованості емпатійних здібностей, при цьому третина опитаних педагогів має середній рівень розвитку емпатії, а більшість педагогів характеризується зниженим рівнем емпатії.

здоровий спосіб життя, мотивація, цінності, емпатія, готовність педагога, педагогічна взаємодія.

1. Березуєва Т.С. Формування позитивної мотивації здобувачів базової середньої освіти на здоровий спосіб життя. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. «Педагогічні науки». 2019. № 4(2). С. 143–152.
2. Братаніч Б.В., Лаврова Л.В. Культура здоров’я як предмет філософського розгляду. Перспективи. 2021. № 2. С. 108–114.
3. Волошко Н.І. Психологія становлення здорового способу життя учасників навчально-виховного процесу : монографія. Київ : Логос, 2015. 414 с.
4. Денисовець Т.М. Педагогічні засади виховання здорового способу життя соціально занедбаних дітей : монографія. Полтава : Астрая, 2019. 239 с.
5. Короп М.Ю. Фактори, що здійснюють несприятливий вплив на здоров’я учнів як проблема здорового способу життя в педагогічній освіті. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія «Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт». 2015. Вип. 129(3). С. 175–178.
6. Кривонос О. Формування екологічної грамотності і здорового способу життя учнів закладу загальної середньої освіти в контексті Концепції Нової української школи. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2020. № 9. С. 353–363.
7. Маркова О.В. Виховання здорового способу життя учнів старшого підліткового віку з ослабленим здоров’ям : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.07. Уман. держ. пед. ун-т ім. П. Тичини. Умань, 2011. 20 с.
8. Марценюк М.О. Психологічні особливості розвитку ціннісного ставлення до здорового способу життя : автореф. дис. ... канд. психол. наук : 19.00.01. Нац. акад. пед. наук України, Ін-т психології ім. Г.С. Костюка. Київ, 2014. 24 с.
9. Романенко М., Братаніч Б., Куций А. Соціальний інтелект як предмет філософських та психологічних досліджень. Гілея : науковий вісник. 2019. Вип. 140 (2). С. 37–40.
10. Світич С.А. Емпіричне дослідження психологічної готовності вчителів початкових класів до взаємодії з соматично послабленими школярами. Науковий вісник ХДУ. Серія «Психологічні науки». 2021. № 3. С. 67–73.
11. Чебикін О., Ситнік С. Спрямованість у спілкуванні, як особистісний ресурс ефективності міжособистісної взаємодії. Наука і освіта. 2021. № 3. С. 22–29. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2021-3-3
12. Chevalier Richard, Oljemark Karen. Ready, set, get healthy!: physical activity and lifestyle habits. Publisher: Pearson ERPI, Montreal QC, 2019. 319 р.
13. Fostering healthy mental, emotional, and behavioral development in children and youth: a national agenda. Washington, DC : The National Academies Press, 2019. 390 р.
14. Intervention with children / Ed. by Р. Coxhead, R. Gupta. Routledge Library Editions : Psychology of Education. London, 2019. 254 p.
15. Lifestyle and health / Editor: Fengli Lan, Friedrich G. Wallner, Gerhard Klünger. Publisher: Verlag Traugott Bautz GmbH, Nordhausen, 2017. 435 р.